Рішення № 14430723, 04.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/58504.03.11 За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська авіаційна компанія "Аеростар"

третя особа -1, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство "Автомобільна компанія "ВІПОС"

третя особа -2, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «БПВ Груп»

про стягнення 133 200,00 грн.

                                                                      Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача: Римар С.Ю; –предст. за довір.

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи -1: Журавель В.В.–предст. за довір.

від третьої особи -2: не з'явились;

В судовому засіданні 04.03.2011р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення прийнято 04.03.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 09.02.2011р. по 14.02.2011р., 14.02.2011р. по 18.02.2011р., 18.02.2011р. по 25.02.2011р., 02.03.2011р. по 04.03.2011р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська авіаційна компанія "Аеростар" про стягнення 133 200,00 грн. заборгованості за Договором на використання місць стоянок повітряних суден №ИСА/В/24-08 від 28.01.2008р., та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2010р. було порушено провадження у справі №35/585, розгляд справи призначений на 08.12.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/585 від 08.12.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 27.12.2010р.

Позивач в судове засідання 27.12.2010р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду №35/585 від 08.12.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/585 від 27.12.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 17.01.2011р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду №35/585 від 27.12.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/585 від 17.01.2011р., на підставі ст.ст. 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено строк вирішення спору та було відкладено розгляд справи на 31.01.2011р.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/585 від 31.01.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 09.02.2011р. Цією ж ухвалою, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ТОВ "БПВ Групп", ЗАТ "Автомобільна група "Віпос".

В судовому засіданні 09.02.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 14.02.2011р.

В судовому засіданні 14.02.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 18.02.2011р.

В судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначив, що в січні 2011 р. відповідачем було перераховано позивачу кошти в розмірі 54000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості. Докази чого надані суду. Таким чином позивач зазначає що заборгованість відповідача становить 128520 (сто двадцять вісім тисяч п’ятсот двадцять) грн. 00коп. Відповідно позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 128 520,00 грн.

Представник відповідача заперечував проти позову та заяви про уточнення позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про визнання причин невиконання вимог ухвали суду поважними. У наданому клопотанні було також зазначено, що відповідач не заперечує наявність заборгованості, її розмір та підстави її виникнення, а заперечує лише факт необхідності сплати заборгованості саме ТОВ "Аеростар", так як на думку відповідача, зобов’язання по сплаті мають виконати безпосередньо компанії власника повітряних суден –ЗАТ "Автомобільна компанія "Віпос", ТОВ "БПВ Груп".

В судовому засіданні 18.02.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 25.02.2011р.

У зв’язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному, розгляд справи №35/585 призначеної до слухання 25.02.2011р., було перенесено на 02.03.2011р.

25.02.2011р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 144 000,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог.

В судовому засіданні 02.03.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 04.03.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 04.03.2011р. підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 04.03.2011р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 04.03.2011р., ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2008р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська авіаційна компанія "Аеростар" (надалі відповідач) було укладено Договір на використання місць стоянок повітряних суден № ИСА/В/24-08.

Виконавець надає в користування 2 (два) місця стоянки, на території сектора БВТО ПС «Бориспіль»ДП МОУ «УАТК»для стоянки повітряних суден типу Як-40 реєстраційний номер UR-VIP та UR-87961, які експлуатуються Замовником.

08 лютого 2008. відповідачем було поставлено на стоянку повітряне судно типу Як-40, реєстраційний номер ПС UR-VIP, про що є відмітка в журналі приймання повітряних суден під охорону зміни.

22 жовтня 2008р. між сторонами було укладено Додаткову Угоду №1 до Договору №ИСА/В/24-08 від 28.01.2008р. на використання місць стоянок повітряних суден. Виконавець надає додатково 2 (два) місця стоянки, на території бази виробничо-технічного обслуговування ПС «Бориспіль»ДП МОУ «УАТК»для повітряних суден типу Як-40, реєстраційний номер UR-BWH та UR-MIG, які експлуатуються Замовником.

Як зазначається в журналі приймання повітряних суден під охорону зміни, з 12.02.09р. на базі БВТО ПС «Бориспіль»знаходяться три повітряних судна.

Відповідно до п.7.1. Договору зазначено, що Договір набирає сили з дня підписання та діє до 31.12.2008р.

Згідно п.7.2. Договору, у випадку відсутності заяви однієї зі сторін про закінчення або зміну даного Договору протягом одного місяця до закінчення терміну його дії, Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах, які були передбаченні даним Договором.

Як вбачається в матеріалах справи строк Договору був автоматично пролонгований.

