Рішення № 14433232, 17.03.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.03.11

Справа № 5021/453/2011.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Чижик С.В., розглянув матеріали справи № 5021/453/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Лізинг» , м. Миколаїв

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма « ім. Чапаєва» , с. Слоут Глухівського району Сумської області

про стягнення заборгованості в розмірі 4 603,65 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Кравець І,В., довіреність від 01.01.2011 року;

від відповідача: не з’явився

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 141 549,62 грн., з яких : 102 356,99 грн. – сума основного боргу, 4 267,11 грн. - 3 % річних, 14 925,52 грн. – індекс інфляції , 20 000,00 грн. - штрафу, а також судові витрати пов’язані з розглядом даної справи.

Ухвалою від 01.03.2011 року господарський суд зобов’язував відповідача не пізніше ніж за три дні до судового засідання подати письмовий відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції у даній справі, а також докази сплати заборгованості по сплаті лізингових платежів.

Копію ухвали суду від 01.03.2011 року відповідач отримав 04.03.2011 року і мав достатньо часу для надання суду відзиву на позовну заяву та доказів сплати боргу на виконання вимог суду .

Однак, ухилившись від виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 01.03.2011 року , відповідач подав суду ні відзиву на позов , ні доказів сплати боргу позивачеві.

Натомість відповідач 15.03.2011 року надіслав до суду телеграму , в якій міститься клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю прибуття представника та надання документів без зазначення будь-яких причин неподання суду відзиву на позов та доказів сплати боргу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив :

Клопотання (телеграма № 1443 від 15.03.11) представника відповідача про відкладення розгляду у зв’язку з неможливістю представника відповідача прибути у судове засідання не підлягає задоволенню, оскільки суд не визнавав явку представників сторін в судове засідання обов’язковою і нез’явлення представника сторони (у даному випадку представника відповідача) не перешкоджає вирішенню спору у даній справі.

25.10.2007 року між сторонами у даній справі було укладено договір фінансового лізингу № 161, відповідно до умов якого позивач зобов’язався набути у власність та передати , за умови сплати авансового та лізингових платежів , у користування відповідачу трактор Беларус -922, УДА-3,1 та Каток К-6 загальною вартістю 217 000,00 грн., а відповідач повинен був прийняти предмет договору, сплатити авансовий платіж та наступні за ним лізингові платежі , зазначені в підписаному сторонами Додатку № 1 до договору , ( п.п. 2.1., 2.2 договору та ч.2 ст. 11 ЗУ «Про фінансовий лізинг») .

Факт виконання позивачем своїх зобов’язань по договору підтверджується актами прийому-передачі майна № 161-1, № 161-2, № 161-3 від 06.02.2008 року .

Відповідач з 26.07.2008 року не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов’язання , чим порушив п.п. 2.2, 2.3 договору та ст.ст. 526,530 ЦК України .

21.06.2010 року відповідач повернув позивачу предмет лізингу , що підтверджується актами прийому-передачі № 161в-1, № 161в-2, № 161в-3, у зв’язку з чим позивач перестав нараховувати відповідачу лізингові платежі з моменту повернення предмету лізинга .

Згідно розрахунку заборгованості по сплаті орендних лізингових платежів, заборгованість відповідача за період з 26.07.2008 року по 21.06.2010 року складає 102 356,99 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Відповідач не подав до суду доказів сплати боргу та будь-яких заперечень проти позову, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 102 356,99 грн. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Тому, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача за період з жовтня 2008 року по січень 2011 індексу інфляції в розмірі 14 925,52 грн. та за період з 26.09.2010 року по 17.02.2011 року 3 % річних в розмірі 4 267,11 грн. є правомірними , обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 10.5 договору фінансового лізингу № 161 від 24.10.2007 року встановлено, що за порушення лізингоодержувачем зобов’язань зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів , останній сплачує лізингодавцю за порушення лізингоодержувачем зобов’язань зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів, передбачених цим договором , останній сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченої заборгованості за лізинговими та іншими передбаченими цим Договором платежами за кожний календарний день такого прострочення, а також сплачує лізингодавцю штраф у розмірі 1 % від вартості предмету лізингу, зазначену в п. 1.2 договору відповідач просить суд стягнути з відповідача на свою користь штраф у розмірі 20 000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 233 ГК України , у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора , суд має право зменшити розмір санкцій.

Згідно ч.2 ст. 233 ГК України , якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) .

Оскільки позивач не надав суд доказів наявності у нього збитків , що перевищують збитки від інфляції, завданих відповідачем, враховуючи , що з відповідача на користь позивача стягується борг з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних , господарський суд вважає за доцільне зменшити в даному разі розмір штрафних санкцій , та задовольнити позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій частково в сумі 10 000,00 грн. керуючись ст.233 ГК України, п.3 ст. 83 ГПК України .

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення штрафу суд позивачеві відмовляє .

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача , згідно ст.ст.44,49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 415,49 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України , ст. 233 ГК України , ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма « ім.Чапаєва» ( 41436, Сумська область, Глухівський район, с. Слоут, вул. Леніна, 22 ; код ЄДРПОУ 30822068 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Лізинг» ( 54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 113/1 ; код ЄДРПОУ 34234628 ) суму основного боргу у розмірі 102 356,99 грн., 3 % річних у розмірі 4 267,11 грн., індекс інфляції у розмірі 14 925,52 грн., штраф у розмірі 10 000,00 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 1 415,49 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити