Рішення № 14433914, 31.03.2011, Господарський суд Чернігівської області

31.03.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 телефон канцелярії 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

29 березня 2011 року Справа № 12/35

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Мегабанк",

юридична адреса: вул. Артема, 30, м. Харків, 61002

адреса для листування: пр-т Миру, 12, м. Чернігів, Чернігівське центральне регіональне відділення Публічного акціонерного товариства "Мегабанк"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління юстиції у Чернігівській області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 43.

Відповідач:Приватне автотранспортне підприємство "Інтрансавтострой", вул. Квітнева, 21, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 15501

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4,

АДРЕСА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",

вул.Лєскова, 9, м. Київ, 01011,

в особі: Чернігівської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль",

пр. Перемоги, 21, м. Чернігів, 14017

Предмет спору: про стягнення 12125,53 доларів США (що за офіційним курсом НБУ становить 96163,94 грн.) та 21855,58 грн. штрафних санкцій, шляхом звернення стягнення на предмет застави

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Шамко О.Б. довіреність № 13-867//од від 20.12.2010 року, представник

від відповідача: Шматок В.В. - довіреність № 6 від 19.01.2011 р. представник

від третьої особи, на стороні позивача: не зявився

від третьої особи, на стороні відповідача (ОСОБА_4): не зявився

від третьої особи, на стороні відповідача (ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"): не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 8751,51 доларів США (що за офіційним курсом НБУ становить 69519,37 грн.) простроченої заборгованості по кредиту, 3432,00 доларів США (що за офіційним курсом НБУ становить 27262,78 грн.) частини кредиту, яка повинна бути сплачена достроково, 142,02 доларів США заборгованості за відсотками (що за офіційним курсом НБУ становить 1128,16 грн.), 6951,94 грн. штрафу, згідно кредитного договору № 114с/2006 від 19.09.2006 року, шляхом звернення стягнення на предмет застави, згідно Договору № 114с/2006-з застави майна від 19.09.2006 року: Автомобіль марки DAF FT 95.400, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун №НОМЕР_4, кузов (коляска) №НОМЕР_5, колір - красний, тип - сідловий тягач -Е, який належить Заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ РМС №НОМЕР_6, виданого МРЕВ м. Чернігова 11.03.1998 року, балансовою вартістю - 24857,57 гривень, заставною вартістю 99638,00 гривень без урахування ПДВ; Автомобіль марки RENAULT Magnum, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, шасі (рама) №НОМЕР_7, колір -білий, тип - вантажний, який належить Заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ РМС №НОМЕР_8, виданого Чернігівським МРЕВ 15 березня 2003 року, балансовою вартістю 16190,92 гривні, заставною вартістю 77615,00 гривень без урахування ПДВ, встановивши спосіб реалізації предметів застави шляхом надання позивачу права продажу вказаних предметів застави з укладанням від імені Приватного автотранспортного підприємства "Інтрансавтострой" договорів купівлі-продажу з іншими особами-покупцями, та наданням права зняття вказаних транспортних засобів з обліку в органах Державної автомобільної інспекції, а також надання позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.Також позивач просить суд стягнути з відповідача 17725,30 грн. штрафу, відповідно до п. 6.4. Договору № 114с/2006-з застави майна від 19.09.2006 року. З метою забезпечення збереження предметів застави примусово вилучити у відповідача та передати в управління позивачу вищевказаний предмет застави, а також свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та ключі від них на період до їх реалізації.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, в даній справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, виступає: ОСОБА_4.

Представник відповідача 01.03.2011 року просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій та заявив усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для підготовки та надання додаткових документів по справі.

Представник позивача проти перерви з судовому засіданні не заперечував.

Суд задовольнив клопотання представника відповідача та оголосив в судовому засіданні 01.03.2011 року перерву до 02.03.2011 р.

