Рішення № 14432273, 17.02.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.11

Справа № 2/101-10.

За позовом Сумського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах

держави в особі Бугруватської сільської ради, Охтирського району

Сумської області

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» м. Київ в особі

філії відокремленого структурного підрозділу

нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», м. Охтирка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна екологічна інспекція в Сумській області

про стягнення 33 467 грн. 00 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача: не прибув

Від відповідача: Єфименко Л.І., довіреність № юр.-529/д від 20.12.2010 р.

Третя особа: Панченко О.М., довіреність № 93/03 від 11.01.2011 р.

Прокурор Тимошенко М.В.

При секретарі судового засідання Долгополовій Н.С.

Суть спору: відповідно до заяви про зміну позовних вимог, прокурор в інтересах держави в особі Бугруватської сільської ради просить суд стягнути з відповідача 9 462 грн. 00 коп. шкоди, заподіяної забрудненням земельної ділянки площею 1054 кв.м внаслідок розливу водної суміші та нафтопродуктів біля свердловини № 174 Бугруватського родовища, яке належить НГВУ «Охтирканафтогаз».

Відповідач проти позовних вимог заперечує.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.09.2010р. по даній справі позов Сумського міжрайонного природоохоронного прокурора залишено без розгляду.

На думку господарського суду сумської області прокурором не надано жодних пояснень, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту; не вірно визначений орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; також прокурора суд неодноразово зобов'язував ухвалами від 03.08.2010 року, від 16.08.2010 р. надати обґрунтування своєї позиції з урахуванням рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р. № З-рп/99, вимог суду без поважних причин він не виконав, у зв'язку з чим суд залишив позов без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 ГПК України.

Прокурор не погодився з цією ухвалою, вважає, що ухвалу винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені в ній, не відповідають обставинам справи та надіслав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання, в якому просить оскаржувану ним ухвалу скасувати, справу передати на розгляд місцевого господарського суду.

Апеляційне подання прокурор обґрунтовував тим, що виходячи зі змісту пункту 2 статті 121 Конституції України, рішення Конституційного Суду України № З-рп/99 від 8.04.1999 року, статті 2 Бюджетного кодексу України державні інтереси є оціночним поняттям і прокурор в кожному конкретному випадку сам визначає, в чому полягає їх порушення. При цьому, прокуратура, як орган, що представляє інтереси держави, поповнює місцевий бюджет шляхом невідворотнього відшкодування завданої шкоди, в тому числі довкіллю і поповнення місцевого бюджету веде до економії Державного бюджету України в цілому. А тому, на думку прокурора, ним було вірно зазначено при поданні позову орган, уповноважений представляти інтереси держави, Бугурватську сільську раду Охтирського району Сумської області.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, 13.10.2010р. постановила, що апеляційне подання підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду першої інстанції - скасуванню. У постанові від 13.10.2010р. Харківський апеляційний господарський суд зауважив, що місцевий господарський суд не вірно зазначив, що заявляючи позов в інтересах Бугруватської сільської ради, прокурор не звернув уваги на те, що згідно із статтею 15 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, і не врахував, що відповідно до підпункту “3” статті 20 цього Закону подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, віднесено до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у постанові від 13.10.2010р. по даній справі зауважила, що відповідно до пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, тоді як за своєю суті письмові обґрунтування стороною своєї позиції по справі, які ще не залучені до справи, матеріалами не є. Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, невірно застосував та порушив норми матеріального та процесуального права, а тому вказана ухвала підлягає скасуванню.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2010р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2010р. залишено без змін. Колегія суддів Вищого господарського суду України зауважила на помилкову аргументацію ухвали господарського суду Сумської області від 07.09.2010р., що винесена з порушенням норм процесуального права, а також на те, що доводи, викладені відповідачем у касаційній скарзі є небгрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону. Тому, судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2010р. без змін.

Відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що прокурором не надано суду доказів про правомірність нарахування шкоди за забруднення земельної ділянки площею 1 054 кв.м. нафтопродуктами та хлоридами у заявленому до стягнення розмірі.

Відповідач обґрунтовує свою позицію тим, що старшим інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Сумській області при визначенні існування факту забруднення, не були застосовані існуючі гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин, а порівняння результатів вимірювалось вмістом нафтопродуктів та хлоридів у ґрунті проводилось відносно показників фонового відбору проб ґрунту, що суперечить діючому законодавству та стандарту, а саме: при гранично допустимій нормі 2 500 мг/кг.

Позивач у запереченні на відзив пояснив суду, що стандарт Державного комітету природних ресурсів України «Охорона довкілля. Оцінка забруднення ґрунтів та визначення втрат сільськогосподарського виробництва внаслідок погіршення якості земельних ділянок під час спорудження нафтових і газових свердловин», на який посилається відповідач у своєму відзиві, не затверджений у встановленому законодавством порядку та не може вважатися нормативом ГДК. Розмір шкоди розраховано відповідно до «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої в Міністерстві юстиції України № 422/13689 від 25.042007р. та на підставі акту планової перевірки від 11.05.-01.06.2010р.

Представник позивача в судове засідання не з’явився.

Явка представників сторін не визнавалася судом обов’язковою, а тому не з’явлення представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Згідно ст. 15 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.

Крім того, відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Бюджети місцевого самоврядування - бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Відшкодування від завданих збитків на рахунок Державної екологічної інспекції не спрямовуються, хоча остання є державним органом виконавчої влади.

