Постанова № 14434030, 24.03.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2011 р. Справа № 33/233-10

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

          при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

від позивача – Дерев’янко Д.В.- довіреність вд 30.12.2010р. №18;

від відповідача – Ващенко Т.Д.- довіреність від 27.10.2010р. №38-4055/391.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5»(вх.801х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 27.01.2011р.

у справі № 33/233-10

за позовом ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», с.Подвірки

до відповідача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м.Харків

про стягнення 336041,72грн.

ВСТАНОВИЛА:

Розпорядженням Голови Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2011р., у зв’язку з перебуванням на лікарняному судді Шутенко І.А., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.

          Рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2011року у справі №33/233-10 (суддя Савченко А.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»на користь КП «Харківські теплові мережі»36858,17грн. інфляційних, 12991,16грн. 3% річних.

Рішення суду з посиланням на ст.35 ГПК України, ст.188 ГК Україні, ст.625 ЦК України мотивоване доведеністю матеріалами справи факту прострочення зобов’язання відповідача щодо оплати вартості наданих позивачем послуг по переробці природного газу у теплову енергію з 01.12.2009р. після внесення змін до договору щодо вартості наданих послуг та підписання 30.11.2009р. відповідних актів виконаних робіт, які за умовами договору є підставою здійснення розрахунків.

          Публічне акціонерне товариство «Харківська ТЕЦ-5»(позивач у справі) з рішенням господарського суду не погодилось та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.01.2011р. в частині незадоволених позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що підписання або непідписання відповідних первинних документів, на його думку, не впливає на факт виникнення зобов’язання відповідача по оплаті позивачу послуг по переробці у жовтні 2006 року природного газу у теплову енергію, оскільки за умовами договору строк кінцевого розрахунку визначений –до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з’ясування місцевим господарським судом обставин справи, апеляційний господарський суд встановив наступне.

30.09.2005р. між ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»(позивачем у справі) та Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі»(відповідачем у справі) укладений договір № 492 про надання послуг з переробки палива (природного газу) у теплову енергію (а.с.12-17).

Відповідно до пункту 1.1 договору відповідач зобов’язався забезпечити позивача природним газом в обсягах, необхідних для вироблення теплової енергії споживачам замовника, а виконавець зобов’язався виконувати роботу з переробки природного газу в теплову енергію відповідно технічних умов та передати її замовнику. Розділом 3 договору сторонами була визначена вартість послуг, зокрема п.3.1 визначений перелік вартості послуг за договором.

Пунктом 4.1 договору сторони домовилися, що розрахунки за договором здійснюються лише у грошовій формі щоденними платежами згідно додатку № 1. Кінцевий розрахунок за виконані роботи за звітний період здійснюється на підставі акта виконаних робіт до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Харківської області від 14.05.2009р. у справі №44/476-07, яке набрало законної сили 20.07.2010р. –після прийняття постанови Харківським апеляційним господарським судом, внесено зміни до договору, а саме п.3.1 договору викладено в наступній редакції: «3.1. З 01.10.2006 р. по 31.12.2006р. вартість послуг з переробки палива в теплову енергію, виходячи із затвердженого постановою НКРЕ від 21.09.2006 р. №1208 тарифу, становить:

- із газу для населення, бюджетних організацій, промислових споживачів –13,74 грн./Гкал з ПДВ (з 01.10.2006 р. витрати на підпитку тепломережі у вартість переробки не входять)”.

           Крім того, з відповідача стягнуто на користь позивача 534176,15 грн. вартості послуг з переробки з урахуванням встановленого тарифу з переробки природного газу в теплову енергію 13,74 грн./Гкал з ПДВ та обсягу переданої позивачем в жовтні 2006року за договором № 492 теплової енергії 38877,449 Гкал.

Тобто, при розрахунку судом вартості наданих за жовтень 2006року послуг з переробки застосовано нові тарифи, розмір яких змінено одночасно з прийняттям рішення про їх стягнення.

Відповідно до вимог статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, умови договору щодо вартості наданих у жовтні 2006року послуг змінено за рішенням суду, яке набрало законної сили лише 20.07.2010р.

Згідно з пунктом 5 статті 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Рішенням господарського суду Харківської області від 14.05.2009р. та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.2010р. іншого строку набрання чинності не встановлено. За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що зміни до договору набрали чинності 20.07.2010р., та, враховуючи, що вартість наданих за договором послуг була спірною і її розмір остаточно було визначено лише рішенням господарського суду Харківської області від 14.05.2009р., твердження позивача про прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання у сумі 534176,15грн., починаючи з 11.11.2006р., є безпідставними.