Ухвалою суду від 02.03.2011 року, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, було прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог та відповідно стягнення з відповідача 12 125,53 доларів США заборгованості по кредиту (що за офіційним курсом НБУ становить 96 163,94 грн.), 4130,28 грн. штрафу, звернувши стягнення на предмет застави, згідно Договору № 114с/2006-з застави майна, посвідченого ОСОБА_8, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1397 19.09.2006 року, встановивши спосіб реалізації предметів застави шляхом надання позивачу права продажу вказаних предметів застави з укладанням від імені Приватного автотранспортного підприємства "Інтрансавтострой" договорів купівлі-продажу з іншими особами-покупцями, та наданням права зняття вказаних транспортних засобів з обліку в органах Державної автомобільної інспекції, а також надання позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; стягнути з відповідача 17725,30 грн. штрафу, відповідно до п. 6.4. Договору № 114с/2006-з застави майна від 19.09.2006 року; з метою забезпечення збереження предметів застави примусово вилучити у відповідача та передати в управління позивачу вищевказаний предмет застави, а також свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та ключі від них на період до їх реалізації.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.03.2011 року надав письмову заяву про застосування строків позовної давності до вимог позивача в частині штрафних санкцій за договором застави, яка була прийнята судом до розгляду.

Також ухвалою суду від 02.03.2011 року було залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління юстиції у Чернігівській області 14000, м. Чернігів, проспект Миру, 43.

В судовому засіданні 15.03.2011 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головного управління юстиції у Чернігівській області, в поданих письмових поясненнях зазначив, що ПАТ "Мегабанк" звертався до господарського суду Чернігівської області з позовом про виключення заставного майна з акту опису та арешту та звільнення його з-під арешту. Рішенням господарського суду Чернігівської області по справі № 2/242 від 20.11.2007 року в задоволенні позову було відмовлено. За таких обставин Головне управління юстиції у Чернігівській області просить частково задовольнити позов: в частині встановлення споосбу реалізації шляхом надання позивачу права продажу предметів застави та укладення від імені ПАТП "Інтрансавтострой" договорів купівлі-продажу з іншими особами покупцями та права зняття вказаних транспортних засобів з обліку в органах МРЕВ ДАІ необхідно відмовити, в решті позовних вимог позов задовольнити.

Ухвалою суду від 15.03.2011 року, було залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", в особі: Чернігівської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль".

В судовому засіданні 22.03.2011 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі: Чернігівської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" в поданих письмових поясненнях зазначив, що станом на 21.03.2011 р. в провадженні Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Чернігівській області знаходиться 2 виконавчих документи про стягнення боргу з ПАТП "Інтрансавтострой" на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 2 228 329,76 грн. з них: - наказ Господарського суду Чернігівської області від 18.02.2011 р. по справі № 8/143/16 про стягнення 314 033,98 грн., по сплаті комісії за РКО 55 417,74 грн., 3 694,52 грн. держмита, 234,61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2011 року); - виконавчий лист Чернігівського районного суду № 2-21/06 від 27.10.2006 року про стягнення 2 272 675,76 грн. (залишок боргу 1845948,91 грн.). В межах вищезазначених виконавчих проваджень підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Чернігівській області накладено арешт на все майно ПАТП "Інтрансавтострой". В процедурі виконавчого провадження один із заставних транспортних засобів, який є предметом даного спору - автомобіль марки ОАР РТ 95 400, 1996 р.в, реєстраційний № НОМЕР_1 було оцінено в 92 412,07 грн. (лист ППВР ВДВС ГУЮ в Чернігівській області № 11-20/115А/3-130А/3 від 25.02.2010 р.). Загальна суму позовних вимог ПАТ "Мегабанк" відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 01.03.2011 р. № 85-13/350 в національній валюті становить 118 019,52 грн., тобто сума вимог ПАТ "Мегабагнк" перевищує тільки на 28% вартість одного транспортного засобів. Крім того, відповідно до рішення господарського суду Чернігівської області від 20.11.2007 р. по справі № 2/242 ПАТ "Мегабанк" було відмовлено в задоволенні позову про виключення заставного майна з акту опису й арешту та звільнення його з-під арешту та зазначено, що Чернігівським районним судом рішення про стягнення коштів з ПАТП "Інтрансавтострой" на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" винесено 07.08.2006 р., тобто до виникнення права застави ПАТ "Мегабанк" 19.09.2006 р.За таких обставин, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", в особі: Чернігівської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" просить частково задовольнити позов ПАТ "Мегабанк": в частині встановлення способу реалізації заставного майна шляхом надання ПАТ "Мегабанк" права продажу предметів застави та укладення від імені ПАТП "Інтрансавтострой" договорів купівлі-продажу з іншими особами та права зняття заставних транспортних засобів з обліку в органах МРЕВ ДАІ необхідно відмовити, в решті позовних вимог позов задовольнити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1927677 від 15.02.2011 року, але в судове засідання 29.03.2011 року не зявився, документів, витребуваних ухвалою суду від 22.03.2011 року суду не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", в особі: Чернігівської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи,але повноважного представника в судове засідання не направило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління юстиції у Чернігівській області було також належним чином повідомлене про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 14618645 від 24.03.2011 року, але в судове засідання 29.03.2011 року представник не зявився, документів, витребуваних ухвалою суду від 22.03.2011 року суду не надав.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 29.03.2011 року надали письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

