Рішення № 14431179, 09.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/17309.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Інкор» До Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «АДЕФ - Україна»

Про стягнення 346295,01 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Топчій О.П. –за дов. № б/н від 29.11.2010р.

Від відповідача не з’явилися

Обставини справи:

           Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 346295,01 грн., що виникла у зв’язку з порушенням умов договору поставки № 2007/01-10 від 10.01.2007р, з яких 255295,68 грн. –основного боргу, 74434,78 грн. –інфляційних витрат, 16564,55 грн. –3% річних, 15,56 грн. –оплата за довідку від головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві.

          Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов’язань позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач зобов‘язання по оплаті отриманого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2010 було порушено провадження у справі № 49/173 та призначено розгляд справи на 10.01.2011.

          Ухвалами Господарського суду міста Києва від 10.01.2011 та від 31.01.2011 розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

          У зв`язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, судове засідання призначене на 16.02.2011 не відбулось.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2011 розгляд справи було призначено на 09.03.2011.

          27.01.2011 через канцелярію суду представник позивача подав клопотання № 21 від 27.01.2011, відповідно до якого зазначив, що відповідач частково оплатив суму основного боргу, а саме у розмірі 166033,09 грн.

          У судовому засідання 31.01.2011 представник позивача подав заяву № 26/01/11-2 від 26.01.2011, у якій вказав, що відповідач погасив частково суму основного боргу у розмірі 162326, 19 грн. та просив стягнути з останнього 92969,49 грн. –основного боргу, 74434,74 грн. –інфляційних витрат, 16564,55 грн. –3% річних, 15,56 грн. –оплата за довідку від головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві.

          01.03.2011 через канцелярію суду представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог № 15/02/11-1 від 15.02.2011, у якій зазначив, що сума основного боргу у розмірі 255295,58 грн. відповідачем повністю сплачена та просив стягнути з останнього 74434,74 грн. –інфляційних витрат, 16564,55 грн. –3% річних, 15,56 грн. –оплата за довідку від головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві.

          Представник позивача у судове засідання 09.03.2011 з’явився, надав пояснення по справі та просив суд стягнути з відповідача 74434,74 грн. –інфляційних витрат, 16564,55 грн. –3% річних, 15,56 грн. –оплата за довідку від головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві.

          Відповідач в судові засідання 10.01.2011, 31.01.2011, 09.03.2011 не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/173 від 17.12.2010 не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.

          Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

           Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

           Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

          В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

                    З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в заяві позивача.

          За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          10 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Інкор»(далі –Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «АДЕФ - Україна»(далі –Покупець) було укладено Договір поставки № 2007/01-10 (далі - Договір).

          Відповідно до умов якого (п. 1.1) Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця витратні поліграфічні матеріали (далі –Товар), для використання у видавничій діяльності, а Покупець прийняти та оплатити вищевказаний Товар.

          Асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється узгоджуються Сторонами на основі заявки Покупця на поставку кожної партії, направленої на адресу Постачальника не менше ніж за 6 тижнів до передбачуваної дати поставки, і вказується в додатках (специфікаціях) або накладних, які підтверджуються передачу –прийом Товару від Постачальника до Покупця і є невід’ємною частиною Договору (п. 2.1 Договору).

На виконання умов Договору Позивачем було поставлено партію товару на загальну суму 259900,70 грн.

