Рішення № 14433711, 29.03.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2011 Справа № 5024/199/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Литовській Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Метеор", м. Херсон,

до Херсонського обласного благодійного фонду "Дім Надії", м. Херсон,

про стягнення 34004 грн. 20 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мєркулова О. М., бухгалтер, дов. № 1/40 від 22.02.2011 р.; Орлова Н.П., голова ОСББ, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області 20.09.2001 р.;

від відповідача: в судове засідання не прибув.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Метеор" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Херсонського обласного благодійного фонду "Дім Надії" (відповідач) 26496 грн. 20 коп. основного боргу, 2611 грн. 96 коп. компенсації електроенергії, 1470 грн. 44 коп. 3% річних, 5185 грн. 50 коп. інфляційних, 8945 грн. 09 коп. пені, відповідно до умов договору про спільну експлуатацію технічних комунікацій вбудованих нежитлових приміщень від 01.10.2006 р. та доповнення до договору від 29.10.2006 р.

10.03.2011 року позивачем надано письмову заяву про часткову відмову від позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 8245грн. 41коп., 3% річних в сумі 115 грн. 47 коп., інфляційних втрат в сумі 1849 грн. 70 коп. та компенсації електроенергії в сумі 494 грн. 47коп. у зв'язку зі зміною періоду стягнення. Позивачем визначений період з 01.11.2009 р. по 31.11.2010 р. для стягнення пені в сумі 699 грн. 67 коп., період з січня 2008 р. по листопад 2010 р. для стягнення 3% річних в сумі 1354 грн. 97 коп. та інфляційних втрат в сумі 3335 грн. 87 коп. Судом заява позивача задоволена. З врахуванням зазначеного сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 34004грн. 20коп. (а.с. 74-75).

В судовому засіданні 29.03.2011 року позивачем подано письмову заяву про доповнення до позову, якою фактично заявлено додаткові позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 35 грн. 66 коп. витрат на поштове відправлення та 61 грн. 80 коп. витрат за отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців витягу, який містить відомості про реєстрацію відповідача. Стягнення зазначених витрат позивачем в заяві не обґрунтовано та не відповідає приписам ст. 58 ГПК України, оскільки не пов'язано з заявленими позовними вимогами ні підставами виникнення, ні доказами, тому судом залишаються без розгляду (а.с. 99-100).

Позивач, в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі, а саме: в сумі стягнення основного боргу - 26496 грн. 20 коп., пені - 699грн. 67коп., 3% річних - 1354грн. 97 коп., інфляційних - 3335 грн. 87 коп. та компенсації електроенергії - 2117грн. 49коп.

Відповідач в судове засідання не зявився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, не скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання документів, які б підтвердили його доводи та заперечення.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та матеріалів позовної заяви місцезнаходженням відповідача є м.Херсон, пр-т 200 років Херсона, буд. 38, корп. 5, оф. 1. За вказаною адресою судом направлені з рекомендованими повідомленнями ухвала суду від 07.02.2011 р. про порушення провадження та призначення справи до розгляду та ухвали від 22.02.2011 р. та від 10.03.2011 р. про відкладення розгляду справи. Ухвали суду від 07.02.2011 р. та 22.02.2011 р., направлені на юридичну адресу відповідача, повернулась до суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обовязки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

Ухвалами господарського суду від 22.02.2011р. та від 10.03.2011 р. розгляд справи відкладався в звязку із неявкою представника відповідача, ненадання ним витребуваних документів та необхідністю витребування додаткових доказів. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд:

в с т а н о в и в:

01 жовтня 2006 року між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Метеор" (підрядник) та Херсонським обласним благодійним фондом "Дім Надії" (замовник) був укладений договір, предметом якого є технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання будинку. Утримання у справному та санітарному стані будинку (п. 1 доповнення до договору).

Розділом 2 договору передбачено обов'язки сторін, зокрема, кожна зі сторін самостійно, за рахунок своїх власних коштів утримує комунікації, які їй належать у технічно справному стані (п. 2.1). Підрядник зобов'язаний виконувати у встановлений строк технічне обслуговування та поточний ремонт будинку та внутрішньобудинкових мереж (водопровід, каналізація, систем гарячого та холодного водопостачання, опалення та інше) (п. 2.4). Замовник зобов'язаний приймати дольову участь у витратах на утримання та ремонт будинку та прибудинкової території у розмірах пропорційно займаної площі до загальної площі будинку по витратах на 1 кв.м. загальної площі (п. 2.5).

