Рішення № 14431255, 20.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/35320.01.11 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю “Шостпродторг”, м. Шостка

дотовариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наш продукт”, м. Київ

про стягнення 12 371,53 грн.

Суддя Копитова О.С.

Секретар судового засідання Шмуйло А.Д.

Представники: від позивача:Павлюковський В.С., довіреність б/н від 01.12.2010 від відповідача:не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Шостпродторг” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наш продукт” про стягнення 12 371,53 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати отриманого у позивача товару, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 11 000,00 грн. За порушення грошового зобов’язання позивач, з посиланням на п. 4.1 Договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 371,53 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2010 порушено провадження по справі № 28/353 та призначено судове засідання на 16.12.2010.

Розгляд справи відкладався.

Відповідач явку своїх представників в судові засідання, зокрема призначене на 20.01.2011 року, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав. Заяв клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими відповідача повідомлялось про розгляд справи, надсилались на адресу, вказану в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак відповідач своїм правом на участь представників в судових засіданнях не скористався.

Враховуючи, приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі відповідача.

В судовому засіданні 20.01.2011 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

02.11.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю “Шостпродторг” (надалі –позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наш продукт” (надалі –відповідач, покупець) було укладено договір поставки №П02/11/2009 (надалі –договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов’язується продати (поставити), а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, зазначених у цьому договорі.

Форма оплати: грошовими коштами на розрахунковий рахунок постачальника; термін оплати: 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання покупцем товару; датою оплати вважається дата отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.1, 3.2, 3.3 договору).

На виконання умов зазначеного вище договору позивач 23 грудня 2009 року здійснив поставку товару, а саме борошна вищого гатунку на загальну суму 20 500,00грн., підтвердженням чого є видаткова накладна №РН-00627 від 23 грудня 2009 року, підписана сторонами та скріплена їх печатками.

Згідно матеріалів справи відповідач не виконав свої зобов'язання в повному обсязі та не здійснив оплату поставленого товару у строки визначені договором, відповідно до виставленого рахунку-фактури №СФ-000563 від 23 грудня 2009 року. Згідно довідки обслуговуючого банку позивача №26.3.0/301 від 08.12.2010 відповідач сплатив частину заборгованості на загальну суму 9 500,00 грн., а саме: 12.03.2010 –2 000,00 грн., 16.03.2010 –1 500,00 грн, 23.04.2010 –1 000,00 грн., 07.05.2010 –2 500,00 грн., 07.06.2010 –500,00 грн., 11.06.2010 –2 000,00 грн.

Тому, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 11 000,00 грн. (20 500,00 грн. –9 500,00 грн.), існування якої між іншим підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2010, підписаним сторонами та скріплений їх печатками.

Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості в повному обсязі станом на день прийняття рішення.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього,якщо договоромабо актами цивільного законодавстване встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт продажу позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноваженої особи відповідача на накладній та печаткою піджприємтсва, в зв’язку з чим суд вважає доведеним факт продажу товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених договором.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Термін оплати: 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання покупцем товару (п. 3.2 договору).

Враховуючи відсутність доказів оплати поставленого товару в повному обсязі станом на день вирішення даного спору, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 11 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 1 371,53 грн. пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до п. 4.1 договору встановлено, за прострочення оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення.

Враховуючи викладені обставини господарський суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 1 371,53 грн., що заявлено в позовній заяві по справі №28/353.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються за рахунок відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наш продукт” (02002, м. Київ, вул. Плеханова, буд.19, кв.108; код 33055266) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Шостпродторг” (41100, Сумська обл., м. Шостка, вул. Леніна, буд.5; код 36079756) 12371,53 грн. (дванадцять тисяч триста сімдесят одну гривню п’ятдесят три копійки), з яких 11 000 грн. (одинадцять тисяч гривень нуль копійок) основного боргу, 1 371,53 грн. (одна тисяча триста сімдесят одна гривня п’ятдесят три копійки) пені, 123,72 грн. (сто двадцять три гривні сімдесят дві копійки) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень нуль копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.С. Копитова