Рішення № 14431416, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/17416.03.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія»

Про           стягнення 3369 432,15 грн.

Та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»

Про                     зобов’язання зменшення розміру орендної плати за договором № 7.79 від 17.05.2007 р. з моменту укладення договору

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Позивача (за первісним позовом) Гринюк О.М. (за дов.)

Відповідача (за первісним позовом) Стадний Ю.В. (за дов.)

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія»про стягнення основного боргу в сумі 2586572,85 грн. за надані за договором оренди майна (оперативна оренда) № 7.79 від 17.05.2007 р., але неоплачені послуги, та штрафних санкцій за порушення строків оплати в сумі 474536,03 грн. (пені в сумі 223165,56 грн., збитків від інфляції в сумі 212924,85 грн. та трьох процентів річних в сумі 38445,62 грн.).

Під час розгляду справи позивачем неодноразово подавались заяви про збільшення розміру позовних вимог, з урахуванням яких позов заявлений про стягнення основного боргу в сумі 2864896,12 грн., 223165,56 грн. пені, 212924,85 грн. інфляційних збитків та 38445,62 грн. трьох процентів річних, а також про зобов’язання відповідача повернути позивачеві майно, передане за спірним договором, яке на даний час знаходиться у орендаря.

Щодо вимоги позивача за первісним позовом, викладеної у заяві про збільшення розміру позовних вимог від 10.02.2011 р. № 147, в якій останній просить суд додатково стягнути суму штрафних санкцій за порушення строків повернення товару в розмірі 1134230,40 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову повністю або частково.

Підстава позову - це фактична обставина, на якій ґрунтуються позовні вимоги.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

          Відповідно до пункту 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»зазначено, що під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»). Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

          За таких обставин, заява позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення суми штрафних санкцій за порушення строків повернення товару в розмірі 1134230,40 грн. не прийнята судом до розгляду.

Позовні вимоги за первісним позовом мотивовані несвоєчасним виконанням відповідачем свого обов’язку по сплаті орендної плати за отримані за договором оренди майна (оперативна оренда) № 7.79 від 17.05.2007 р. послуги по оренді майна (елементи опалубки).

Відповідач позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження заявленої до стягнення суми основного боргу, оскільки надані позивачем на підтвердження факту надання послуг рахунки-фактури не можуть вважатись належними доказами, оскільки вони є односторонніми документами та не узгоджені сторонами.

Крім того, відповідач посилається на те, що підставою для нарахування орендної плати є саме користування орендованим майном за цільовим призначенням (проведення будівельно-монтажних робіт), у той час як починаючи з березня 2008 року орендоване у позивача майно, в зв’язку з кризовим становищем на ринку будівництва, фактично відповідачем не використовувалось.

05.07.2010 р. відповідач звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про зобов’язання зменшення розміру орендної плати за договором №7.79 від 17.05.2007 р. з моменту укладення договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2010 р. зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані наступним. Враховуючи, що за спірним договором в орендне користування передавались елементи опалубки, внаслідок експлуатації яких їх вартість суттєво зменшилась, позивач за зустрічним позовом має право на відповідне зменшення розміру орендних платежів.

Відповідач за зустрічним позовом позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що умовами спірного договору (п. 3.1) сторони визначили розмір орендної плати та порядок її сплати і жодних підстав для зменшення її розміру немає.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 06.09.2010 р. представники позивача за зустрічним позовом звернулись до суду з клопотанням про витребування додаткових доказів, яке судом відхилено як необґрунтоване.

Крім того, заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи, на розгляд якої запропоновано поставити питання щодо перебування на балансі орендодавця спірного майна (з якого часу та на підставі яких документів), щодо розміру фактично наданих послуг по оренді майна за спірним договором, щодо розміру залишкової вартості спірного майна станом на час укладення договору та включно до червня 2010 року, в тому числі з урахуванням амортизаційних відрахувань.

