Постанова № 14434398, 21.03.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-4421/10/0770

код - 11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2011 року м.Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої: судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Сідей І.І.,

та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: представники Дубовий І.Б., Михайленко Д.Ц.

відповідача: представник Борсенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад»до державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області, про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 21 березня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 березня 2011 року

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2010 року справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад»до державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області частині визнання протиправним податкового повідомлення рішення №0000822351/0 від 04.04.2006 року направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 березня 2006 року відповідачем було проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад», за результатами якої складено акт №30/23-0112/00413771. На підставі даного акту винесено в тому числі податкове повідомлення - рішення №0000822351/0 від 04.04.2006 року, згідно якого позивачу донараховано 390798, 40 гривень, з яких сума 295082 гривень податок на прибуток та 95716,40 фінансова санкція

Підставою для донарахування позивачу 390798,40 грн. податку на прибуток стали помилкові висновки ДПІ в Виноградівському районі про розмір залишкової вартості основних засобів 111 групи основних фондів на момент реалізації (III кв. 2005 р.). За даними відповідача залишкова вартість таких основних засобів нібито становила 50 000 грн.

Вважає, що податкове повідомлення-рішення було складено на підставі Акту, висновки якого не відповідають дійсності та суперечать законодавству України з питань оподаткування.

Свої висновки відповідач обґрунтовує поясненнями колишнього бухгалтера товариства; відомостями відображеними в звітності товариства за 2004 рік; непред'явленням позивачем первинних документів. При цьому відповідачем не було прийнято до уваги, що ВАТ «АПГ «Закарпатський сад»до 2005 року був платником фіксованого сільськогосподарського податку базою для врахування якого слугували наявні та використовувані товариством сільськогосподарські угіддя, а наявні та використовуванні товариством в ході сільськогосподарського товарного виробництва основні засоби, в тому числі належні до III групи основних фондів, не мали значення та не враховувались при визначені розміру сільськогосподарського податку. З огляду на таку ситуацію, товариством за відповідні податкові періоди при поданні податкової звітності фактично відображались основні засоби несільськогосподарського визначення, які використовувались товариством для здійснення інших видів діяльності, яке не охоплювалась основним видом діяльності товариства.

Крім того, позивач вважає, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться відповідно до вимог Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Правильність ведення бухгалтерського обліку на підприємстві підтверджується також аудиторським висновком.

Згідно аудиторського висновку було встановлено, що балансова вартість III групи основних фондів станом на 01.01.05р. становить 2093936,46 грн., а не 50 000, 00 грн., як зазначено в акті перевірки складеному відповідачем.

За таких обставин позивач вважає, що твердження відповідача про розмір залишкової вартості основних засобів III групи є суперечливими та необгрунтованими, які зроблені не на підставі достовірних даних, а на припущеннях.

В результаті допущених відповідачем порушень він помилково прийшов до висновку, що сума перевищення вартості основних засобів III групи основних фондів при реалізації основних засобів даної групи над їх залишковою вартістю на момент реалізації (III квартал 2005 року) складала 3185793,3 грн., а не 1489272 грн., що підтверджуються даними бухгалтерського обліку позивача.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з мотивів, що наведені в позовній заяві та в запереченнях на апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні такого, як безпідставному, обґрунтовуючи свою позицію обставинами, викладеними у письмових запереченнях на позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

28 березня 2006 року відповідачем було проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад», за результатами якої складено акт №30/23-0112/00413771.

На підставі даного акту винесено в тому числі податкове повідомлення - рішення №0000822351/0 від 04.04.2006 року, згідно якого позивачу донараховано 390798, 40 гривень, з яких сума 295082 гривень податок на прибуток та 95716,40 фінансова санкція.

Підставою прийняття цього рішення слугував висновок ДПІ про порушення підприємством порядку здійснення амортизаційних нарахувань. За висновками контролюючого органу залишкова вартість основних засобів 111 групи основних фондів позивача станом на 01.01.2005 року становила 50000 гривень згідно з даними декларації товариства за 2004 рік, тоді як за даними підприємства така вартість складала 2142100 гривень.

Згідно статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити : назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якою складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до положень ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" контролювати надходження основних засобів, фактичний стан та їх наявність можна тільки за первинними документами. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Центральний перелік форм для оформлення операцій з основними засобами затверджено наказом Мінстату України „Про затвердження типових форм первинного обліку" від 29.12.95р. №352. Основними формами для оформлення операцій з основними засобами є:

І.Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма №ОЗ-1) - згідно даного акту оформляються операції по надходженню основних засобів, при введенні об'єктів основних засобів в експлуатацію, для відображення внутрішнього переміщення об'єкта з одного підрозділу на інший, при оприбуткуванні основних засобів як внеску до статутного фонду. Приймальна комісія, призначена керівником підприємства, складає форму №ОЗ-1 в одному примірнику на кожний об'єкт основних засобів. Після оформлення і підписання акта у головного бухгалтера й директора, його з усією технічною документацією, що додається, передають до бухгалтерії.