В судовому засіданні 29.03.2011 року представник позивача надав додаткові пояснення по справі в яких зазначив про те, що оскільки приватне обтяження позивача на спірне рухоме майно ( транспортні засоби) зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень 04.10.2006 року, а публічне обтяження головного управління юстиції 18.02.2011, а тому згідно ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованим обтяженням,так і над обтяженням ,зареєстрованим пізніше, і що дає право кредитору з вищим пріоритетом задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації предмета обтяження переважно перед іншими кредиторами з нижчим пріоритетом. Також позивач вказав на те, що Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна , а тому має бути застосований при вирішенні даного спору.

Не з”явлення в судове засідання третіх осіб не є перешкодою для розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Враховуючи, що позивачем в судовому засіданні 02.03.2011 року було подано заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом, а тому суд розглядає справу з урахуванням заяви позивача.

19.09.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Мегабанк”, та ОСОБА_4 (позичальник) було укладено кредитний договір № 114с/2006, відповідно до умов якого кредитодавець (позивач) взяв на себе зобовязання надати позичальнику кредит на споживчі потреби у розмірі 26000,00 доларів США, на строк з 19.09.2006 року до 18.09.2011 року, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 13,5 % річних. Повернення кредиту здійснюється позичальником згідно з графіком погашення кредиту, наведеним в додатку № 1 до Договору, який є невідємною його частиною.

Як вбачається із наданого банком статуту, який затверджено Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства „Мегабанк” (протокол № 60 від 22.04.2010 року), погоджено Національним банком України 18.05.2010 року та проведеною державною реєстрацією змін до установчих документів від 20.05.2010 року, відкритим акціонерним товариством „Мегабанк” змінено найменування на публічне акціонерне товариство „Мегабанк”, який є правонаступником всіх прав та обов»язків Відкритого акціонерного товариства „Мегабанк”. Факт зміни банком найменування також підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідно до Додатку № 1 до кредитного договору № 114с/2006 від 19.09.2006 року, позичальник зобовязаний був повертати кредит згідно графіку починаючи з вересня 2006 року по серпень 2011 року рівними частинами по 434 долари США щомісячно , та до 18.09.2011 року включно 394 долари США.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до заяви позичальника про видачу готівки № 121-129 від 19.09.2006 року, копія якої додана до матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобовязання та надав позичальнику кредитні кошти в сумі 26000 доларів США.