Враховуючи те, що для вирішення як первісного, так і зустрічного позову по суті необхідно було з’ясувати питання щодо наявності або відсутності заборгованості відповідача за первісним позовом за спірним договором, а отже, необхідно визначити обсяг наданих за його умовами послуг та перерахованих на його виконання коштів, що, зважаючи на наявність в матеріалах справи великого обсягу первинних документів, потребує спеціальних знань, суд дійшов висновку про необхідність призначення судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі до отримання висновку експерта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2010 р. зупинено провадження у справі та призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

31.01.2011 р. до суду надійшов висновок судової економічної експертизи за № 8933/11929/10-19 від 05.01.2011 р. та матеріали справи № 17/174.

У зв’язку з усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі № 17/174, ухвалою Господарського суду міста Києва поновлено провадження у справі та призначено її для подальшого розгляду на 21.02.2011 р..

У судовому засіданні 21.02.2011 р. оголошено перерву до 23.02.2011 р..

У судовому засіданні 23.02.2011 р. оголошено перерву до 16.03.2011 р. для оголошення повного тексту рішення по справі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17.05.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»(орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія»(орендарем) укладено договір оренди майна № 7.7.9 (далі –Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору (пункт 1.1.) позивач зобов’язався надати відповідачеві у тимчасове користування та за плату елементи опалубки (далі - майно) згідно з додатком № 1 (специфікація елементів опалубки), яка є невід’ємною частиною цього Договору, а відповідач зобов’язався прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Вказане в пункті 1.1. Договору майно передається у тимчасове користування орендарю для проведення будівельно-монтажних робіт згідно зі статутною діяльністю останнього.

Згідно з пунктом 2.1. Договору термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини орендарю та діє до моменту повернення орендарем майна у повному обсязі. Під моментом фактичної передачі майна сторони розуміють відвантаження майна або його частини орендарю з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна на переміщення та/або акт прийому передачі).

Пунктом 3.1. Договору визначено, що плата за тимчасове користування майном згідно з додатком 1 (орендна плата) розраховується за фактичний термін користування майном і складає 4,2% на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування відповідачеві, та становить суму в розмірі 2806,20 грн., у т.ч. ПДВ-467,70 грн.

Орендна плата, незалежно від її розміру (п.п. 3.1., 3.2.) щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахування фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні орендаря, при цьому 50% від загальної орендної плати на місяць (пункт 3.1. Договору) орендар зобов’язався сплачувати орендодавцю шляхом передплати до 3-го числа кожного відповідного місяця оренди, а решту - до останнього дня кожного відповідного місяця користування майном.

Згідно з пунктом 4.5. Договору документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна орендарю, є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписуються представниками обох сторін та вручаються орендодавцем орендарю в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що після закінчення терміну дії Договору, а також у випадках його дострокового припинення (розірвання) або настання обставин, передбачених пунктом 2.3. Договору, орендар протягом п’яти робочих днів зобов’язаний повернути орендодавцю прийняте у тимчасове користування майно очищене від сторонніх забруднень.

Пунктом 10.1. Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2007 р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

Судом встановлено, що вказаного Договору сторони склали додаток № 1 «Специфікація елементів опалубки до Договору», додатки № 2-24 «Додаткові специфікація елементів опалубки до Договору»та Інструкцію щодо повернення елементів опалубки «Дока»за договорами оренди (оперативної оренди).

Відповідно до умов вказаного Договору та додатків до нього, позивач відвантажив товар відповідачеві, а відповідач вказаний товар прийняв, що підтверджується накладними на переміщення, підписаними повноважними представниками позивача та відповідача по справі з прикладенням круглих печаток останніх, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

За твердженням позивача, розмір орендної плати, що підлягала сплаті за кожен місяць оренди визначався у відповідних актах наданих послуг по оренді майна, які підписувалися повноважними представниками сторін з урахуванням фактичного обсягу майна, що перебуває в оренді у відповідача.