Факт отримання відповідачем поставленого товару підтверджується печаткою, та підписом одержувача на видаткових накладних: № РН-0000614 від 11.07.08р., № РН-0000625 від 18.07.08р., № РН-0000626 від 18.07.08р., № РН-0000640 від 21.07.08р., № РН-0000642 від 22.07.08р., № РН-0000650 від 25.07.08р., № РН-0000713 від 15.08.08р., № РН-0000730 від 22.08.08 р., № РН-0000748 від 29.08.08р., № РН-0000749 від 29.08.08р., № РН-0000750 від 29.08.08р., № РН-0000757 від 02.09.08р., № РН-0000772 від 05.09.08р., № РН-0000796 від 11.09.08р., № РН-0000794 від 12.09.08р., № РН-0000815 від 16.09.08р., № РН-0000830 від 22.09.08р., № РН-0000832 від 24.09.08р., № РН-0000846 від 26.09.08р., № РН-0000848 від 29.09.08р., № РН-0000857 від 02.10.08р., № РН-0000867 від 06.10.08р., № РН-0000868 від 06.10.08р., № РН-0000891 від 16.10.08 р., № РН-0000892 від 16.10.08р., № РН-0000909 від 23.10.08р., та довіреностями на отримання товаро - матеріальних цінностей: серії ЯОН № 560378 від 10.07.08 р., серії ЯОН № 560385 від 16.07.08 р., серії ЯОН № 560397 від 18.07.08 р., серії ЯОН № 560397 від 18.07.08 р., серії ЯОН № 560420 від 22.07.08 р., серії ЯОН № 560420 від 22.07.08 р., серії ЯОН № 560451 від 15.08.08 р., серії ЯОН № 560471 від 22.08.08 р., серії ЯОН № 560477 від 26.08.08 р., серії ЯОН № 560477 від 26.08.08р., серії ЯОН № 560477 від 26.08.08 р., серії ЯПЛ № 960152 від 02.09.08 р., серії ЯПЛ № 960166 від 05.09.08 р., серії ЯПЛ № 960192 від 12.09.08 р., серії ЯПЛ № 960192 від 12.09.08 р., серії ЯПЛ № 960204 від 16.09.08 р., серії ЯПЛ № 960224 від 22.09.08 р., серії ЯПЛ № 960224 від 22.09.08 р., серії ЯПЛ № 960224 від 22.09.08 р., серії ЯПЛ № 960224 від 22.09.08 р., серії ЯПЛ № 960252 від 02.10.08 р., серії ЯПЛ № 960252 від 02.10.08 р., серії ЯПЛ № 960252 від 02.10.08 р., серії ЯПЛ № 960280 від 14.10.08 р., серії ЯПЛ № 960280 від 14.10.08 р., серії ЯПЛ № 960307 від 23.10.08 р. (копії яких містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 3.1 Договору, загальна орієнтовна ціна договору складає 780000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 130000,00 грн. Оплата за товар здійснюється Покупцем в українських гривнях у наступному порядку (п. 3.3 Договору):

- Покупець проводить 100% оплату кожної партії Товару на протязі 30 календарних днів з моменту її поставки;

- Загальна заборгованість по оплаті не повинна перевищувати середньомісячного об’єму оплачених Покупцем поставок, який вираховується з початку дії даного Договору.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направляв Відповідачу претензію №10/12/09-1 від 10.12.2009 з вимогою погасити заборгованість. Однак Відповідач зазначену претензію залишив без належного реагування та відповіді.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повністю оплатив суму основного боргу у розмірі 255295,68 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 11 від 12.01.2011, № 12 від 12.01.2011, № 13 від 12.01.2011, № 14 від 12.01.2011, № 30 від 18.01.2011, № 31 від 18.01.2011 та банківськими виписками: від 12.01.2011, від 18.01.2011, від 03.02.2011, від 04.02.2011, від 09.02.2011, від 10.02.2011 (копії яких містяться в матеріалах справи), тому провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 74434,78 грн. –інфляційних витрат, 16564,55 грн. –3% річних.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Оскільки відповідач сплатив суму основного боргу з порушенням строку є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

          Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 16564,55 грн. та інфляційних витрат у розмірі 74434,78 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю за період, визначений в розрахунку позивача.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Позивач також просив стягнути з відповідача 15,56 грн. оплати за довідку від Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві.

          Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

          Як доказ оплати за довідку від головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві позивач до матеріалі справи додав платіжне доручення № 482 від 26.11.2010р. (копія якого міститься в матеріалах справи).

          Враховуючи вищевказане вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 15,56 грн. витрат на оплату довідки від Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 3463,11 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, п. 1-1 ст. 80. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.          Провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 255295,68 грн. припинити.

2.          Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «АДЕФ - Україна»(01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 32, кв. 40-А, п/р 26002014033820 в АТ «Укрексімбанк», МФО 380333, код ЄДРПОУ 22928599) ), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Інкор»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 98, код ЄДРПОУ 01282331, п/р 26005000032003 в ПАТ «Укрсоцбанк»у м. Києві, МФО 300023) 91014,89 грн. заборгованості за договором поставки № 2007/01-10 від 10.01.2007р, з яких 74434,78 грн. –інфляційних витрат, 16564,55 грн. –3% річних, 15,56 грн. –оплата за довідку від головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві.

3.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                             А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 14.03.2011