Як свідчать матеріали справи позичальник взяті на себе зобовязання щодо повернення кредиту відповідно до Графіку погашення кредиту (Додаток № 1 до кредитного договору № 114с/2006 від 19.09.2006 року) виконав частково, сплативши 13874,47 доларів США., що підтверджується банківськими виписками, копії яких додано до матеріалів справи. Заборгованість по кредиту згідно графіку станом на 10.02.2011 року ( дату звернення позивача до суду) становила 8693,53 доларів США.

Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України передбачено передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Оскільки позичальником допущена прострочка щодо повернення чергових частин кредиту, то у позивача, відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України виникло право дострокового стягнення решти суми кредиту.

Відповідно заборгованість по кредиту становить 12125,53 доларів США (що за офіційним курсом НБУ - 96163,94 грн.).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4130 грн. 28 коп. штрафу за період з 01.02.2010 року по 28.02.2011 року, відповідно до п. 7.2. Кредитного договору № 114с/2006 від 19.09.2006 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 7.2. Кредитного договору № 114с/2006 від 19.09.2006 року сторони погодили, що за невиконання позичальником прийнятих на себе зобовязань щодо повернення кредиту згідно графіку погашення кредиту, зазначеного у Додатку № 1 до Договору, позичальник сплачує кредитодавцю штраф у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого кредиту.

Приймаючи до уваги, що зобов»язання по кредитному договору № 114с/2006 від 19.09.2006 року у позичальника виникли у іноземній валюті доларах США, умовами кредитного договору не передбачено виконання зобов»язання позичальника щодо сплати штрафу за прострочку повернення кредиту в національній валюті, доказів внесення сторонами змін до умов кредитного договору щодо валюти сплати штрафу позивачем суду не надано, суд приходить до висновку, що у позичальника не виникло зобовязань по сплаті штрафу за прострочку повернення кредиту саме в гривнях. За таких обставин , суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення штрафу в сумі 4130,28 грн. за прострочку повернення кредиту, тобто в валюті, яка не передбачена договором, не ґрунтуються на умовах договору є безпідставні і задоволенню не підлягають.

Позивач 10.08.2010 року направив позичальнику вимогу щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 114с/2006 від 19.09.2006 року , що підтверджується повідомленням № 017221408 про вручення поштового відправлення.

В забезпечення виконання позичальником зобовязань по кредитному договору № 114с/2006 від 19.09.2006 року між Приватним автотранспортним підприємством „Інтрансавтострой” (заставодавець) відповідач по справі, який виступає майновим поручителем за позичальника за кредитним договором ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством „Мегабанк” (правонаступником якого є позивач, відповідно до п. 1.7. Статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства „Мегабанк” (протокол № 60 від 22.04.2010 року), погоджено Національним банком України 18.05.2010 року та проведеною державною реєстрацією змін до установчих документів від 20.05.2010 року) 19.09.2006 року було укладено Договір № 114с/2006-з застави майна, посвідчений ОСОБА_8, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1397 19.09.2006 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору № 114с/2006-з застави майна від 19.09.2006 року, цей договір забезпечує виконання ОСОБА_4 зобовязання за кредитним договором № 114с/2006 від 19.09.2006 року та за будь-якими додатковими угодами до нього, укладеним між заставодержателем та позичальником, згідно з умовами якого заставодержатель надає позичальнику кредит на споживчі потреби у розмірі 26000 доларів США, строком з 19.09.2006 року до 18.09.2011 року, з виплатою 13,5 % річних. Повернення кредиту здійснюється позичальником згідно з графіком погашення кредиту, наведеним в додатку № 1 до Договору, який є невідємною його частиною.

