Рішення № 14433670, 29.03.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.11 Справа № 5021/438/2011. За позовом Науково-виробничої фірми «СІНТАЛ`Д» - товариства з обмеженою

відповідальністю, м. Харків

до відповідача Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2, м. Конотоп

Сумської обл.

про стягнення 420943 грн. 23 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін :

Від позивача: Осьмухін С.А., Волкова О.О.

Від відповідача:не зявився

При секретарі судового засідання Черненко І.О.

Суть спору: позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідача заборгованість в сумі 420943 грн. 23 коп. по договору про надання послуг від 06.05.2008р. та угоди від 09.06.2009р., із них: 250 000 грн. 00 коп. основного боргу (сплаченого авансу по платіжному дорученню № 583 від 16.05.2008р.), 100000 грн. 00 коп. штрафу, 25840 грн. 76 коп. пені, 34 100 грн. 00 коп. інфляційні збитки, 11 002 грн. 47 коп. 3% річних, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідач в засідання суду 15.03.2011р. та 29.03.2011р. не зявився. Але надіслав суду телеграму від 28.03.2011р., в якій повідомив суд, що позовні вимоги не визнає та проти них заперечує, укладає договір про надання правової допомоги з адвокатом, а тому не може належним чином представляти свою позицію по справі та просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Позивач в судовому засіданні дав суду пояснення стосовно даної телеграми, що такі дії відповідача направлені лише на затягування судового процесу.

Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 Господарського процесуального Кодексу України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України, є: незявлення в засідання суду представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідності витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Суд вважає, що намір відповідача укласти договір про надання правової допомоги не є підставою для відкладення розгляду даної справи, тому суд у відповідності до ст.75 ГПК України розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази по справі, суд встановив :

06.05.2008р. між позивачем Науково-виробничою фірмою «СІНТАЛ`Д» - ТОВ та відповідачем - фізичної особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про надання інформаційно консультативних послуг, відповідно до якого позивач (замовник) доручає, а відповідач (виконавець) приймає на себе зобовязання надати замовнику послуги щодо укладення між замовником та третіми особами (фізичними та/або юридичними особами) договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею не менше 9000, 0 га, строком від 5 до 10 років та більше, єдиними масивами (розмір яких складає більш ніж 1500, 0 га), які знаходяться на території Херсонської області; надати замовнику послуги щодо укладення між замовником та третіми особами (фізичними та/або юридичними особами) договорів, які спрямовані на набуття замовником будь-яких прав, які повязані з активами колишніх КСП (договорів оренди рухомого та нерухомого майна; договорів купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна, тощо), які знаходяться на території Херсонської області; надати замовнику послуги щодо укладення між замовником та третіми особами (фізичними та/або юридичними особами) догорів купівлі-продажу корпоративних прав в юридичних особах, які мають бути укладені з фізичними та/або юридичними особами договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення єдиними масивами (розмір яких складає більш ніж 1500, 0 га), які знаходяться на території Херсонської області.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно пункту 1.1. даного договору виконавець зобовязаний виконати послуги строком у два місяці з дати укладення цього договору.

Згідно п. 2.1. договору, виконавець надає замовнику наступні послуги: за інформацією, наданою замовником, провести дослідження ринку оренди землі сільськогосподарського призначення та майнових активів колишніх КСП на території Херсонської області; відшукати потрібних контрагентів та забезпечити юридичний супровід укладання та державної реєстрації договорів оренди земель сільськогосподарського призначення; підготувати економічно-правове обґрунтування цивільно-правових договорів щодо майнових активів колишніх КСП, які в майбутньому будуть укладатися з замовником і третіми особами; проводити консультування замовника з питань змін на місцевому ринку оренди земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до п. 3.3 договору, замовник оплачує виконавцеві аванс в розмірі 250000 грн. 00 коп. в строк до десяти банківських днів з дати укладання цього договору.

На виконання даного пункту позивач 16.05.2008р. сплатив відповідачеві аванс у розмірі 250000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 583 від 16.05.2008р.

Проте, відповідач, послуг, передбачених умовами вищевказаного договору не виконав.

09.06.2009р. між сторонами підписано акт звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 09.06.2009р. заборгованість відповідача становить 250000 грн. 00 коп.

09.06.2009р. між сторонами укладено угоду про розірвання договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 06.05.2008р., відповідно до якої припинено дію договору від 06.05.2008р.

Згідно п. 1.2. даної угоди, відповідач (виконавець) зобовязаний повернути позивачу (замовнику) всі кошти, сплачені за договором від 06.05.2008р. шляхом щомісячної сплати до 28 числа поточного місяця у розмірі 50000 грн. до повного повернення усіх коштів, отриманих від виконання договору.

З метою досудового врегулювання спору між сторонами 09.12.2009р. позивачем надіслано на адресу відповідача претензію № 1 від 01.12.2009р., в якій вимагав від відповідача негайного перерахування коштів, а саме: 100000 грн. штрафу за порушення умов договору та заборгованість з повернення авансу в сумі 250000 грн., дану претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо надання послуг по договору, чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно якої зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.п. 2, 4 ст. 129 Конституції України, суд керується основними засобами судочинства, а саме: рівністю усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальністю сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано ні доказів виконання зобовязання, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовні вимоги щодо стягнення 250000 грн. основного боргу вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 25 840 грн. 76 коп. та штрафу в розмірі 100000 грн.

Пунктом 1.3 угоди від 09.06.2009р. передбачено, що у випадку порушення строків повернення коштів замовника виконавець сплачує останньому пеню у розмір подвійної облікової ставки ставки НБУ від суми заборгованості перед замовником за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до п. 5.5 договору, за одноразову необґрунтовану відмову від виконання своїх зобовязань винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 100000 грн. 00 коп.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 25 840 грн. 76 коп. та штрафу в розмірі 100000 грн. передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

За несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору від 06.05.2008р. позивач нарахував відповідачу інфляційні збитки та відсотки за користування коштами, що відповідно до розрахунку заборгованості складає: 11 002 грн. 47 коп. 3% річних, 34 100 грн. 00 коп. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 11 002 грн. 47 коп. 3% річних, 34 100 грн. 00 коп. інфляційних збитків за порушення терміну виконання грошових зобовязань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті держмита в розмірі 4 209 грн. 43 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1) на користь Науково-виробничої фірми «СІНТАЛ`Д» - товариства з обмеженою відповідальністю (61070, м. Харків, вул. Чкалова, буд. 7, код ЄДРПОУ 14073681) 250 000 грн. 00 коп. боргу, 100000 грн. 00 коп. штрафу, 25840 грн. 76 коп. пені, 34 100 грн. 00 коп. інфляційні збитки, 11 002 грн. 47 коп. 3% річних, 4 209 грн. 43 коп. витрат по сплаті держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 31.03.2011 р.