Так, за період з 30.06.2007 р. по 28.02.2010 р. позивач нарахував оренду плату відповідно до актів наданих послуг в розмірі 5602253,31 грн., що підтверджується актами наданих послуг по оренді майна та рахунками-фактурами, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Крім того, позивачем донараховано суму заборгованості по орендній платі за березень, квітень та травень 2010 р. в розмірі 343 323,27 грн.

За користування майном за Договором відповідач сплатив кошти в сумі 3 015680,46 грн. (станом на день подачі позову до суду) та 35000,00 грн., разом 3 050 680,46 грн., після чого залишилась заборгованість в сумі 2 894 896,12 грн.

Відповідач позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження заявленої до стягнення суми основного боргу.

Враховуючи те, що предметом спору у справі є стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди майна № 7.7.9 від 17.05.2007 р. та штрафних санкцій за порушення строків оплати, суд дійшов висновку про необхідність призначення судової експертизи по справі.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов`язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відхилення господарським судом висновку судового експерту повинно бути мотивованим у рішенні.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз»).

Відповідно до частини 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

- в якому розмірі документально підтверджується вартість обладнання, яке товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія» отримало від товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україні Т.О.В.»в оренду за договором оренди майна (оперативна оренда) № 7.79 від 17.05.2007 р. за період з 17.05.2007 р. по 31.05.2010 р. включно;

- яка вартість послуг оренди, які товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія»отримало від товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» за договором оренди майна (оперативна оренда) № 7.79 від 17.05.2007 р. послуг за період з 17.05.2007 р. по 31.05.2010 р. включно;

- в якому розмірі документально підтверджується сплата товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія»вартості отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»за умовами договору оренди майна (оперативна оренда) № 7.79 від 17.05.2007 р. послуг за період з 17.05.2007 р. по 31.05.2010 р. включно;

- яка дійсна та залишкова вартість обладнання, яке товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія»отримало від товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»в оренду за договором оренди майна (оперативна оренда) № 7.79 від 17.05.2007 р. за період з 17.05.2007 р. по 31.05.2010 р. включно;

- в якому розмірі (в разі її наявності) станом на дату проведення експертизи документально підтверджується заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія»перед товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україні Т.О.В.»за отримані за умовами договору оренди майна (оперативна оренда) № 7.79 від 17.05.2007 р. послуг за період з 17.05.2007 р. по 31.05.2010 р. включно.

За результатами судової експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, складено висновок № 8933/11929/10-19.

Вказаним висновком встановлено, що вартість послуг оренди, які товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія»отримано від товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна T.O.B.»за договором оренди майна (оперативна оренда) № 7.79 від 17.05.2007 р. за період з 17.05.2007 р. по 31.05.2010 р., складає 5945576,58 грн. Сплата відповідачем за первісним позовом вартості отриманих від позивача за первісним позовом за умовами договору оренди майна (оперативна оренда) № 7.79 від 17.05.2007 р. послуг за період з 17.05.2007 р. по 31.05.2010 р. підтверджується документально в розмірі 3050680,46 грн. Також, експертним дослідженням встановлено, що враховуючи умови договору оренди майна (оперативна оренда) № 7.79 від 17.05.2007 р. заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за отримані протягом періоду з 17.05.2007 р. по 31.05.2010 р. послуги по оренді елементів опалубки документально підтверджується станом на 30.06.2010 р. (остання дата здійснення господарської операції в рамках договору оренди) в розмірі 2864896,12 грн.

Отже, наявність заборгованості у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом в сумі 2894896,12 грн. станом на 31.05.2010 р. підтверджується в повному обсязі, тобто є документально обґрунтованою.