Пунктом 1.2. Договору № 114с/2006-з застави майна від 19.09.2006 року передбачено, що предметом застави є автомобільні транспортні засоби, які належать заставодавцю майновому поручителю - Приватному автотранспортному підприємству „Інтрансавтострой” та обліковуються на його балансі згідно Довідки № 121 від 31.08.2006 року, а саме:

- автомобіль марки DAF FT 95.400, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун №НОМЕР_4, кузов (коляска) №НОМЕР_5, колір -красний, тип -сідловий тягач -Е, який належить Заставодавцю.на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ РМС №НОМЕР_6, виданого МРЕВ м.Чернігова 11.03.1998 року, балансовою вартістю - 24857,57 гривень, заставною вартістю 99638,00 гривень без урахування ПДВ;

- автомобіль марки RENAULT Magnum, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, шасі (рама) №НОМЕР_7, колір -білий, тип -вантажний, який належить Заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ РМС №НОМЕР_8, виданого Чернігівським МРЕВ 15 березня 2003 року, балансовою вартістю 16190,92 гривні, заставною вартістю 77615,00 гривень без урахування ПДВ.

Згідно п. 1.5. Договору № 114с/2006-з застави майна від 19.09.2006 року сторони домовились, що вартість предмета застави становить 177253,00 грн., що підтверджено Звітом № 06/018 про проведення незалежної оцінки вартості ТЗ, виданої 18.09.2006 року Чернігівською обласною товарною агропромисловою біржею (сертифікат № 2108/03 виданий 14.10.2003 року ФДМУ).

Позивачем, відповідно до ст. 11 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, було зареєстровано 04.10.2006 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна приватне обтяження згідно договору застави № 1397 від 20.09.2006 року , що підтверджується наданою позивачем копією витягу про Реєстоацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Статтею 20 Закону України «Про заставу»передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не було виконано.

У відповідності до статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

У зв»язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов»язань, позивач 26.05.2009 року направив відповідачу ( заставодавцю) повідомлення про порушення умов кредитного договору № 114с/006 від 19.09.2006 року та умов договору застави майна , що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 01.06.2009 року та фіскальним чеком від 27.05.2009 року.

13.10.2010 року на вимогу відповідача позивачем було направлено розрахунок заборгованості по кредитному договору № 114с/006 від 19.09.2006 року.

Пунктом 3.1. Договору № 114с/2006-з застави майна від 19.09.2006 року передбачено, в разі невиконання бо неналежного виконання позичальником основного зобовязання, а також з підстав передбачених чинним законодавством України, заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення суду або в позасудовому порядку згідно з чинним законодавством України.

Згідно п. 1.4 Договору № 114с/2006-з застави майна від 19.09.2006 року за рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов»язанням в повному обсязі , що визначена на час виконання цієї вимоги,включаючи сплату процентів ,комісійної винагороди , неустойки ,основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору.

В силу ч. 1 ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

У відповідності до п.2.3.5 договору застави, у випадку порушення позичальником прийнятих на себе зобов»язань за основним зобов»язанням звернути стягнення на предмет застави до моменту настання строку виконання основного зобов»язання.

Позивачем, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 18.10.2010 року звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави № 1397 від 20.09.2006 року , що підтверджується наданою позивачем копією витягу про Реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Також, позивачем, відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” , було направлено підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції 09.02.2011 року повідомлення про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, оскільки 15.12.2009 року в держаному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано обтяження рухомого майна публічне обтяження ( арешт всього рухомого майна) та встановлена заборона відчуження.

Як вбачається із наданого позивачем витягу з Державного реєстрі обтяжень рухомого майна станом на 18.02.2011 року по боржнику - приватному автотранспортному підприємству «Інтрансавтострой»щодо майна, яке є предметом застави обліковуються наступні обтяження , запис № 1 від 07.11.2005 року щодо публічного обтяження податкова застава активів платника податку вилучено за завершенням п»ятирічного терміну зберігання; запис № 4 від 04.10.2006 року приватне обтяження Чернігівська філія ВАТ «Мегабанк» договір застави № 1397 від 20.09.2006 року; запис № 5 від 15.02.2009 року публічне обтяження все рухоме майно обтяжувач підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, запис нечинний, вилучення обтяження 26.08.20010 року на підставі постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про закінчення виконавчого провадження від 19.08.2010 року; запис № 6 від 17.02.2011 року публічне обтяження все рухоме майно в межах суми 19998879,57 грн. обтяжувач підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.02.20011 року № АА № 278790 ; запис № 7 від 18.02.2011 року публічне обтяження рухоме майно обтяжувач підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.02.20011 року № 130а/3.