Даний договір укладений строком на 5 років та діє з моменту його укладення (п.4.1).

Щодо порядку взаєморозрахунків, сторони досягли згоди в розділі 5 цього договору, де передбачено, що вартість експлуатаційного обслуговування за 1 кв.м. займаної площі складає 6 грн. Площа займаних відповідачем приміщень складає 213,64 кв.м. Оплата в місяць складає 1281 грн. 84 коп. та може змінюватися в залежності від фактичних витрат на 1 кв.м. загальної площі. Щомісячна компенсація електроенергії відбувається по електролічильнику (п. 5 доповнення до договору). Замовник розраховується з підрядником у 3 дений строк з дня отримання рахунку, акту виконаних робіт. У випадку несвоєчасної оплати рахунку з замовника стягується пеня в розмірі 0,05% від місячної договірної суми за кожен день прострочки (п. 5.2 договору). Капітальний ремонт оплачується за окремим рахунком згідно кошторису, пропорційно займаній площі (п. 5.3 договору).

Відповідно до умов договору позивач утримує та обслуговує житловий будинок належним чином, що підтверджено щомісячними актами виконаних робіт, на підставі яких відповідачеві до сплати виставлені рахунки (а.с. 14-48).

Зобовязання відповідача з оплати вартості експлуатаційного обслуговування приміщень та вартості компенсації електроенергії за договором виконані не в повному обсязі, що підтверджується актом звірки розрахунків від 03.11.2009 року (а.с. 49), розрахунком позивача (а.с. 54, 62, 76-77), виписками з розрахункового рахунку позивача про часткову оплату відповідачем витрат (а.с. 84-91).

27 липня 2010 р. за вих.№1/57 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату в десятиденний термін заборгованості з оплати вартості експлуатаційного обслуговування приміщень та вартості компенсації електроенергії за договором, яка станом на 01.07.2010 р. склала 24407 грн. 01 коп. Відповідач претензію отриману 11.08.2010 р. залишив без відповіді (а.с. 53-57).

На момент звернення позивача до суду за відповідачем рахується заборгованість відповідно до умов договору про спільну експлуатацію технічних комунікацій вбудованих нежитлових приміщень від 01.10.2006 р. за період з грудня 2007 р. по листопад 2010 р. в сумі 26496 грн. 20 коп. основного боргу - вартості експлуатаційного обслуговування приміщень, 2611 грн. 96 коп. вартості компенсації електроенергії. Також позивачем заявлені до стягнення 1470 грн. 44 коп. 3% річних, 5185грн. 50 коп. інфляційних втрат, 8945 грн. 09 коп. пені.

Заява позивача від 10.03.2011 року про часткову відмову від позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 8245грн. 41коп., 3% річних в сумі 115 грн. 47 коп., інфляційних втрат в сумі 1849 грн. 70 коп. та вартості компенсації електроенергії в сумі 494 грн. 47коп. судом задоволена, отже в цій частині позовних вимог провадження по справі підлягає припиненню на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 26496 грн. 20 коп. основного боргу - вартості експлуатаційного обслуговування приміщень, 699грн. 67коп. пені, 1354грн. 97 коп. 3% річних, 3335 грн. 87 коп. інфляційних втрат та 2117 грн. 49коп. вартості компенсації електроенергії, відповідно до умов договору про спільну експлуатацію технічних комунікацій вбудованих нежитлових приміщень від 01.10.2006 р. стали предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За визначенням частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Частиною 1 ст. 843 ЦК України передбачено визначення в договорі ціни роботи чи способів її визначення. Стаття 853 ЦК України встановлює обовязок замовника прийняти роботу, виконану підрядником та, при наявності, заявити про її недоліки, а частина 1 ст. 854 ЦК України - обовязок сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 652 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Акти виконаних робіт за січень-жовтень 2008 р., червень-серпень 2009 р., грудень 2009 р., січень 2010 р. не містять підпису замовника про прийняття виконаної роботи. Акти виконаних робіт та рахунки, долучені позивачем до матеріалів справи не містять дати їх отримання відповідачем. Як доказ отримання відповідачем зазначених документів, позивачем надані копії квитанцій (а.с. 105, 107) та поштове повідомлення про вручення документів представнику відповідача від 23.03.2011 р. (а.с. 106).

