Постанова № 14434072, 02.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 березня 2011 р. Справа №2а-1954/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Суслової Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя до товариства з обмеженою відповідальність «Завод № 379» про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного Автономної Республіки Крим звернулось з позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя до товариства з обмеженою відповідальність «Завод № 379» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за жовтень 2010 року в сумі 26208, 60 гривень.

У судове засідання сторони не з’явились, повідомлені належним чином про місце, дату та час проведення судового засідання. Позивачем надіслано довідку про заборгованість відповідача та клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача заперечення до суду не надіслав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, на підставі статті 128 КАС України суд ухвалив розглядати справу за відсутністю представників сторін, повідомлених належним чином про дату та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також забезпечує збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини З статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АРК, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 5 частини 2 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичним, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій являється публічно правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003 року (що діяв станом на день розгляду справи) всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Завод № 379» являється юридичною особою, зареєстрованою 29.08.2002 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.12.2010 року, свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 432141.

Судом встановлено, що ТОВ «Завод № 379» зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду Київського району м. Сімферополя.

Таким чином, ТОВ «Завод № 379» являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що ТОВ «Завод № 379» під час здійснення підприємницької діяльності використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, що підтверджується відомостями, зазначеними відповідачем в розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2010 року.

Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону -один календарний місяць.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті у жовтні 2010 року, Державне підприємство «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» зобов'язалось сплатити 26208, 60 гривень.

Відповідно розрахунку суми позовних вимог по стягненню заборгованості страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування відповідачем заборгованість не погашена.

Отже, в порушення п.п. 4,6 частини 2 статті 17, частини 6 статті 20 Закону відповідач своєчасно не сплатив зазначену ним в розрахунок суму страхових внесків за жовтень 2010 року в розмірі 26208,60 гривень.

Частиною 2 статті 106 Закону встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку вимогу про її сплату. Згідно з абзацом З частини З статті 106 Закону протягом 10 днів із дня її одержання страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкцій.

На суму недоїмки зі сплати страхових внесків Управлінням Пенсійного фонду в Київському районі м. Сімферополя виставлена вимога № ю-2527 на загальну суму страхових внесків в розмірі 754143,96 гривень, до якої увійшла заборгованість за жовтень 2010 року в розмірі 26208,60 гривень.

Зазначена вимога 06.12.2010 року була вручена відповідачу, що підтверджується поштовим повідомленням.

Судом встановлено, що в визначений абзацом 3 частини 3 ст. 106 Закону 10-денний строк відповідач встановлені в зазначеній вимозі суми недоїмки зі сплати страхових внесків не погасив, у передбаченому Законом порядку зазначені вимоги не оскаржував.

Таким чином, суд приходить до висновку, що недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2010 року в розмірі 26208,60 гривень розрахована позивачем вірно та являється погодженою відповідачем.

Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

В судовому засіданні 02.03.11 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови, а постанова у повному обсязі складена 09.03.11 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Завод № 379» (ідентифікаційний код 32177867) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя заборгованість у сумі 26208,60 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Трещова О.Р.