Рішення № 14431755, 10.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.11 Справа № 29/34/2011

За позовом: Приватного підприємства "ЛУГАЛІС

ТРЕЙД", м. Лисичанськ Луганської

області;

до відповідача: Приватного підприємства "ТЕМПУС-Л",

м. Лисичанськ Луганської області;

про стягнення 447594 грн. 48 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.;

секретар судового засідання: Опренко М.В.;

в присутності представників

сторін:

від позивача: Шалашний Л.О., представник за

довіреністю № 3 від 04.01.2011;

від відповідача: повноважний представник у судове

засідання не прибув.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: Приватне підприємство "ЛУГАЛІС ТРЕЙД" (далі –ПП "ЛУГАЛІС ТРЕЙД", позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "ТЕМПУС-Л" (далі –ПП "ТЕМПУС-Л", відповідача у справі) заборгованості за договором № 94 від 03.08.2010 у сумі 447594 грн. 48 коп., в тому числі: основний борг у сумі 360000 грн. 00 коп., 3 % річних –5874 грн. 48 коп. за період з 01.08.2010 по 15.02.2011, інфляційні нарахування –24120 грн. 00 коп. за період з 01.08.2010 по 01.02.2011 та пені –57600 грн. 00 коп. за період з 03.08.2010 по 10.01.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором по оплаті отриманого товару.

Відповідач у справі листом, що здав до канцелярії суду 09.03.2011, позовні вимоги визнав повністю та надав засвідчені копії всіх документів витребуваних судом.

Крім того, відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Суд задовольняє клопотання відповідача.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При з'ясуванні фактичних обставини справи, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача у справі, дослідженням наданих сторонами доказів, суд

В С Т А Н О В И В:

03.08.2010 між сторонами за позовом укладено договір № 94, відповідно до умов пункту 1.1 якого Постачальник (позивач у справі) зобов'язався поставити та передати у власність Покупцю (відповідачу у справі) кислоту НТМФ (АТМФ) (рідку), а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його загальну вартість у порядку та на умовах цього договору (а.с.22,23).

Відповідно до пункту 1.2 договору загальна вартість договору складає 360000 грн. 00 коп.

Номенклатура, кількість товару, ціна за одиницю, загальна вартість партії, умови та строки поставки передбачаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.3 договору).

Згідно пункту 3.4 договору на партію товару Продавець у обов'язкову порядку надає Покупцю наступні документи:

А) рахунок на оплату;

Б) видаткову накладну;

В) податкову накладну.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що загальною вартістю партії товару є сума, яка зазначена у видатковій накладній, на підставі якої здійснюються розрахунки.

Покупець здійснює 100 % перерахування грошових коштів протягом 2 (двох) банківських днів після поставки товару та пред'явлення Продавцем рахунку на оплату (підпункт 4.3.1 пункту 4.3 договору).

За прострочку поставки продукції, при своєчасно здійсненій оплаті, Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від вартості не поставленого товару (пункт 6.2 договору).

Пунктом 6.3 договору передбачено, що за прострочку оплати продукції, при своєчасно здійсненій поставці, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від вартості не оплаченого товару.

03.08.2010 між сторонами за позовом підписана специфікація № 1 до договору № 94 від 03.08.2010 (а.с.24), згідно якої продавець поставляє покупцю кислоту НТМФ (АТМФ) (рідку) у кількості 5000 кг, ціна без НДС за 1 кг –60 грн. 00 коп., сума без НДС –300000 грн. 00 коп., НДС – 60000 грн. 00 коп., загальна сума поставки складає 360000 грн. 00 коп.

У пункті 1 вказаної специфікації сторони визначили строк відвантаження товару –у момент виписки рахунку на оплату.

Позивач на виконання умов вказаного договору поставив відповідачу товар на загальну суму 360000 грн. 00 коп. та надав документи згідно пункту 3.4 договору, а саме: видаткову накладну № 308-1 від 03.08.2010, податкову накладну № 3081 від 03.08.2011 та рахунок на оплату № 308-1 від 03.08.2010, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с.19-21).

Відповідач за отриманий товар не розрахувався.

19.10.2010 позивач направив відповідачу лист № 27 від 19.10.2010 (а.с.25) з вимогою оплатити борг та штрафні санкції у загальній сумі 387720 грн. 00 коп.

Відповідач надав відповідь (лист № 11 від 05.11.2010 –а.с.28), в якій суму боргу 387720 грн. 00 коп. визнав повністю та повідомив, що перерахувати її немає можливості у зв'язку з фінансовою скрутністю.

19.10.2010 сторони за позовом підписали акт № 1 звірки взаєморозрахунків по договору купівлі - продажу № 94 від 03.08.2010 (а.с.26,27), згідно якого заборгованість покупця перед продавцем станом на 19.10.2010 складає 360000 грн. 00 коп., пеня у період прострочення оплати з 03.08.2010 по 19.10.2010 складає 27720 грн. 00 коп. Даний акт підписаний керівниками та скріплений печатками підприємств.

10.01.2011 позивач направив відповідачу претензію № 4 від 10.01.2011 (а.с.29,30), в якій вимагав перерахувати відповідача суму заборгованості 360000 грн.00 коп. та пеню за прострочку оплати у період з 03.08.2010 по 10.01.2011 у розмірі 57600 грн. 00 коп., всього –417600 грн. 00 коп.

Відповідач на претензію надав відповідь (лист № 1 від 01.02.2011 –а.с.31), в якій суму боргу 417600 грн. 00 коп. (в тому числі основний борг –360000 грн. 00 коп. та пеню –57600 грн. 00 коп.) визнав повністю, але не перерахував її посилаючись на скрутне фінансове становище.

Не виконання відповідачем зобов'язань по розрахунку за отриманий товар і стало підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

Під час судового розгляду справи позивач на вимогу суду надав розрахунок 3 % річних відповідно до умов пунктів 3.4, 4.3 договору, в якому зазначив, що за 2010 рік (починаючи з 06.08.2010) сума 3 % річних складає 4339 грн. 44 коп., за 2011 рік (станом на 15.02.2011) сума 3 % річних складає 1357 грн. 92 коп., всього –5697 грн. 36 коп.

Доказів оплати за отриманий товар відповідачем не надано, сума позову визнана у повному обсязі. З розрахунком суми заявлених вимог відповідач погодився повністю.

Оцінивши обставини справи, подані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами у справі виникли з договору купівлі –продажу № 94 від 03.08.2010 і регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) про купівлю –продаж та глав 19, 20 Господарського кодексу України (далі –ГК України) загальні положення про господарські зобов'язання та господарські договори.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у пункті 1 статті 193 ГК України.

Предметом судового розгляду є вимоги позивача про стягнення 360000 грн. 00 коп. - заборгованість за отриманий товар - кислота НТМФ (АТМФ) (рідка), 57600 грн. 00 коп. - пеня за прострочення оплати за період з 03.08.2010 по 10.01.2011, 5874 грн. 48 коп. - 3 % річних за період з 01.08.2010 по 15.02.2011, 24120 грн. 00 коп. - інфляційні нарахування за період з 01.08.2010 по 01.02.2011.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідач 03.08.2010 отримав товар згідно специфікації № 1 від 03.08.2010, видаткову накладну № 308-1 від 03.08.2010, податкову накладну № 3081 від 03.08.2011 та рахунок на оплату № 308-1 від 03.08.2010.

Підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 договору № 94 від 03.08.2010, на підставі якого заявлено позов, сторони визначили, що покупець здійснює 100 % перерахування грошових коштів протягом 2-х банківських днів після поставки товару та виставлення продавцем рахунку на оплату.

Відповідач не оплатив отриманий товар, що підтверджується матеріалами справи та самим відповідачем.