2.Картка обліку руху основних засобів - форма №03-8.

3.Для узагальнення інформації про кожний об'єкт основних засобів Існує інвентарна картка обліку основних засобів (форма №ОЗ-6). Дану картку можуть заводити як на один об'єкт основних засобів так і на групу основних об'єктів, але тільки за умови, що ці основні засоби одного типу, надійшли в одному календарному місяці, а також мають однакове виробничо-господарське призначення, технічну характеристику і вартість. Приводом для відкриття картки є вже згаданий акт №03-1, технічна та інша документація на даний об'єкт. Надалі до форми №ОЗ-6 заносять всі відомості про об'єкт. Відповідно з даного документа можна завжди дізнатись: про місцезнаходження об'єкта зараз і в будь-який час, про ремонти, дооцінку, переоцінку, індексацію або знос, а також про вибуття або про результати його списання. Тобто, по інвентарній картці можна прослідкувати всі господарські операції, які були здійснені з відповідним об'єктом основних засобів за весь період його використання в господарській діяльності підприємства. На момент проведення документальної перевірки вищенаведених підтверджуючих документів, які б засвідчили реальну залишкову вартість основних засобів групи 111 основних фондів ВАТ „АПГ „Закарпатський сад" станом на 01.01.2005 року в сумі 2142100,00 грн. (з проведеною індексацією) підприємством не представлено про що свідчить пояснення головного бухгалтера підприємства Павльо Ю.Ю. Одночасно слід зазначити, що у відповідності до пункту 1.3.Наказу ДПА України від 10.08.2005, № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" ( чинного на момент проведення перевірки) за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних плановик та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації.

Додаткові документи, які б спростовували факти викладені в акті перевірки від 28.03.06р. № 30/23-0112/00413771 до прийняття податкового-повідомлення рішення підприємством на адресу інспекції не було надано. Податкове повідомлення-рішення від 04.04.06р, № 0001231752/0 прийнято на підставі акта перевірки, в якому для визначення порушень використані первинні документи, які були надані посадовими особами підприємства при проведенні перевірки в повному обсязі.

У відповідності до пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Якщо платник податку поновить документи у наступних періодах, підтверджені витрати включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Відтворення таких документів після перевірки не позбавило позивача відобразити їх в майбутніх податкових періодах.

Представлені в судовому засіданні представниками позивача документи (інвентарні карточки обліку основних засобів, перелік основних засобів сільськогосподарського призначення) не можуть слугувати належними та допустимими доказами, у зв'язку із їх відсутністю момент перевірки, а отже і на момент визначення перевіряючими податкового зобов»язання по податку на прибуток.

Крім того, в порушення вимог пп.8.4.4 п.8.4 ст.8 З підприємством не включено до складу валового доходу вартість реалізованих основних фондів 111 групи, що перевищувала на момент реалізації залишкову вартість основних фондів

В порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»на підприємстві неправильно ведеться податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів . Зокрема згідно даних звітності підприємства приріст балансової вартості запасів за 11 місяців 2005 року становить 1771 400 грн., тоді як по даним перевірки становить 5092128 грн., а в цілому за 2005 рік-4428236 грн.

Згідно даних податкового обліку підприємства до складу валових витрат повторно включено витрати понесені нараховані платником податку в 2004 році на загальну суму 57993,8 грн.

Також в порушення вимог пп.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством включено до складу валових витрат всю вартість отриманих та використаних паливно-мастильних матеріалів для легкового автотранспорту без врахування обмежень встановлених даною статтею, а саме в розмірі 50 %. Відповідно підприємством завищено валові витрати по даними операціям.

Крім того, в порушення вимог ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством не проведено коригування валових витрат по придбаним товарно-матеріальним цінностям списання проведено понад норми передбачені чинним законодавством і відповідно які не можуть бути віднесені до складу валових витрат як такі, що використані в господарській діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов»язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

За наведених вище обставин суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним, а так підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У відповідності до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Доказів здійснення судових витрат по справі відповідачем суду не надано. Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад»до державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області, про визнання недійсним податкового повідомлення рішення №0000822351/0 від 04.04.2006 року -відмовити.

2. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.Д. Маєцька

Суддя Маєцька Н.Д.