Рішення № 14433590, 22.03.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.03.11

Справа № 5021/349/2011.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром”

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський

акціонерний банк”

про визнання окремих пунктів іпотечного договору недійсними

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О

За участю представників сторін:

від позивача: Паламаренко Т.І., довіреність № 15-10464 від 10.12.2010 р.

від відповідача: Абідов Р.Т., довіреність від 16.04.2010 р.

Суть спору: згідно заяви про уточнення позовних вимог позивач просить суд визнати недійсним пункт 7.4 іпотечного договору від 28.08.2008 р., зареєстрованого в реєстрі за № № 2809, 2871 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса; переходу до Іпотекодержателя прав власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов’язання по кредитному договору в порядку встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору; продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору; визнати недійсними пункти 7,5 та 7,6 іпотечних договорів від 28.08.2008р, зареєстрованого в реєстрі за № № 2809, 2871.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що умови п. 7.4 договору відповідають вимогам ст. 33 Закону України “Про іпотеку”. Крім того, вказаний закон не містить положень про те, що умови іпотечних договорів з державними підприємствами є недійсними в частині умов про звернення стягнення іншим способом, ніж передбачено в статті 33 Закону України “Про іпотеку”, а відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена в законі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази, які мають значення для вирішення справи по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

28.08.2008р. між позивачем - ВАТ “Всеукраїнський Акціонерний Банк” та відповідачем - ВАТ “Сумихімпром” з метою забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором № 392 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Накемпій Г.К. 03.12.2007р., зареєстрований в реєстрі за № 4420.

Пунктом 7.4. вказаного договору передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов’язання по кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України “Про іпотеку”та умовами цього Договору; продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України “Про іпотеку” та умовами цього договору.

Пунктом 7.5 вказаного договору передбачено, що іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 7.4 цього договору.

Пунктом 7.6 вказаного договору передбачено, що за рішенням іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватися в позасудовому порядку: п. 7.6.1. шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до наведених умов договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказані пункти договору суперечать ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, тому на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України просить визнати їх недійсними.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” від 05.06.2003 р. № 898-IV звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду.

На підтвердження того, що корпоративна частина прав держави в статутному капіталі ВАТ “Сумихімпром” складає 100 % позивачем надано копію постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 154 “Про утворення Державної холдингової компанії “Титан України” (АС 20-21).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої та другої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодержателя або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи – іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов’язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть годи про інше.

Частинами третьою, четвертою, п’ятою цього Закону визначено, що звернення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду. Якщо предметом іпотеки є два або більше об’єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, зміст пункт 7.4. оспорюваного договору не суперечить (відповідає) змісту вищезазначених вимог Закону, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні, а також відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання недійсним п. 7.4 договору .

Застереження у п.п. 7.5, 7.6 договору, укладеному з державним підприємством про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, суперечить нормам Закону України “Про іпотеку”.

Таким чином, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню в частині визнання пунктів 7.5, 7.6 договору недійсними.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним п. 7.5 Іпотечного договору від 02.12.2008 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Всеукраїнський Акціонерний Банк”(40024, м. Суми, вул. Харківська, 32, код 19017842) та Відкритим акціонерним товариством “Сумихімпром”(40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код 05766356), яким передбачено, що іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 7.4 цього Договору.

3. Визнати недійсним п. 7.6 Іпотечного договору від 02.12.2008 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Всеукраїнський Акціонерний Банк” (40024, м. Суми, вул. Харківська, 32, код 19017842) та Відкритим акціонерним товариством “Сумихімпром” (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код 05766356), яким передбачено, що за рішенням іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватися в позасудовому порядку: п. 7.6.1. Шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до наведених нижче умов.

4. В іншій частині позову – відмовити.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 28.03.2011 р.