Рішення № 14431406, 01.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/4801.03.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплексінвест»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Столична будівельно-інвестиційна компанія»

про           стягнення 265 669,26 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Багнюк М.І.- представник за довіреністю б/н від 27.12.2010 року;

від відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплексінвест»до товариства з обмеженою відповідальністю «Столична будівельно-інвестиційна компанія»про стягнення 265 669,26 грн. заборгованості за неналежне виконання грошових зобов’язань за договором підряду № 17/09/09-ПС від 17.09.2009 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.09.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Будкомплексінвест»(далі-позивач, підрядник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Столична будівельно-інвестиційна компанія»(далі-відповідач, генпідрядник за договором) був укладений договір підряду № 17/09/09-ПС, згідно якого в порядку та на умовах, передбачених даним договором, підрядник зобов’язується на свій ризик і своїми силами і засобами виконати нижче перераховані роботи на будівництві об’єкту: «Офісно-житловий комплекс з підземним паркінгом по вулиці Саксаганського/Паньківська,70/16Б в місті Києві»., а генпідрядник зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно умов договору: цегляна кладка перегородок в ? цегли; цегляна кладка внутрішніх та зовнішніх стін; влаштування перегородок з піноблоків б=200 мм.; набивка штукатурної сітки на колони; штукатурка стін.

Відповідно до актів виконаних робіт за вересень 2010 року на суму 130536,00 грн. та грудень 2010 року на суму 137 712,00 грн., позивачем було виконано будівельних робіт на загальну суму 268 248,00 грн.

Згідно п. 2.2.7. договору, генпідрядник зобов'язаний приймати та оплатити виконані підрядником роботи в строки і в порядку згідно умов договору.

Згідно п. 4.4. договору, оплата робіт здійснюється генпідрядником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

Згідно п. 4.5. договору, розрахунок за фактично виконані підрядником роботи, генпідрядник здійснює на підставі акту(ів) приймання виконаних робіт (ф. № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (ф. № КБ-3) протягом 5 (п’яти) банківських днів з дня підписання сторонами акту(ів) приймання виконаних робіт.

Згідно п. 2.2.6. договору, генпідрядник зобов'язаний здійснювати фінансування робіт в обсяги та строки, передбачені договором, та проводити остаточну оплату робіт, виконаних підрядником, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання акта форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 з вирахуванням попередньо перерахованого авансу.

Відповідно з п. 2.1.12. договору, підрядник сплачує генпослуги в розмірі 4% (чотири відсотки) від вартості робіт, що визначатиметься відповідно актам прийому-передачі виконаних робіт, без урахування матеріалу, який був переданий генпідрядником підряднику для виконання робіт за цим договором.

На виконання умов, передбачених п. 2.1.12. договору, між позивачем та відповідачем були укладені:

-          акт здачі-прийняття генпідрядник послуг № УГ-0000071 від 30 вересня 2010 року та акт № АВ-0000047 від 30 вересня 2010 року заліку взаємних вимог за договором на суму 5 221,44 грн.;

-          акт здачі-прийняття генпідрядних послуг № УГ-0000093 від 31 грудня 2010 року та акт № АВ-0000061 від 31 грудня 2010 року заліку взаємних вимог за договором на суму 5 508,48 грн.

Враховуючи вищевикладене відповідач зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 258 520,60 грн., три проценти річних - 1 159,24 грн. та 5 989,42 грн. –пені.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.02.2011 року порушено провадження у справі № 33/48 та призначено її до розгляду на 15.02.2011 року.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 15.02.2011 року представника відповідача, розгляд справи відкладено на 01.03.2011 року.

В судове засідання 01.03.2011 року з’явився представник позивача та надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 168718,08 грн., індекс інфляції в розмірі 1002,52 грн., три проценти річних в розмірі 1159,24 грн., пеню в сумі 5989,42 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2656,70 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

17.09.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Будкомплексінвест»(далі-позивач, підрядник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Столична будівельно-інвестиційна компанія»(далі-відповідач, генпідрядник за договором) був укладений договір підряду № 17/09/09-ПС, згідно якого в порядку та на умовах, передбачених даним договором, підрядник зобов’язується на свій ризик і своїми силами і засобами виконати нижче перераховані роботи на будівництві об’єкту: «Офісно-житловий комплекс з підземним паркінгом по вулиці Саксаганського/Паньківська,70/16Б в місті Києві»., а генпідрядник зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно умов договору: цегляна кладка перегородок в ? цегли; цегляна кладка внутрішніх та зовнішніх стін; влаштування перегородок з піноблоків б=200 мм.; набивка штукатурної сітки на колони; штукатурка стін.