Умовами Договору (п. 5.2.) передбачено здійснення відповідачем оплати в 3-х денний термін з дня отримання рахунку, акту виконаних робіт.

За статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, зобов'язання відповідача з оплати вартості експлуатаційного обслуговування приміщень та вартості компенсації електроенергії в період з грудня 2007 року по червень 2010 року, виникло відповідно ст. 530 ЦК України на підставі претензії позивача від 27.07.2010 р. (а.с. 53). Строк виконання відповідачем обовязку з оплати вартості експлуатаційного обслуговування приміщень та вартості компенсації електроенергії за період з липня 2010 року по листопад 2010 року настав після вручення актів виконаних робіт та рахунків відповідачу - 23.03.2011 р.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу - з оплати вартості експлуатаційного обслуговування приміщень в сумі 26496грн. 20коп. та вартості компенсації електроенергії в сумі 2117 грн. 49коп. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 699грн. 67коп. пені, 1354 грн. 97 коп. 3% річних, 3335 грн. 87 коп. інфляційних втрат.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За несвоєчасне внесення оплати вартості експлуатаційного обслуговування приміщень та вартості компенсації електроенергії, на підставі п.5.2 Договору, відповідачеві нараховується пеня в розмірі 0,05% від місячної договірної суми за кожен день прострочення.

Таким чином, враховуючи наведені норми права, обмеження розміру пені, передбачене ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань, суд, перевіривши розрахунок суми пені, здійснений позивачем, відповідно до періодів виникнення та стягнення заборгованості, передбачених договором, визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати вартості експлуатаційного обслуговування приміщень та вартості компенсації електроенергії та задовольняє ці вимоги в сумі - 54 грн. 43 коп. Пеня в сумі 645 грн. 24коп. заявлена позивачем до стягнення безпідставно.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобовязання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобовязання.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Невиконання відповідачем зобовязання по оплаті вартості експлуатаційного обслуговування приміщень та вартості компенсації електроенергії підтверджено матеріалами справи, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобовязання є правомірними та обґрунтованими. Перевіривши розрахунок сум 3% річних та інфляційних втрат, наведений позивачем, відповідно до періодів виникнення та стягнення заборгованості суд задовольняє ці вимоги в сумі 200грн. 61 коп. 3% річних та 903грн. 06 коп. інфляційних втрат. 3 % річних в сумі 1154 грн. 36 коп. та інфляційні втрати в сумі 2432 грн. 81 коп. заявлені позивачем до стягнення безпідставно.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню щодо стягнення з відповідача 26496 грн. 20 коп. основного боргу, 2117 грн. 49 коп. витрат з компенсації електроенергії, 54 грн. 43 коп. пені, 200 грн. 61 коп. 3% річних, 903 грн. 06коп. інфляційних втрат.

В частині стягнення 8245 грн. 41 коп. пені, 115 грн. 47 коп. 3% річних, 1849 грн. 70коп. інфляційних втрат та 494 грн. 47 коп. витрат з компенсації електроенергії провадження по справі підлягає припиненню за п.4 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з частковою відмовою позивача від позовних вимог.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Херсонського обласного благодійного фонду "Дім Надії", ідентифікаційний код - 34458039, адреса: оф. 1, корп. 5, буд. 38, пр-т 200 років Херсону, м. Херсон, р/рахунок - не відомий на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Метеор", ідентифікаційний код - 2475441, адреса: буд. 15, вул. Лавреньова, м. Херсон, п/рахунок - № 26000301754 у Херсонському облуправлінні ВАТ Державний Ощадбанк, МФО - 352457, 26496 грн. 20 коп. основного боргу, 54 грн. 43 коп. пені, 200 грн. 61 коп. 3% річних, 903 грн. 06 коп. інфляційних втрат, 2117 грн. 49 коп. витрат з компенсації електроенергії, 297 грн. 54 коп. витрат по сплаті державного мита та 206 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити в задоволені позовних вимог щодо стягнення 645 грн. 24 коп. пені, 1154 грн. 36 коп. 3% річних, 2432 грн. 81 коп. інфляційних втрат.

4. Припинити провадження в частині стягнення 8245 грн. 41 коп. пені, 1849 грн. 70 коп. інфляційних втрат, 115 грн. 47 коп. 3% річних та 494 грн. 47 коп. витрат з компенсації електроенергії.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Т.А. Остапенко

Повне рішення складено 31.03.2011 р.