Суд, оцінивши експертний висновок, дійшов до висновку, що він є належним доказом у справі.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

За правилами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а ч. 3 вказаної статті визначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, платіжними дорученнями від 01.06.2010 р., 30.06.2010 р. відповідач за первісним позовом перерахував позивачеві за первісним позовом 30000,00 грн., у зв’язку з чим зменшився розмір боргу з орендної плати та заборгованість складає 2864896,12 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом в сумі 2864896,12 грн. належним чином доведений, відповідачем не спростований, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2864896,12 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач вживав заходів щодо виконання свого зобов’язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.2. Договору визначено, що у разі прострочення перерахування суми щомісячної орендної плати, позивач за первісним позовом має право нарахувати та стягнути з відповідача за первісним позовом пеню від суми заборгованості по орендним платежам у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період такого порушення за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та п. 6.5. Договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 223165,56 грн. підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 212924,85 грн. та трьох процентів річних в сумі 38445,62 грн., підлягають задоволенню повністю, за розрахунком позивача, наведеному у позовній заяві та перевіреним судом.

Відповідно до пункту 3.6. Договору порушення відповідачем за первісним позовом умов та строків оплати згідно розділу 3 Договору дає право позивачеві за первісним позовом розірвати договір в односторонньому порядку на умовах, визначених статтею 782 Цивільного кодексу України.

Умовами Договору сторони визначили (пункт 5.1.), що після закінчення терміну дії Договору, а також у випадку його дострокового припинення (розірвання), або настання обставин, передбачених пунктом 2.3. Договору, відповідач за первісним позовом, протягом п’яти робочих днів зобов’язаний повернути позивачеві за первісним позовом прийняти у тимчасове користування майно очищеним від сторонніх забруднень.

Згідно з пунктом 7.1.9 Договору при закінченні терміну дії Договору або його достроковому розірванні –відповідач за первісним позовом повинен повернути майно у тому стані, в якому він його отримав з урахуванням нормального зносу.

12.08.2010 р. відповідачеві за первісним позовом було надіслано повідомлення позивача за первісним позовом № 462 про відмову від договору та з вимогою про повернення майна.

Листом від 20.08.2010 р. № 258 відповідач надав відповідь, в якій зазначив, що не заперечує проти повернення орендованого обладнання за умови визначення реальної суми орендних платежів відповідно до пункту 3.1 Договору № 7.79 від 17.05.2007р., визначення сторонами реальної вартості орендованого майна на момент передачі орендарю та протягом його експлуатації у відповідності до умов договору.

Статтею 782 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму та вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Факт перебування майна у відповідача підтверджується довідкою про залишок елементів опалубки, що знаходиться в орендному користування у товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія»за Договором, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Враховуючи те, що позивачем за первісним позовом доведено неналежне виконання відповідачем за первісним позовом умов договору оренди майна та оскільки позивач за первісним позовом відмовився від договору оренди, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про зобов'язання відповідача за первісним позовом повернути майно, передане за договором оренди майна № 7.79 від 17.05.2007 р..

Щодо зустрічного позову слід зазначити наступне.

Позивач за зустрічним позовом просить зобов’язати відповідача за зустрічним позовом зменшити розмір орендної плати за договором оренди майна № 7.7.9 від 17.05.2007 р..

Свої вимоги останній обґрунтовує тим, що за спірним договором в орендне користування передавались елементи опалубки, внаслідок експлуатації яких їх вартість суттєво зменшилась, а тому, на думку позивача за зустрічним позовом, він має право на відповідне зменшення розміру орендних платежів.

Згідно з пунктом 3 статті 762 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлений періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася (пункт 4 статті 762 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3 статті 767 Цивільного кодексу України визначено, що наймач зобов’язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Суд враховує те, що при передачі опалубки в оренду за накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, у позивача за зустрічним позовом були відсутні зауваження та претензії щодо якості та вартості майна.

Статтею 3 Цивільного кодексу України встановлені загальні засади цивільного законодавства, серед яких найважливіший принцип підприємницької діяльності, а саме принцип свободи договору. Принцип свободи договору має універсальне значення для всіх учасників цивільних відносин. Підтвердження цього принципу законодавством означає відмову від примушення до укладення договорів на основі обов'язкових для сторін актів.

