ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.11 Справа№ 5015/1206/11
За позовом: Львівський природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів,
до відповідача:Прилбичівської сільської ради, с. Прилбичі,
про: стягнення 232’510,90 грн.
Суддя М. Синчук
За участю представників:
прокурор:не з’явився,
позивача:Нирка М.М. –дов. №03-78 від 11.01.2011 р.,
відповідача:не з’явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівський природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції в львівській області до Прилбичівської сільської ради про стягнення 232’510,90 грн. Ухвалою від 09.03.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 30.03.2011 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. В ході проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що Прилбичівська сільська рада за період з 21.10.2009 р. по 27.01.2011 р. здійснювало самовільне водокористування із водозабірного джерела, що є порушенням вимог ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України, в результаті чого державі заподіяно збитки на суму 232’510,90 грн.
Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з рахунку Прилбичівської сільської ради в УДК у Яворівському районі кошти в розмірі 232’510,90 грн. в рахунок відшкодування збитків заподіяних державі, внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства.
В судове засідання 30.03.2011 р. представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судове засідання 30.03.2011 р. представник відповідача не з’явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №05772763 від 12.03.2011 р., причин неприбуття не повідомив, проти позову у встановленому порядку не заперечив, вимог ухвали суду від 09.03.2011 р. не виконав.
Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислхавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
27.01.2011 р. Державною екологічною інспекцією в Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Прилбичівською сільською радою, про що складено акт №8 від 27.01.2011р.
В ході проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що Прилбичівська сільська рада за період з 02 з 21.10.2009 р. по 27.01.2011 р. здійснювало самовільне водокористування із водозабірного джерела, що є порушенням вимог ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України, в результаті чого державі заподіяно збитки на суму 232’510,90 грн.
Розрахунок завданих державі збитків проведенний у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища 20.07.2009 р. №389, зареєстрована Мінюстом України від 14.06.2009 р. за №767/16783 і становить 232’510,90 грн.
Позивачем на адресу відповідача скеровувалась претензія від 08.02.2011 р. №7 про добровільне відшкодування завданих державі збитків на суму 232’510,90 грн.
Листом від 21.02.2011 р. №43 відповідач просив відтермінувати відшкодування збитків.
На день розгляду справи заборгованість у сумі 232’510,90 грн. відповідачем не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України, ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Згідно ст. 49 Закону спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Як встановлено судом, відповідач здійснював самовільне водокористування з свердловин прісних підземних вод, без спеціального дозволу на користування надрами, про що складено акт №8 від 27.01.2011 р. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 232’510,90 грн. завданих державі збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
У відповідності до ст. 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до місцевих бюджетів згідно із ст. 46 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Згідно ст. 6 Закону 30 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 48, 49, 111 Водного кодексу України, ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Прилбичівської сільської ради (адреса: с. Прилбичі, Яворівський район, Львівська область, 81062; код 04373117) на спеціальний рахунок с. Прилбичі (р/р 33117331700726 в УДК у Яворівському районі, МФО 825014; код ЄДРПОУ 23949356, код платежу 24062100) 232’510,90 грн. в рахунок відшкодування збитків заподіяних державі.
3. Стягнути з Прилбичівської сільської ради (адреса: с. Прилбичі, Яворівський район, Львівська область, 81062; код 04373117) в дохід державного бюджети України 2’325,10 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 14431890, Господарський суд Львівської області було прийнято 30.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/1206/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: