Рішення № 14433614, 28.03.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.03.11 Справа № 10/143-10. Господарський суд Сумської області Сумської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Зайцева І.В., судді Лугова Н.П., Резніченко О.Ю. розглянувши матеріали справи № 10/143-10

за позовом:Конотопського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Конотопської міської ради, м. Конотоп

до відповідача:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Конотоп

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Управління Держкомзему у м. Конотоп Сумської області,

м Конотоп

про стягнення 67376,86 грн.

представники сторін:

від позивача:Русіна І.В.

від відповідача:не з'явився

від третьої особи: Сідько Р.В.

прокурор:Карпенко Д.В.

Суть спору: прокурор просить суд стягнути з відповідача 67376,86 грн. збитків заподіяних внаслідок тимчасового зайняття земельної ділянки, площею 0,8270 га за адресою: АДРЕСА_1 без оформлення договору оренди. У судовому засіданні 11.11.2010р. прокурор подав уточнення до позовної заяви, в якому зазначає, що в ході перевірки щодо додержання відповідачем вимог земельного законодавства Конотопським міським відділом Сумської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» проведено кадастрову зйомку земельної ділянки, за результатами якої встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,8114 га, у звязку з чим було зроблено перерахунок розміру збитків, який становить 66105,90 грн.

Позивач у судовому засіданні 28.03.2011 року знов подав уточнення до позовних вимог (зменшивши їх), в якому зазначає, що відповідно до висновку судово будівельно-технічної експертизи № 02/11 від 23.02.2011 року відповідач використовує земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площа якої становить 0,7149 га, тому комісією Конотопської міської ради встановлено розмір збитків, заподіяний відповідачем внаслідок тимчасового зайняття земельної ділянки площею 0,7149 га, який становить 58243,94 грн.

Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, проте згідно відзиву на позовну заяву від 10.11.2010 року проти позову заперечує та просить суд відмовити прокурору в задоволенні його позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судовому засіданні подала заяву про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: копію рішення виконкому № 64 від 11.03.2011 року, копію акту обстеження земельної ділянки від 04.03.2011 року, розрахунок обміру земельної ділянки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та прокурора, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державній реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки, до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, забороняється.

21 червня 2002 року на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення позивач придбав у акціонерного товариства «Суми-Лада» виробничий корпус, за адресою: АДРЕСА_1. На дату придбання приміщення, площа земельної ділянки на якій вона розміщена, та ділянки, яка необхідна для обслуговування, складала 0,715 га.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України підставою набуття права на землю є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Рішенням сорокової сесії п'ятого скликання Конотопської міської ради від 24.06.2009 «Про надання дозволів на розроблення землевпорядної документації» ПП ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 для комерційного використання (обслуговування власних об'єктів нерухомості).

У серпні 2009 року позивач направив відповідачу проект договору оренди землі від 21.06.2009 року площею 0,827 га.

Не погоджуючись із запропонованою редакцією договору оренди відповідач повернув позивачу договір на доопрацювання без підписання.

14.08.2010 року відповідач додатково направив позивачу лист, у якому зазначив про завищення розміру орендної плати.

Відповідно на сьогоднішній день орендні відносини між позивачем та відповідачем залишаються неузгодженими.

01.04.2010 року на виконання листа Конотопської міжрайонної прокуратури старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Конотопському районі ОСОБА_4 01.04.2010 проведено перевірку додержання приватним підприємцем ОСОБА_1 вимог земельного законодавства. В ході перевірки встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_5 використовує земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,827 га, яка належить до земель житлової та громадської забудови м. Конотопа, без договору оренди земельної ділянки, що є порушенням вимог ст.сг.125, 126 Земельного кодексу України. На усунення виявленого порушення ПП ОСОБА_1 01.04.2010 внесено припис № 37 з вимогою оформити документи, що посвідчують право власності чи право користування даною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

В ході перевірки виконання припису 10.04.2010 державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Конотопському районі встановлено, що його вимоги не виконані.

У зв'язку з цим, 10.04.2010 стосовно ПП ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення та він притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.1885 КУпАП. а також внесено повторний припис.

В ході перевірки виконання повторного припису 10.05.2010 встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 не виконав його вимоги та продовжував використовувати земельну ділянку житлової та громадської забудови м. Конотопа без оформлення договору оренди.

Виходячи з матеріалів справи, рішення позивача про передачу відповідачу у власність спірної земельної ділянки або надання її у користування (оренду), відсутнє, в матеріалах справи відсутні вчинені відповідачем правочини щодо спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, з порушенням земельного законодавства, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом обстеження земельної ділянки та визначення втрат плати за землю від 03.09.2010 року.

Відповідно до висновку судово будівельно-технічної експертизи № 02/11 від 23.02.2011 року приватний підприємець ОСОБА_1 використовує земельну ділянку за адресою вул. Клубна, 76 м. Конотоп, площа якої становить 0,7149га.

Комісією Конотопської міської ради встановлено розмір збитків, заподіяний приватним підприємцем ОСОБА_1 внаслідок тимчасового зайняття земельної ділянки площею 0,7149 га.

Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують право відповідача на користування земельною ділянкою, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,7149 га.

Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку відповідачем не звільнено.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена угода). Пунктом 16 Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року передбачено, що недоотримані суми вважаються шкодою і підлягають стягненню на користь власника, права якого порушено.

Отже, протиправними діями відповідача, які полягають у незаконному, самовільному використанні земельної ділянки, порушено право власності територіальної громади міста, яка згідно здійсненого позивачем розрахунку до Постанови кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» зазнала збитків в сумі 58243,94 грн.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Конотопської міської ради (рахунок № 31418544700008, МФО837013, банк: ГУДКУ у Сумській області, код отримувача 23635072, код платежу 24060300) 58243,94 грн. збитків, заподіяних внаслідок тимчасового зайняття земельної ділянки.

3.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України (р/р 31115095600002 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код 22090200, символ 095) 582,43 грн. державного мита.

4.Стягнути з приватного підприємства «Інвестрембуд» (м. Глухів, вул. Партизан Глухівщини, 23 і.к. 32064510) в доход бюджету (рах. 31215259700002, код платежу 220500000, код ЕДРПОУ 23636315, банк ГУДКУ Сумської області, МФО 837013) 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддяІ.В. Зайцева

СуддіО.Ю. Резніченко

Н.П. Лугова