Принцип свободи договору також закріплений рядом інших статей Цивільного кодексу України, зокрема ст.ст. 6, 205, 627. Він полягає в тому, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента й визначенні умов договору, у виявленні волі на вступ у договірні відносини, у виборі форми договору (ст. 205 ЦК України). Волевиявлення учасників договору має складатися вільно, без жодного тиску з боку контрагента або інших осіб і відповідати їхній внутрішній волі. Ця ознака договірної свободи особливо проявляється в умовах сьогоденної ринкової економіки і відповідає ідеї вільних ринкових відносин.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що плата за тимчасове користування майном згідно з додатком 1 (орендна плата) розраховується за фактичний термін користування майном і складає 4,2% на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування відповідачеві, та становить суму в розмірі 2806,20 грн. у т.ч. ПДВ-467,70 грн.

Орендна плата, незалежно від її розміру (п.п 3.1., 3.2.) щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахування фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні орендаря, при цьому 50% від загальної орендної плати на місяць (пункт 3.1. Договору) орендар зобов’язався сплачувати орендодавцю шляхом передплати до 3-го числа кожного відповідного місяця оренди, а решту до останнього дня кожного відповідного місяця користування майном.

Частиною 1 статті 268 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони умовами Договору чітко визначили розмір та порядок орендної плати.

Більш того, пунктом 2.3. Договору сторони визначили, що у випадку настання обставин, які унеможливлюють використання орендарем переданого йому в орендне користування майно, в тому числі через обставини, за які орендар не відповідає, орендар зобов’язаний письмово повідомити про це орендодавця протягом однієї доби з моменту настання таких обставин та повернути майно на умовах та в строки, передбачені розділом 5 Договору, якщо сторони не домовляться письмово про інше.

Посилання позивача за первісним позовом на те, що в разі неможливості використовувати орендоване майно, останній має право на несплату чи зниження орендної плати не приймаються судом, враховуючи те, що умовами Договору сторони погодили порядок дій у випадку настання обставин, які унеможливлюють використання орендарем переданого йому в орендне користування майно та з огляду на те, що позивачем за зустрічним позовом належним чином не доведено настання зазначених обставин, які є підставою для зменшення розміру орендної плати у відповідності до вимог пункту 4 статті 762 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, до Господарського суду мають право звертатися підприємства та організації за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач за зустрічним позовом не довів суду, порушення яких саме його прав і охоронюваних законом інтересів мале місце зі сторони відповідача за зустрічним позовом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України решта наведених сторонами доказів судом не приймається як такі, що не мають значення для справи та не впливають на розгляд справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача за зустрічним позовом про зобов’язання відповідача за зустрічним позовом зменшити розмір орендної плати за Договором задоволенню не підлягають як безпідставні та необґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони за первісним позовом –на відповідача за первісним позовом; за зустрічним позовом –на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія»(04119, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, 8, код 32735084, рахунок 26007031480171 в АКБ Соціального розвитку «Укрсоцбанк», м. Київ, МФО 322012) на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»(04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 20-а, код 30530955, рахунок 2600515493 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 300335) 2864896,12 грн. основного боргу, 223165,56 грн. пені, 212924,85 грн. інфляційних збитків, 38445,62 грн. трьох процентів річних, 25585,00 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 20155,20 грн. витрат, пов’язаних з оплатою експертного дослідження.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія»(04119, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, 8, код 32735084, рахунок 26007031480171 в АКБ Соціального розвитку «Укрсоцбанк», м. Київ, МФО 322012) повернути майно товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»(04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 20-а, код 30530955, рахунок 2600515493 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 300335), передане за договором оренди майна № 7.79 від 17.05.2007 р., за наступним переліком:

№ п/пШифрНайменуванняКіл-ть, шт.

