Рішення № 14431162, 10.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/910.02.11 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Галант Пол електра», м. Київ

доприватного підприємства «Сінтек -про», м. Київ

простягнення 11674,76 грн.

Суддя Копитова О. С.

Секретар судового засідання Шмуйло А.Д.

За участю представників сторін:

від позивачане з’явився

від відповідачане з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галант Пол електра» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства «Сінтек-про»про стягнення 11674,76 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов’язань щодо поставки товару. Позивач зазначає, що ним було своєчасно та в повному обсязі оплачено виставлені відповідачем рахунки для оплати, однак відповідач товар не поставив, в зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 11674,76 грн. Позивач зазначає, що звертався до відповідача з вимогою щодо повернення коштів, однак останній на вимогу не відповів, коштів не повернув.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2010 порушено провадження у справі №28/9 та призначено розгляд справи на 18.01.2010.

Розгляд справи відкладався.

Відповідач явку своїх представників в судові засідання, зокрема призначене на 10.02.2011 року, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими відповідача повідомлялось про розгляд справи надсилались, зокрема за адресою вказаною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців та були отримані уповноваженими представниками відповідача (оригінали поштових повідомлень в матеріалах справи), однак відповідач своїм правом на участь представників в судових засіданнях не скористався.

Враховуючи, приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду спору по суті, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі відповідача.

Позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

В судовому засіданні 10.02.2011 року прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, що надавались під час судового розгляду справи. суд –

ВСТАНОВИВ :

Протягом червня-липня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Галант Пол електра»(надалі по тексту ТОВ «Галант Пол електра», позивач) та приватним підприємством «Сінтек-про»(надалі по тексту ПП «Сінтек-про», відповідач) було досягнуто домовленості щодо поставки відповідачем позивачеві продукції.

Для оплати продукції відповідачем було виставлено позивачеві рахунки № СФ-0002433 від 09.07.2009 року на суму 12137,02 грн., № СФ-0002198 від 17.06.2009 року на суму 11620,98 грн.

Зазначені рахунки оплачені позивачем в повному обсязі, 18.06.2009 року сплачено 11620,98 грн., 10.07.2009 року сплачено 12137,02 грн.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів відповідач поставку товару згідно зазначених рахунків не здійснив.

При цьому, в матеріалах справи наявні копії податкових накладних, виданих відповідачем позивачеві згідно зазначених операцій, зокрема № 0002057 від 18.06.2009 року на загальну суму 11620,98 грн. та № 0002404 від 10.07.2009 року на загальну суму 12137,02 грн.

06.11.2009 року позивач звернувся до відповідача з листом № 229 в якому просив частину оплати по рахунку № 2198 від 17.06.2009 року в сумі 962,14 грн. врахувати як погашення заборгованості по рахунку № 2098 від 09.06.2009 року. В листі від 18.11.2009 року № 236 позивач просить відповідача частину оплати по рахунку № 2198 від 17.06.2009 року в сумі 49,72 грн. врахувати як погашення заборгованості в сумі 49,72 грн., а іншу частину передоплати в сумі 11674,76 грн. повернути.

В матеріалах справи наявні копії розрахунків коригування кількісних та вартісних показників № 113, № 114 до податкової накладної № 2057 від 18.06.2009 року, відповідно до яких відповідачем проведено відповідне коригування згідно листів позивача від 06.11.2009 року та від 18.11.2009 року, що також свідчить про отримання відповідачем вимоги позивача про повернення коштів.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачеві суми передоплати.

Позивач стверджує, що звертався до відповідача з претензією щодо повернення коштів.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання відповідачем відповіді на претензію позивача як і не містять доказів на підтвердження повернення отриманих коштів або здійснення поставки товару.

Згідно довідки за підписом директора та головного бухгалтера позивача заборгованість відповідача за зазначеними рахунками складає 11674,76 грн. доказів зворотного матеріали справи не містять.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 4 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважаться вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Наявні матеріали справи свідчать про фактичне виникнення між сторонами цивільно-правових відносин, зокрема двосторонніх зобов’язань щодо поставки відповідачем позивачеві товару та щодо прийняття товару позивачем та оплати його вартості.

Таким чином сторонами фактично було укладено договір поставки в спрощений спосіб.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 665 Цивільного кодексу України визначає, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою щодо повернення попередньої оплати у розмірі 11674,76 грн., однак відповідач коштів не повернув.

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві (докази поставлення товару або повернення суми попередньої оплати у визначеному розмірі), суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 11674,76 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем доводів не спростував.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 33, 49, 66,67,68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін суд–

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Сінтек-про»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2 ід. код 32594680 з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Галант Пол електра»(04071, м. Київ, вул. Ярославська, 32/33, ід. код. 25589459) 11674,76 грн. (одинадцять тисяч шістсот сімдесят чотири гривні сімдесят шість копійок) передоплати, а також 116, 75 грн. (сто шістнадцять гривень сімдесят п’ять копійок) державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Галант Пол електра»(04071, м. Київ, вул. Ярославська, 32/33, ід. код. 25589459) з державного бюджету України надмірно сплачене державне мито в розмірі 83,25 грн. (вісімдесят три гривні двадцять п’ять копійок).

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Суддя                                                                                О.С. Копитова