Постанова № 14434079, 11.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2011 р. (11:50) Справа №2а-12143/10/6/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Усковій О. І.,

за участю представника позивача Воробйова Н.В., довіреність від 17.11.10р.,

представника третьої особи - ОСОБА_1, довіреність №1419 від 26.11.10р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного ощадного банку України в особі Філії Феодосійського відділення №4550 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим,

3-я особа ОСОБА_2

про скасування рішення та спонукання до виконання певних дій

Суть спору: Державний ощадний банк України в особі Філії Феодосійського відділення №4550 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звернувся у суд з позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим в частині обтяження податковою заставою земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Позов вмотивовано, тим що у звязку з виникненням податкового боргу ОСОБА_2 ДПІ у м. Керчі АР Крим прийнято рішення про обтяження усього майна боржника податковою заставою, про що 06.07.2010р. у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зроблено запис №3 та зареєстровано податкову заставу за №10003719. Однак зазначене майно на підставі договору іпотеки, який укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2, передано останнім в заставу банку, як забезпечення виконання зобовязання по договору відновлюваної кредитної лінії №16 від 08.02.2008р.

Ухвалою від 22.09.2010 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2.

У ході розгляду справи представник позивача підтримав позов, просив задовольнити вимоги з підстав викладених вище.

Представник відповідача до суду не прибув, надав письмові заперечення, у яких проти позову заперечує, з підстав пріоритету Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» та Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у даних правовідносинах, клопотав про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2008р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 був укладений договір відновлюваної кредитної лінії №16 від 08.02.2008р. та договір іпотеки, предметом якої є земельні ділянки розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

У звязку з тим, що ОСОБА_2 не виконує зобовязання передбачені основним договором, а саме не погашає прострочену заборгованість по кредиту та процентам за його використання, позивач з метою повернення заборгованості та відновлення свого порушеного права, а також скориставшись правом вищого пріоритету перед другими кредиторами позивач намерен задовольнити забезпечені іпотекою вимоги шляхом підписання договору про задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмету іпотеки.

Однак 06.07.2010р. у звязку з виникненням податкового боргу ОСОБА_2 ДПІ в м. Керч АР Крим прийняла рішення про обтяження усього майна боржника податковою заставою, про що 06.07.2010р. у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зроблено запис №3 та зареєстровано податкову заставу за №10003719.

Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права вищого пріоритету на задоволення законних вимог іпотеко держателя.

Вирішуючи позовні вимоги позивача суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1,2 ст.17 КАС України юрисдикції адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, як це визначено положеннями ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

08.02.2008р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 був укладений договір відновлюваної кредитної лінії №16 від 08.02.2008р.

Для забезпечення виконання зобовязань за кредитом був укладений договір іпотеки від 08.02.2008р. №170, за яким предметом іпотеки виступають земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до гл.6 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994р. за №18/5, після підписання договору іпотеки була накладена заборгна відчуженя земельних ділянок, у звязку з чим зроблені записи №№ 6,7 у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 08.02.2008р. та зареєстровані обтяження за номерами: №№6559697,6559730.

Згідно ст. 4 ЗУ «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотеко держателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Після реєстрації іпотеки земельних ділянок у Державному реєстрі іпотек за №6559748 нотаріусом ОСОБА_3 зроблено запис №3 від 08.02.2008р.

У звязку з виникненням податкового боргу ОСОБА_2 ДПІ в м. Керч АР Крим прийняла рішення про обтяження усього майна боржника податковою заставою, про що 06.07.2010р. у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зроблено запис №3 та зареєстровано податкову заставу за №10003719.

Під час розгляду справи представника відповідача наполягав на тому, що податковий орган діяв у межах наданих законом повноважень обтяжуючи активи боржника ОСОБА_2

У відповідності з вимогами ст. 8 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2118 (із змінами та доповненнями) майно субєкта господарської діяльності ОСОБА_2 не менш двократного розміру зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, так як у відповідності зі ст.. 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає по зобовязанням, які звязані з підприємницькою діяльністю.

З доданого до матеріалів справи особового рахунку ОСОБА_2 вбачається, що сума заборгованості складає 76793,51 грн.

Підставою для звільнення активів з під податкової застави та його виключення з Державного реєстру застав рухомого та нерухомого майна у відповідності з п.п. 8.7 п. 8 ст. 8 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» є отримання податковим органом копії платіжного документу, завіреного обслуговуючим банком, який посвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобовязання.

Крім того, представник відповідача зазначає, що згідно ст.3 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» із змінами та доповненнями, обтяження є право обтяжувала на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувала на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон повязує виникнення прав і обовязків щодо рухомого майна.

Відповідно до ст.. 4 вищевказаного Закону , обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічними є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.

04.06.2010р. була прийнята перша податкова вимога №1/772 та 07.07.2010р. друга податкова вимога №2/891, які були отримані ОСОБА_2 особисто.

06.07.2010р. майно боржника було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Таким чином, представник відповідача наполягає на тому, що ДПІ у м. Керчі є органом, який здійснює контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів(обовязкових платежів) та є обтяжувачем активів субєкта господарської діяльності ОСОБА_2, розмір яких не є меншим двохкратного розміру суми податкового боргу, відтак задоволення прав ДПІ в м. Керчі за публічним обтяженням здійснюється в першу чергу.

Суд не приймає доводи представника відповідача з наступних підстав.

Стаття 1 ЗУ «Про іпотеку» визначає поняття вищого пріоритету, як пріоритету, встановленого раніше будь-якого іншого пріоритету стосовного одного й того ж нерухомого майна.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно з ч. 7 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

З аналізу положень Закону України «Про іпотеку» вбачається, що майнові обмеження відносно предмету іпотеки є переважними перед іншими майновими зобовязаннями, які можуть виникнути у подальшому, а тому даний Закон має вищий пріоритет щодо зобовязань, що виникли на підставі Законів України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».

Судом встановлено, що Банк набув право застави на обєкт нерухомості 08.02.2008р., тоді як ДПІ в м. Керч набула право застави 06.07.2010р., про що свідчить Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Таким чином, позивач дійсно має переважне право на заставне майно ОСОБА_2

Суд враховує положення ст. 19 Конституції України, які визначають, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 71 КАС України передбачає обовязок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході розгляду справи відповідач не довів, що діяв неупереджено, враховуючи усі обставини виниклих правовідносин, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Приймаючи до уваги дослідженні фактичні правовідносини, які склалися між сторонами і докази надані ними під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що відповідач діючи в межах законодавчо визначених повноважень, не має переважного права розпоряджатися майном, яке має статус обтяженого на підставі Закону України «Про іпотеку», а тому позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» є доведеними і підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.03.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 15.03.2011р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Керч АР Крим внести зміни до Державного реєстру рухомого майна щодо виключення з під податкової застави активи платника податків субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 в частині обтяження земельних ділянок кадастровий номер №111200000:01:003:0890, №0111200000:01:003:0889, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

3. Стягнути з Державного бюджету України (п\р 31115095700002, МФО 824026 ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або іншого рахунку) на користь Державного ощадного банку України в особі Філії Феодосійського відділення №4550 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 98100, м. Феодосія, вул. Земська, 17) 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.