У відповідності до ч.ч.1 та 2 ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” , якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Оскільки позивач перший здійснив реєстрацію забезпечувального обтяження на заставне майно, то відповідно до ст. 14 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” він має вищий пріоритет, тобто переважне право обтяжувача відносно права іншої особи на те саме рухоме майно.

Частиною 2 ст.22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” , за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення .

У відповідності до ч. 2 ст. 25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур , передбачених ст..26 Закону, зокрема продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах .

Пунктом 3.2.2 договору застави сторони при зверненні стягнення на предмет застави в позасудовому порядку визначили також спосіб позасудового звернення стягнення: право заставодержателя на продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою або на публічних торгах.

Частиною 2 ст.22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” , за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення .

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку , що позовні вимоги позивача є обгрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення з Приватного автотранспортного підприємства "Інтрансавтострой»на користь Публічного акціонерного товариства "Мегабанк»12125,53 доларів США заборгованості по кредиту (що за офіційним курсом НБУ становить 96163,94 грн.), шляхом звернення стягнення на предмет застави ( згідно Договору № 114с/2006-з застави майна, посвідченого ОСОБА_8, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1397 19.09.2006 року):

- автомобіль марки DAF FT 95.400, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун №НОМЕР_4, кузов (коляска) №НОМЕР_5, колір -красний, тип -сідловий тягач -Е, який належить Заставодавцю.на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ РМС №НОМЕР_6, виданого МРЕВ м.Чернігова 11.03.1998 року, балансовою вартістю - 24857,57 гривень, заставною вартістю 99638,00 гривень без урахування ПДВ;

- автомобіль марки RENAULT Magnum, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, шасі (рама) №НОМЕР_7, колір -білий, тип -вантажний, який належить Заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ РМС №НОМЕР_8, виданого Чернігівським МРЕВ 15 березня 2003 року, балансовою вартістю 16190,92 гривні, заставною вартістю 77615,00 гривень без урахування ПДВ, встановивши спосіб реалізації предметів застави шляхом надання публічному акціонерному товариству «Мегабанк»( ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 09804119) права продажу вказаних предметів застави з укладанням від імені Приватного автотранспортного підприємства "Інтрансавтострой" 9 ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24839115 ) договорів купівлі-продажу з іншими особами-покупцями, та наданням права зняття вказаних транспортних засобів з обліку в органах Державної автомобільної інспекції.

Вимоги позивача щодо надання йому всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу задоволенню не підлягають, оскільки позивач не визначив, які ще конкретно повноваження йому необхідні для продажу заставного майна, а відповідно до ст.. 84 Господарського процесуального кодексу України, резолютивна частина рішення не може містити висновок, який залежить від настання або ненастання якихось обставин ( умовне рішення).

Заперечення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління юстиції в Чернігівській області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі: Чернігівської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" судом до уваги не можуть бути прийняті, оскільки відповідно до ст. 40 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет публічного обтяження здійснюється в порядку, встановленому законом; якщо щодо предмета публічного обтяження зареєстроване інше обтяження з вищим пріоритетом, при зверненні стягнення на предмет публічного обтяження обтяжувач або особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, зобов'язані надіслати обтяжувачу з вищим пріоритетом письмове повідомлення про звернення стягнення за публічним обтяженням у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону; у цьому разі обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на відповідне рухоме майно згідно з положеннями розділу IV цього Закону.