Отже, позовні вимоги позивача, що складають суму боргу у розмірі 360000 грн. 00 коп. відповідають чинному законодавству та умовам договору купівлі –продажу № 94 від 03.08.2010, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем на підставі пункту 6.3 договору нараховано та заявлено до стягнення пеню за період прострочення з 03.08.2010 по 10.01.2011 включно у сумі 57600 грн. 00 коп.

Перевіривши поданий розрахунок суми пені, судом встановлені допущені позивачем порушення умов договору та діючого законодавства.

Так, матеріали справи свідчать, що не спростовано відповідачем, останній отримав товар та необхідні документи для його оплати 03.08.2010.

Враховуючи умови підпункту 4.3.1 пункту 4.3 договору строк для добровільного та належного виконання відповідачем свого грошового зобов'язання почав свій перебіг лише 06.08.2010 (03.08.2010 + 2 банківських дня).

Отже, належною датою для початку розрахунку пені є дата 06.08.2010, а не 03.08.2010, як зазначено позивачем.

Крім того, позивачем здійснено розрахунок пені у розмірі визначеному договором - 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Цей же закон встановлює певні обмеження стосовно розміру пені, а саме, згідно статті 3 цього Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вказане, правомірним є нарахування пені за розрахунком виходячи з подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожний день прострочення платежу.

Судом здійснено розрахунок суми пені відповідно до умов договору та діючого законодавства за період з 06.08.2010 по 10.01.2011, згідно якого пеня складає 24117 грн. 12 коп., а саме:

(ставка НБУ з 10.08.2010 - 7,7500 % : 365 х 2 = 0,0424)

(360000,00 х 0,0424) : 100 х 158 днів = 24117,12 грн.

Таким чином пеня у сумі 24117 грн. 12 коп. підлягає до стягнення з відповідача. В решті заявленої суми пені слід відмовити.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, керуючись вказаною нормою закону, заявив до стягнення 3 % річних у сумі 5874 грн. 48 коп. за період прострочення з 01.08.2010 по 15.02.2011.

Враховуючи те, що період прострочення починається з 06.08.2010, позивач надав належний розрахунок 3 % річних, згідно якого до стягнення підлягають 3 % річних у сумі 5697 грн. 36 коп., в решті заявленої суми 3 % річних слід відмовити.

Також, позивач заявив до стягнення інфляційні нарахування у сумі 24120 грн. 00 коп. за період прострочення з 01.08.2010 по 01.02.2011, в той час, як вже зазначено, період прострочення складає з 06.08.2010 по 01.02.2011.

При перевірці розрахунку інфляційних нарахувань судом встановлено, що позивач також невірно застосував індекс інфляції за період серпень –грудень 2010 року (105,7 %), тоді як за цей період індекс інфляції складає 105,8 %, у зв'язку з чим сума інфляційних нарахувань за весь період прострочення з 06.08.2010 по 01.02.2011 повинна складати 24480 грн. 00 коп., проте позивачем заявлено до стягнення 24120 грн. 00 коп., яка і підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у загальній сумі 413934 грн. 48 коп., з них: 360000 грн. 00 коп. –заборгованість, 24117 грн. 12 коп. –пеня за порушення строків оплати товару, 24120 грн. 00 коп. –інфляційні нарахування, 5697 грн. 36 коп. –3 % річних.

В решті заявлених вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 4139 грн. 34 коп. - державне мито та 218 грн. 25 коп. - витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ТЕМПУС-Л", вул. Дніпровська, буд. 92, м. Лисичанськ Луганської області, 93100, ідентифікаційний код 34672477 на користь Приватного підприємства "ЛУГАЛІС ТРЕЙД", вул. Куйбишева, буд. 44, кв. 1, м. Лисичанськ Луганської області, 93100, ідентифікаційний код 36238619, заборгованість у сумі 360000 грн. 00 коп., інфляційні нарахування – 24120 грн. 00 коп., 3 % річних –5697 грн. 36 коп., пеню –24117 грн. 12 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 4139 грн. 34 коп. та 218 грн. 25 коп. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –15.03.2011.

Суддя Р.Є. Якушенко