До договору підряду між сторонами по справі були укладені додаткові угоди № 1 від 01.04.2010 року та № 2 від 06.08.2010 року, відповідно до яких сторони визначали види робіт, що здійснюються на виконання умов договору.

Згідно п.п. 2.1.1 та 2.1.3. договору підрядник зобов’язався своєчасно, в повному обсязі та якісно виконувати роботи, керуючись будівельними нормами та правилами, наданими вихідними даними та вимогами генпідрядника, а також здати належно виконані роботи представникам генпідрядника. Щомісячно не пізніше 29-го числа поточного місяця або протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту закінчення робіт (етапу робіт) надавати генпідряднику форми КБ-2в (акт приймання виконаних підрядних робіт) на форму № КБ-3 (довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат).

У відповідності до підписаних представниками сторін та засвідчених відтисками печаток підприємств акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року на суму 130 536,00 грн. та акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року від 31.12.2010 року на суму 137712,00 грн., позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором.

Відповідно до п. 2.2.7. договору генпідрядник зобов’язаний приймати ти оплатити виконані підрядником роботи в строки і в порядку згідно умов договору.

Згідно з п. 4.5. договору розрахунок за фактично виконані підрядником роботи генеральний підрядник здійснює на підставі акту(ів) приймання виконаних робіт (ф.№ КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (ф.КБ-3) протягом 5 (п’яти) банківських днів з дня підписання сторонами акту(ів) приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.1.12. договору підрядник сплачує генпослуги в розмірі 4% від вартості робіт, що визначатиметься відповідно актам прийому-передачі виконаних робіт, без урахування матеріалу, який був переданий генеральним підрядником підряднику для виконання робіт за цим договором.

На виконання умов п. 2.1.12. договору між сторонами укладені акт здачі-прийняття генпідрядних послуг № УГ-0000071 від 30.09.2010 року та акт № АВ-0000047 від 30.09.2010 року заліку взаємних вимог за договором на суму 5221,44 грн.; акт здачі-прийняття генпідрядних послуг № УГ-0000093 від 31.12.2010 року та акт № АВ-0000061 від 31.12.2010 року заліку взаємних вимог за договором на суму 5508,48 грн.

В процесі розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги оскільки відповідач з часу порушення провадження по справі частково виконав свої зобов’язання за договором та сплатив 88800,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками від 28.01.2011 року та 10.02.2011 року.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 статті 317 Господарського кодексу України, будівництво об'єктів будь-якого призначення та інші пов'язані з цим роботи, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч.1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 168718,08 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до п. 6.4. договору підряду, у випадку затримання оплати виконаних робіт відповідно до умов договору, генеральний підрядник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми за договором за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору (п.6.4), Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 168718,08 грн. суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 5989,42 грн., 3 % річних у розмірі 1159,24 грн. та витрат пов’язаних з інфляційними процесами в сумі 1002,52 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки частина заборгованості в розмірі 60000,00 грн. сплачена відповідачем 28.01.2011 року, тобто до порушення провадження у справі, судові витрати суд розподіляє пропорційно з урахуванням проплати відповідача.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Столична будівельно-інвестиційна компанія»(03022, м. Киї, вул. Кайсарова, 7/9, ідентифікаційний код 33098891) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплексінвест»(02222, м. Київ, вул. Пухівська, 1-А, ідентифікаційний код 32246715) заборгованість в розмірі 168 718 (сто шістдесят вісім тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 08 коп., пеню у сумі 5 989 (п’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 42 коп., три проценти річних в розмірі 1159 (одна тисяча сто п’ятдесят дев’ять) грн. 24 коп., індекс інфляції в розмірі 1 002 (одна тисяча дві) грн. 52 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 056 (дві тисячі п’ятдесят шість) грн. 70 коп. та 182 (сто вісімдесят дві) грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 16.03.2011 року