Отже, прокуратура, як орган, що представляє інтереси держави, поповнює місцевий бюджет шляхом, зокрема, відшкодування завданої шкоди, в тому числі і довкіллю.

У порядку статті 121 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України, статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру” Сумський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Бугруватської сільської ради (позивача) звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою та заявою про зміну позовних вимог, просив стягнути з ВАТ "Укрнафта", м. Київ, в особі філії (відокремленого структурного підрозділу) нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" (відповідача) 9462,00 грн. шкоди, заподіяної забрудненням земельної ділянки площею 1054,0 кв. м внаслідок розливу водної суміші та нафтопродуктів біля свердловини № 174 Бургуватського родовища, яка належить нафтогазовидобувному управлінню "Охтирканафтогаз".

Як встановлено матеріалами справи, при проведенні Державною екологічною інспекцією з 11.05.2010 р. по 01.06.2010 р. перевірки було встановлено, що на території Бугруватської сільської ради Охтирського району стався розлив водної суміші та нафтопродуктів на земельній ділянці площею 1054 кв.м. біля свердловини № 174 Бугруватівського родовища, яка належить НГВУ “Охтирканафтогаз”. Внаслідок аварійної ситуації на нафтопроводі відбулося забруднення земель сільськогосподарського призначення, що є порушенням ст.ст. 96, 168, 211 Земельного Кодексу України. Згідно наданого розрахунку розмір шкоди від забруднення земель сільськогосподарського призначення складає 9462 грн. Розрахунок шкоди, заподіяної природоохоронному природному середовищу нараховувся Державною екологічною інспекцією в Сумській області, відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засмідченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої в Міністерстві юстиції України № 422/13689 від 25.04.2007р та на підставі акту перевірки 11.05.-01.06.2010р.

Прокурор в обґрунтування своїх вимог посилається на норми статті 45 Закону України «Про нафту і газ», якою передбачено, що суб’єкти господарської діяльності незалежно від форми власності, що здійснюють користування нафтогазоносними надрами, видобуток, транспортування, зберігання, переробку, повинні додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля, нести відповідальність за його порушення і здійснювати технічні, організаційні заходи, спрямовані на зменшення шкідливого впливу на нього.

Відповідач заперечує проти позову, пояснючи, що прокурором не надано суду доказів про правомірність нарахування шкоди за забруднення земельної ділянки площею 1 054 кв.м. нафтопродуктами та хлоридами у заявленому до стягнення розмірі тому, що старшим інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Сумській області при визначенні існування факту забруднення, не були застосовані існуючі гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин, а порівняння результатів вимірювалось вмістом нафтопродуктів та хлоридів у ґрунті проводилось відносно показників фонового відбору проб ґрунту, що суперечить діючому законодавству та стандарту, а саме: при гранично допустимій нормі 2 500 мг/кг.

Відповідно до ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобов‘язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Також, відповідно до статті 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт» обов’язком підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту є відшкодування власникам землі і землекористувачам заподіяної шкоди під час ліквідації аварій і проведення ремонту.

Згідно пункту 3.2. «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засвідченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призводять або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

З огляду на викладене, думка відповідача про те, що вміст нафтопродуктів у грунті не перевищує гранично допустиму норму, а нарахування шкоди за забруднення земель нафтопродуктами безпідставне є невірною, оскільки розмір шкоди розраховано позивачем відповідно до «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої в Міністерстві юстиції України № 422/13689 від 25.042007р. та на підставі акту планової перевірки від 11.05.-01.06.2010р., а стандарт Державного комітету природних ресурсів України «Охорона довкілля. Оцінка забруднення ґрунтів та визначення втрат сільськогосподарського виробництва внаслідок погіршення якості земельних ділянок під час спорудження нафтових і газових свердловин», на який посилається відповідач у своєму відзиві, не затверджений у встановленому законодавством порядку та не може вважатися нормативом ГДК.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, вимоги прокурора правомірні та обґрунтовані, тому підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету України судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» м. Київ в особі філії відокремленого структурного підрозділу нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» ( 42700, м. Охтирка, вул. Київська, 119, р/р 26008050000613 в КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровська, МФО 305299, код 05398533) на рахунок 33116331700016 місцевого бюджету Бугруватської сільської ради, МФО 837013, код 23635347, код платежу 24062100 шкоду в сумі 9 462 грн. 00 коп.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» м. Київ в особі філії відокремленого структурного підрозділу нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» ( 42700, м. Охтирка, вул. Київська, 119, р/р 26008050000613 в КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровська, МФО 305299, код 05398533) в доход державного бюджету м. Суми (№ р/р 31112095700002 одержувач - Держбюджет м. Суми код ЕДРПОУ - 23636315 банк одержувача - ГУДКУ у Сумській області МФО 837013) 102 грн. 00 коп. державного мита.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» м. Київ в особі філії відокремленого структурного підрозділу нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» ( 42700, м. Охтирка, вул. Київська, 119, р/р 26008050000613 в КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровська, МФО 305299, код 05398533) в доход державного бюджету м. Суми ((№ р/р 31215259700002 одержувач - Держбюджет м. Суми код ЕДРПОУ - 23636315 банк одержувача - ГУДКУ у Сумській області МФО 837013) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ (підпис) Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складене 22.02.2011 р.