Рішення № 14431109, 09.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/2809.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмаш»

До Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»

Про стягнення 43881,63 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Постніков С.І. директор протокол № 1 загальних зборів учасників від 11.06.2011р.

Від відповідача Кургановський Г.М. –за дов. № 23-03/85 від 24.11.2008р.

Обставини справи:

          Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 43881,63 грн. заборгованості, у зв’язку з порушенням умов Договору № 406 від 30.11.2009р. та усної домовленості від 28.11.2007р., з яких 33966,00 грн. –основного боргу, 1412,98 грн. –інфляційних витрат, 5216,34 грн. –пені (за договором № 406 від 30.11.2009р.) та 3286,31 грн. з яких 3252,63 грн. –основного боргу, 33,68 грн. –3% річних (за усною домовленістю від 28.11.2007р.).

Позовні вимоги мотивовано тим, що у порушення умов договору відповідач свої зобов’язання щодо оплати товару та надання послуг не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 було порушено провадження у справі № 49/28 та призначено розгляд справи на 02.02.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2011 розгляд справи відкладався на 21.02.2011 відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 21.02.2011 оголошувалася перерва до 09.03.2011.

Представник позивача у судове засідання 09.03.2011 з’явився, надав пояснення по справі та додаткові документи по справі.

Представник відповідача у судове засідання 09.03.2011 з’явився, надав пояснення по справі та додаткові документи по справі.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно попередньої домовленості 28 листопада 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансмаш»(далі - Постачальник) зобов’язувалося передати АСК «Укррічфлот»(далі - Покупець) блок PRAXIS 93.0.310D, а Покупець зобов'язувався прийняти цей товар та оплатити його.

Відповідно до приписів ч.1 та ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

На виконання умов попередніх домовленостей 15 січня 2008 року Постачальник передав Покупцю блок PRAXIS 93.0.310D, що підтверджується накладною № 695 від 15.01.2008.

28.11.2007 Постачальником був виставлений рахунок № 1084 про оплату товару на загальну суму 7 278,26 грн.

За таких обставин, відповідно до ст. 11 ЦК України, згідно з якою цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли права та обов'язки з правочину, укладеного в усній формі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобов‘язання щодо оплати вартості товару виконав частково, а саме на суму 4025,63 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (копії яких містяться в матеріалах справи), а тому має заборгованість у розмірі 3252,63 грн.

30 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансмаш»(далі –Виконавець) та Акціонерною судноплавною компанією «Укррічфлот»(далі –Замовник) було укладено договір № 406 (далі –Договір).

Відповідно до умов якого (п. 1.1) Замовник доручає, а Виконавець зобов’язується виконати відповідно до умов Договору роботи по технічному консультированню і ревізії головних двигунів тип 6VD29/24 АL-2 серійні номери 770057 і 770058 (завод SKL, рік будівництва 1997) т/х «Капітан Ширягин». Замовник зобов’язується прийняти та оплатити роботу.

Вартість робіт визначається у гривні з ПДВ і еквіваленті 450,00 євро за 1 робочий день , по курсу «Укрексімбанка»на день оплати. Загальна вартість договору рівна вартості виконаних робіт (п. п. 4.1 -4.2 Договору).

Строк виконання робіт визначається за домовленістю з Замовником (п. 6.1 Договору).

На виконання умов Договору Позивачем були надані Відповідачу послуги на загальну суму 33966,00 грн., що відповідно до п. 4.1 Договору складає 2700,00 Євро.

Факт виконаних робіт Позивачем та прийнятих Відповідачем підтверджується актом виконаних робіт від 01.12.2009р. підписаного повноважними представниками сторін.

Пунктом 5.1 Договору сторони визначили, що оплата робіт за Договором проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця відповідно до рахунку, на протязі 3 банківських днів з дати підписання акта виконаних робіт.

Так, 01.12.2009 відповідно до умов Договору, Позивач виставив Відповідачу рахунок про оплату послуг на загальну суму 33966,00 грн., однак відповідач свої зобов’язання по оплаті наданих послуг не виконав.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направляв на адресу відповідача претензію № 1 від 11.05.2010 з вимогою оплатити заборгованість за господарськими зобов’язаннями у розмірі 42090,19 грн., яка була отримана уповноваженим представником відповідача, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення (оригінал якого міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          У судовому засіданні 09.03.2011 представник позивача заявив, що відповідач частково погасив заборгованість, а саме у розмірі 33966,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 2817474547 від 21.02.2011 на загальну суму 13966,00 грн., № 2817474571 від 22.02.2011 на загальну суму 20000,00 грн., а тому провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 5216,34 грн. –пені, 1412,98 грн. – інфляційних витрат.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Оскільки відповідач сплатив суму основного боргу з порушенням терміну оплати є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за усною домовленістю 28.11.2007 у сумі 33,68 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат за договором від 30.11.2009 у сумі 1412,98 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до п. 5.2 Договору, якщо Замовник не провів оплату згідно п. 5.1 Договору. Тоді з дати підписання акту виконаних робіт Виконавець має право стягувати з Замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 зазначеного Закону передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 5216,34 обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 3668,33 грн. за розрахунком суду, за визначений позивачем період.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо поставки оплаченого Товару, в порядку та на умовах, встановлених Договором.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на рахунок відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Провадження по справі в частині стягнення основного боргу у сумі 33966,00 грн. припинити.

2. Позов задовольнити частково.

          3. Стягнути з Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»(04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 51, код ЄДРПОУ 00017733, п/р 26008012858 у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Києва, МФО 322313), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмаш»(49008, м. Дніпропетровськ, вул. Театральна, буд.6, код ЄДРПОУ 31543860, п/р №2600501502119 у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Дніпропетровська, МФО 305675) 3286,31 грн. заборгованості за усною домовленістю від 28.11.2007р., з яких 3252,63 грн. –основного боргу, 33,68 грн. –3% річних; 5081,31 грн. за договором № 406 від 30.11.2009р., з яких 3668,33 грн. –пені, 1412,98 грн. –інфляційних витрат, крім того 421,27 грн. - державного мита та 226,56 грн. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                             А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 14.03.2011