Крім того судом апеляційної інстанції вважаються необґрунтованими доводи апелянта щодо наявності зобов’язання відповідача здійснити розрахунки за договором від 30.09.2005р. №492 у строк до 10.11.2006р. без підписання акту виконаних робіт, оскільки це твердження суперечить умовам даного договору, пункт 4.1 якого передбачає, що кінцевий розрахунок за виконані роботи за звітний період здійснюється на підставі акта виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що такий акт виконаних робіт за жовтень 2006 року був підписаний сторонами у справі лише 30.11.2006р. за № 10П, в якому відображено, що вартість послуг по переробці природного газу, наданого КП “Харківські теплові мережі”, у теплову енергію в кількості 38 877,449 Гкал. становить 534 176,15 грн. Крім того, судом встановлено, що 30.11.2009р. між сторонами було підписано акт №10-Г прийому-передачі природного газу згідно договору №492 від 30.09.2005 р. у жовтні 2006 р. в обсязі 4877,829 тис.м.куб.; акт №10ПТ прийому-передачі теплової енергії згідно договору №492 від 30.09.2009 р. у жовтні 2006 р. у кількості 38877,449 Гкал. Зазначені акти оформлені належним чином, підписані уповноваженими представниками з обох сторін та є підставою для розрахунків у відповідності до умов договору.

За таких обставин, датою, з якої виникло прострочення боржника, суд першої інстанції обґрунтовано визначив 01.12.2009р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 287921,96грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з листопада 2007 року по вересень 2010 року, та 48119,76грн. -3% річних –за період з 12.11.1007р. по 12.11.2010р.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції правомірно визначив період прострочення грошового зобов’язання для нарахування інфляційних втрат з 01.12.2009р. (момент виникнення прострочення зобов’язання) по 30.09.2010р., тобто в межах періоду, заявленого в позовній заяві. Проте, місцевим господарським судом помилково прийнято до уваги контр-розрахунок відповідача, здійснений останнім з невірним застосуванням індексів інфляції, що призвело до визначення невірної суми інфляційних втрат, яка фактично складає 44496,87грн., виходячи з розрахунку: 534176,15грн. х 108,33% (100,9% х10 1,8% х 101,9% х100,9% х 99,7% х 99,4% х 99,6% х 99,8% х 101,2% х 102,9%) –534176,15грн.

В контр-розрахунку 3% річних відповідачем невірно визначений період нарахування з 01.12.2009р. по 30.09.2010р., тоді як позивачем були заявлені до стягнення 3% річних, нарахованих до 12.11.2010р., у зв’язку з чим суд першої інстанції, застосовуючи розрахунок відповідача дійшов помилкового висновку про стягнення 12991,16грн. річних, тоді як до стягнення підлягає сума 15235,04грн., виходячи з розрахунку: 534176,15грн. х 3% : 365дн. х 347дн.прострочення за період з 01.12.2009р. по 12.11.2010р.

Відповідно до частини 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Таким чином, апеляційна скарга ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»підлягає до задоволення частково, рішення господарського суду Харківської області слід змінити в частині сум, що підлягають до стягнення.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.4 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Харківської області від 27.01. 2011р. у справі № 33/233-10 змінити.

3.Абзац третій резолютивної частини рішення господарського суду Харківської області від 27.01. 2011р. у справі № 33/233-10 викласти в наступній редакції: «Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" (62371, Харківська область, Дергачівський район, с.Подвірки, у тому числі п/р №2600615312665 в АКБ "Базис", МФО 351760, код ЄДРПОУ 05471230) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Доброхотова,11, в тому числі р/р 2600901315389 в АКБ «Базис»м.Харків,, МФО 351760, код ЄДРПОУ 31557119) 44496,87 грн. інфляційних, 3% річних в сумі 15235,04 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 597,32 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 42грн.»

4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" (62371, Харківська область, Дергачівський район, с.Подвірки, у тому числі п/р №2600615312665 в АКБ "Базис", МФО 351760, код ЄДРПОУ 05471230) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Доброхотова,11, в тому числі р/р 2600901315389 в АКБ «Базис»м.Харків,, МФО 351760, код ЄДРПОУ 31557119).

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя