Рішення № 14430853, 14.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/814.03.11 За позовом Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна

Іншуранс Груп»

третя особа ОСОБА_1

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Литовченко О.С. (довіреність № 575 від 23.02.2011р.);

від відповідача: не зявились;

В судовому засіданні 14.03.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»(надалі АТ «Українська пожежно-страхова компанія», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа»(надалі відповідач) суми в розмірі 12434, 16 грн..

Ухвалою суду від 12.01.2011р. до участі у справі третьою особою залучено ОСОБА_1 - водія якого визнано винним у вчиненні ДТП, що сталась за участю застрахованого позивачем транспортного засобу.

Під час розгляду справи позивачем представлено довідку про знаходження відповідача в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців при дослідженні якої встановлено, що позивачем змінено назву товариства на Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обовязковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обовязковими для особи, яку він замінив.

Довідкою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено, що товариство зареєстровано за одним кодом в державному реєстрі, що відповідно є підставою для заміни відповідача його правонаступником.

Позовні вимоги мотивовані тим, що АТ «Українська пожежно-страхова компанія»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 0133400-04/10-841 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Subaru Legasy, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа»відповідач є відповідальним за завдані збитки, в тому числі має відшкодувати суму сплаченого на користь потерпілого страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 28.09.2010р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отримання відповідачем ухвали суду про порушення провадження у справі 17.01.2011р. підтверджується поштовим повідомлення про вручення. Ухвалу суду від 18.02.2011р. відповідачем отримано 22.02.2011р., тобто завчасно до призначеного розгляду справи.

Провадження у справі порушено ухвалою від 12.01.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування наземного транспорту № 0133400-04/10-841 АТ «Українська пожежно-страхова компанія»застраховано автомобіль Subaru Legasy, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_2, вигодонабувачем ВАТ КБ «Надра».

Згідно довідки відділу Державної автомобільної інспекції у м. Алушта 19.07.2010р. о 13 год. 50 хв. у м. Алушта, по вул. Виноградній 11 сталась дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобілів ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1. та Subaru Legasy, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1. вимог пункту 16.12 Правил дорожнього руху України якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Алуштинського міського суду від 09.08.2010р., справа № 3-1556/10.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Subaru Legasy, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до висновку спеціаліста складеного 11.08.2010р. науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України в АР Крим, складає 20692, 76 грн..

За страховим випадком ДТП що сталась 19.07.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 1351/10 від 23.10.2010р. по договору страхування № 0133400-04/10-841 до виплати визначено суму страхового відшкодування в розмірі 12944, 16 грн., сплата якого проведена згідно платіжного доручення № 6421 від 01.11.2010р.. До суми розрахунку страхового відшкодування було включено також суму вартості автотоварознавчого дослідження в сумі 486, 78 грн., сплата якого матеріалами справи не підтверджена.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Subaru Legasy, державний номер НОМЕР_1 застрахований згідно з полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/2087475 001889.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_2 підтверджується Постановою Алуштинського міського суду від 09.08.2010р..

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_2 була застрахована у ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/2087475 001889).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Subaru Legasy, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/2087475 001889), а до АТ «Українська пожежно-страхова компанія»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 999/22 від 14.12.2007р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/2087475 001889) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза - 510 грн..

Враховуючи, що у позивача перед відповідачем також рахувалась заборгованість яка виникла через несплату суми страхового відшкодування згідно отриманих регресних вимог, сторонами укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.02.2011р..

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін

Виходячи із вказаних положень, зарахування зустрічних однорідних вимог являє собою односторонній правочин та має своїм наслідком припинення зобов'язань.

За змістом ст. 203 ГК України, ст. 601 ЦК України зарахування можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Угодою від 11.02.2011р. підтверджено погашення боргу відповідача в сумі 11947, 38 грн. що свідчить про припинення зобовязань по виплаті на користь позивача зазначеної суми та виконання відповідачем свого обовязку щодо сплати страхового відшкодування згідно договору страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/2087475 001889), а також відсутність між сторонами спору в цій частині.

У відповідності до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В свою чергу, позивач не відмовився від вимог про стягнення з відповідача іншої частини, що входила до суми заявленої до стягнення 486, 78 грн. (12434, 16 грн. - 11947, 38 грн.), спір у цій частині підлягає вирішенню.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Сума що залишилась невідшкодованою відповідачем після проведеного між сторонами заліку зустрічних вимог є вартістю автотоварознавчого дослідження, яке по сумі в розмірі 486, 78 грн. включене до визначеного за страховим актом № 1351/10 від 23.10.2010р. розміру страхового відшкодування.

Вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем, як страховиком винної особи, витрат на проведення автотоварознавчого дослідження не узгоджуються з наведеними положеннями закону, оскільки відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування. Окрім того, належних доказів понесення таких витрат, позивачем до суду не надано, в даному випадку зазначені витрати не підтверджені матеріалами справи. В силу наведених вимог закону, сума належна до виплати відповідачем за страховим випадком що відбувся 19.07.2010р. на підставі договору страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/2087475 001889) складає 11947, 38 грн., що визначається наступним чином 12944, 16 грн. (виплачена позивачем сума страхового відшкодування) 486, 78 грн. (вартість автотоварознавчого дослідження що не підлягає відшкодуванню страховиком винної особи, однак включена до суми виплаченого страхового відшкодування) 510 грн. (сума франшизи).

Судові витрати позивача по оплаті державного мита у сумі 124, 35 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно в сумі 345, 93 грн., оскільки погашення суми боргу в розмірі 11947, 38 грн. шляхом укладення угоди про залік зустрічних вимог від 11.02.2011р. було здійснено після звернення позивача з позовом до суду.

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження в частині заявлених вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»11947, 38 грн. суми страхової виплати в порядку регресу.

2. В іншій частині в позові відмовити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»(юрид. адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька 44, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення. ідент. код 24175269) на користь Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе 40, п/р 26502301197 в філії АКБ «Меркурій»МФО 300755, ідент. код 20602681) 345, 93 грн. (триста сорок пять гривень 93 копійки) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 17.03.2011