Відповідно до п. 6.4. Договору № 114с/2006-з застави майна від 19.09.2006 року позивач просить стягнути з відповідача 17725 грн. 30 коп. штрафу, що становить 10% від вартості предмета застави (відповідно до п. 1.5. Договору № 114с/2006-з застави майна від 19.09.2006 року вартість предмета застави - 177253,00 грн.) за порушення п.2.1.3 договору застави..

Частинами 1 та 2 п. 2.1.3. Договору № 114с/2006-з застави майна від 19.09.2006 року сторони передбачили, що заставодавець зобовязується: застрахувати за свій рахунок предмет застави на його повну вартість, зазначену у п. 1.5.Договору, на користь Заставодержателя та надати докази страхування Заставодержателю у строк не пізніше ніж через 5 днів після набрання чинності Договором. В строки, визначені договором про страхування предмету застави для сплати страхових внесків (платежів), надавати Заставодержателю докази їх оплати.

Пунктом 6.4. Договору № 114с/2006-з застави майна від 19.09.2006 року сторони погодили, що у разі порушення заставодержателем п. 2.1.3. Договору, заставодавець сплачує Заставодержателю штраф у розмірі 10% від вартості предмета застави, зазначеної у п. 1.5. Договору.

Згідно ст. 258 Цивільного кодексу України, при стягненні неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна даність в один рік. Частинами 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 17725,30 грн. штрафу, відповідно до п. 6.4. Договору № 114с/2006-з застави майна від 19.09.2006 року, 10.02.2011 року, що підтверджується вхідним штампом канцелярії господарського суду Чернігівської області про отримання позовної заяви.

Відповідачем в судовому засіданні 02.03.2011 року, відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, було подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог позивача в частині штрафних санкцій за договором застави.

Частиною 3 п. 2.1.3. Договору № 114с/2006-з застави майна від 19.09.2006 року визначено, що якщо строк дії Договору більший ніж строк, на який було укладено договір про страхування предмету застави, то за 14 календарних днів до закінчення строку дії договору про страхування, заставодавець зобовязаний надати докази страхування предмету застави на наступний період, тобто Договір про страхування предмету застави повинен укладатися кожного року до повного виконання позичальником основного зобовязання.

Позивачем в підтвердження своїх позовних вимог щодо стягнення 17725,30 грн. штрафу, відповідно до п. 6.4. Договору № 114с/2006-з застави майна від 19.09.2006 року, подано Договір добровільного страхування наземного транспорту № 211/2006-т від 22.09.2006 року та Договір добровільного страхування наземного транспорту № 210/2006-т від 22.09.2006 року, розділом 3 яких передбачено, що строк дії Договорів: з дня наступного за днем надходження страхового платежу по 21.09.2007 року. Інших доказів укладення подальших Договорів добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, позивачем надано не було.

Також як вбачається із направленого позивачем 26.05.2009 року відповідачу (заставодавцю) повідомлення про порушення умов кредитного договору № 114с/006 від 19.09.2006 року та умов договору застави майна , позивач вимагав від відповідача усунути існуючі порушення умов договору застави , а саме надати підтвердження страхування предмета застави шляхом підписання відповідного договору добровільного страхування транспортних засобів у строк до 28.06.2009 року.

Таким чином, право стягнення штрафу за невиконання відповідачем умов договору застави у позивача виникло з 29.06.2009 року.

З урахуванням зазначених обставин суд доходить висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення з відповідача 17725,30 грн. штрафу, відповідно до п. 6.4. Договору № 114с/2006-з застави майна від 19.09.2006 року, і підстави для його поновлення відсутні, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 17725,30 грн. штрафу, відповідно до п. 6.4. Договору № 114с/2006-з застави майна від 19.09.2006 року є безпідставні і задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача , згідно яких він просить суд з метою забезпечення збереження предметів застави примусово вилучити у відповідача та передати в управління позивачу вищевказаний предмет застави, а також свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та ключі від них на період до їх реалізації, задоволенню також не підлягають з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 28 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” визначено, що якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача.