1.189013000Балка Дока Н20 ТОП N 2,65 м57

2.189204000Опалубочная балка Н 20 N 3,90 М116

3.189222000Опалубочная балка Н 20 N 2,65 М188

4.189703000Балка Дока Н20 ТОП Р 2,65м102

5.189707000Балка Дока Н20 ТОП Р 3,90м40

6.189910000Опалубочная балка Н 20 Р 2,65 М11

7.189912000Опалубочная балка Н 20 Р 2,90 М64

8.189917000Опалубочная балка Н 20 Р 3,90 М44

9.189930000Опалубочная балка Н 20 ЭКО Р 2,90 М150

10.189931000Балка Дока Н20 Эко Р 3,90м438

11.189937000Балка Дока Н20 Эко Р 2,65м1601

12.581961000Барашковая гайка 15,014

13.581966000Суперплита 15,0932

14.583011000Многооборотный контейнер ДОКА 1200 X 800 оцинк.20

15.583012000Решетчатый ящик ДОКА 1700 X 80012

16.586086000Стойка для перекрытий ОЙРЕКС 20 25061

17.586087000Стойка для перекрытий ОЙРЕКС 20 30069

18.586088000Стойка для перекрытий ОЙРЕКС 20 35070

19.586089000Стойка для перекрытий ОЙРЕКС 20 400159

20.586090000Стойка для перекрытий ОЙРЕКС 20 550274

21.586151000Штабельный поддон Дока 1,55x0,85м24

22.586155000Тренога277

23.586174000Опускаемая головка Н20259

24.586179000Удерживающая головка Н20 DF21

25.586182000Алюминиевая вилка для балок Н208

26.588102000Рамный элемент ФРАМАКС 0,90 X 2,70 М3

27.588112000Рамный элемент ФРАМАКС 0,90 X 1,35 М3

28.588114000Рамный элемент ФРАМАКС 0,60 X 1,35 М4

29.588116000Рамный элемент ФРАМАКС 0,45 X 1,35 М5

ЗО.588118000Рамный элемент ФРАМАКС 0,30 X 1,35 М8

31.588120000Универсальный элемент ФРАМАКС 0,90 X 0,90 М15

32.588122000Универсальный элемент ФРАМАКС 0,90 X 2,70 М13

33.588124000Универсальный элемент ФРАМАКС 0,90 X 1,35 М6

34.588124500Хlife-универсальный элемент Фрамакс 0,90x1,35м24

35.588132000Внутренний угол ФРАМАКС 1,35 М3

36.588132500Хlife-внутренняя угловая часть Фрамакс 1,35м7

37.588143000Торцевой анкер Фрамакс3

38.588148000Зажимная шина ФРАМАКС 1,50 М11

39.588149000Несущая скоба ФРАМАКС6

40.588150000Зажимная шина ФРАМАКС 0,90 М68

41.588151000Угловая зажимная шина ФРАМАКС12

42.588152000Зажимная клемма ФРАМАКС219

43.588153400Быстродействующий зажим ФРАМАКС RU140

44.588158000Универсальный соединитель ФРАМАКС 10 - 16 см384

45.588167000Консоль для бетонирования ФРАМАКС 9034

46.588169000Универсальный зажим ФРАМАКС82

47.588221500Хlife-элемент Фрамакс 1,35x3,30м13

48.588222000Рамный элемент ФРАМАКС 0,90 X 3,30 М4

49.588223000Рамный элемент ФРАМАКС 0,60 X 3,30 М4

50.588224000Рамный элемент ФРАМАКС 0,45 X 3,30 М1

51.588225000Рамный элемент ФРАМАКС 0,30 X 3,30 М2

52.588225500Хlife-элемент Фрамакс 0,30x3,30м5

53.588227000Внешний угол ФРАМАКС 3,30 М1

54.588228000Универсальный элемент ФРАМАКС 0,90 X 3,30 М9

55.588228500Хlife-универсальный элемент Фрамакс 0,9x3,30М18

56.588229000Внутренний угол ФРАМАКС 3,30 М6

57.588246000Подпорный раскос 34019

58.588249000Подпорный раскос 54024

Всього:6167 У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя О.Г. Удалова