У відповідності до до ч. 2 ст. 25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду у разі необхідності зазначаються заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34,43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Однак, всупереч наведеним нормам позивач не надав суду доказів направлення відповідачу вимоги про передачу предмет обтяження у володіння обтяжувача чи ухилення відповідача від передачі предмету застави.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував щодо передачі предмета застави позивачу, в підтвердження чого надав укладену між сторонами угоду від 28.02.2011 року.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 121,25 доларів США державного мита, витрати в сумі 192 грн. 30 коп. за інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Пунктом 1.4 Договору № 114с/2006-з застави майна від 19.09.2006 року визначено , що за рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в тому числі і щодо відшкодування витрат із зверненням стягнення на предмет застави.

Частиною 2 ст. 22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” також передбачено , що відшкодування обтяжувачу витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження, здійснюється за рахунок предмета обтяження .

Таким чином стягнення 121,25 доларів США державного мита та витрат в сумі 192 грн. 30 коп. за інформаційно технічне забезпечення судового процесу здійснюється також за рахунок предмета обтяження.

Керуючись ст. ст. 258, 267, 525, 526, 546, 549, 589, 598, 599, 1046, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 11, 14,22, 23, 24,25,26,27,28,40 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст.ст. 22, 32,33,34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного автотранспортного підприємства "Інтрансавтострой", вул. Квітнева, 21, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 15501 (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24839115) на користь Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", юридична адреса: вул. Артема, 30, м. Харків, 61002 (рахунок № НОМЕР_3 у ПАТ „Мегабанк”, МФО 351629, ідентифікаційний код 09804119) 12125,53 доларів США заборгованості по кредиту (що за офіційним курсом НБУ становить 96163,94 грн.) 121,25 доларів США державного мита, 192 грн. 30 коп. витрат за інформаційно технічне забезпечення судового процесу , ( згідно Договору № 114с/2006-з застави майна, посвідченого ОСОБА_8, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1397 19.09.2006 року):

- автомобіль марки DAF FT 95.400, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун №НОМЕР_4, кузов (коляска) №НОМЕР_5, колір -красний, тип -сідловий тягач -Е, який належить Заставодавцю.на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ РМС №НОМЕР_6, виданого МРЕВ м.Чернігова 11.03.1998 року, балансовою вартістю - 24857,57 гривень, заставною вартістю 99638,00 гривень без урахування ПДВ;

- автомобіль марки RENAULT Magnum, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, шасі (рама) №НОМЕР_7, колір -білий, тип -вантажний, який належить Заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ РМС №НОМЕР_8, виданого Чернігівським МРЕВ 15 березня 2003 року, балансовою вартістю 16190,92 гривні, заставною вартістю 77615,00 гривень без урахування ПДВ, встановивши спосіб реалізації предметів застави шляхом надання публічному акціонерному товариству «Мегабанк»( ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 09804119)) права продажу вказаних предметів застави з укладанням від імені Приватного автотранспортного підприємства "Інтрансавтострой" 9 ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24839115 ) договорів купівлі-продажу з іншими особами-покупцями, та наданням права зняття вказаних транспортних засобів з обліку в органах Державної автомобільної інспекції.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. У задоволенні позовних вимог позивача в частині : стягнення 4130 грн.28 коп. штрафу за прострочку повернення кредиту; в частині щодо надання позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу предмету застави; в частині стягнення штрафу в сумі 17725 грн. 30 коп.; згідно яких він просить суд з метою забезпечення збереження предметів застави примусово вилучити у відповідача та передати в управління позивачу вищевказаний предмет застави, а також свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та ключі від них на період до їх реалізації, відмовити повністю.

Суддя Л.М. Лавриненко

Повне рішення підписано 31.03.2011 року.