Відповідно до п.2.2.2. Договору, відповідач зобов’язується, вчасно здійснювати оплату за використання місця стоянки згідно виставлених позивачем рахунків.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що оплата за надане місце стоянки та надані послуги здійснюється щомісячно.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1, вартість використання одного місця стоянки для повітряних суден типу Як-40, складає 3600,00 (три тисячі шістсот) грн. за місяць незалежно від фактичного знаходження на ній повітряного судна відповідача, в тому числі ПДВ –600 (шістсот) грн.

Відповідно до п.3.3. Договору, позивач надає відповідачу місце стоянки на умовах попередньої оплати в розмірі 50% місячної вартості стоянки.

Відповідно до п.3.4. Договору щомісячно, до 5 числа, позивач надає рахунки за надані послуги у попередньому календарному місяці та передплату на поточний місяць, а відповідач здійснює оплату рахунків на розрахунковий рахунок позивача протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунка. Оплата здійснюється в національній валюті України.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилався на те, що відповідачем неналежним чином виконувались взяті на себе за Договором зобов’язання в частині сплати вартості отриманих послуг за використання місць стоянки для повітряних суден типу Як-40, у зв’язку з чим станом на 31.12.2010р. виникла заборгованість в розмірі 144 000,00 грн.

У відзиві на позов відповідач, посилався на часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступні обставини. Відповідач неодноразово заздалегідь у відповідності з Договором №ИСА/В/24-08 від 28.01.2008 було повідомлено про відмову від двох із трьох місць стоянок на території ДПМОУ "УАТК" –лист №240 від 28.04.2009р., на що була позитивна відповідь позивача. Однак, оскільки дані місця були зайняті повітряними суднами компаній ЗАТ "ВІПОС" та ТОВ "БПВ Групп" позивач безпідставно продовжив виставлення рахунків компанії відповідача. Відповідач вказує, що не несе жодних зобов’язань та відповідальності з 01.08.2009р. за повітряне судно, що належить ЗАТ "ВІПОС" та з 05.08.2009 за повітряне судно –ТОВ "БПВ Групп". Відповідач вважає, що оскільки обов’язок оплати лежить на власниках ПС, претензії, щодо оплати 2 місць слід пред’являти відповідно до ЗАТ "ВІПОС" та ТОВ "БПВ Групп".

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п.1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених договором (п. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

           Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав належним чином взяті на себе за Договором зобов’язання в частині оплати вартості отриманих послуг по використанню місць стоянок для повітряних суден, які експлуатуються відповідачем, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 144 000,00 грн.

Посилання відповідача відносно того, що вказану суму заборгованості мають сплатити треті особи, які є власниками повітряних суден розташованих на місцях стоянки наданих в користування позивачем відповідачу, суд не може прийняти до уваги з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що 28.04.2009р. відповідач звернувся до позивача з листом №240, в якому повідомив про відмову від користування двома місцями стоянок, проте відповідачем не було звільнено вказані місця у встановленому порядку.

Факт перебування повітряних суден, які належать на праві власності третім особам, на території місць стоянок позивача було встановлено в рішеннях Господарського суду міста Києва від 16.07.2010р. у справі №22/94 та від 27.05.2010р. у справі №28/213.

Відповідно до ст. 511 Цивільного кодексу України, зобов’язання не створює обов’язку для третьої особи.

Отже, зобов’язання є відносним правовідношенням, коло учасників якого є завжди визначеним, то, за загальним правилом, усі права і обов’язки з зобов’язання виникають саме для його учасників. Стосовно обов’язків зазначене загальне правило є абсолютним, що означає, що зобов’язання не може створювати обов’язків для третіх осіб –осіб, які не є його учасниками.

Отже, з наведеного випливає, що зобов’язання по оплаті використання місць стоянки повітряних суден покладено саме на відповідача, як безпосереднього учасника правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем на підставі Договору на використання місць стоянок повітряних суден.

Таким чином, посилання відповідача відносно того, що заборгованість за використання місць стоянки повітряних суден мають сплатити треті особи, як власники даних повітряних суден, є безпідставними та нормативно необґрунтованими.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині оплати використання місць стоянки повітряних суден, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 144 000, 00 грн.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена не була.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів на спростування викладених обставин у позові.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 144 000,00грн.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська авіаційна компанія "Аеростар" (юридична адреса: 01304 м. Київ, вул. Володимирська, 45, кв. 24; фактична адреса: 01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 34Б; код ЄДРПОУ 21673559; р/р 260043012114, в «АК Промінвестбанк»ЗАТ, МФО 300012) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 19/21; фактична адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 24 к.3; р/р 2600102601 в ПАТ “Укргазпромбанк”, м. Києва, МФО 320843; код ЄДРПОУ 24964464), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 144 000,00 грн. (сто сорок чотири тисячі грн. 00 коп.) - заборгованості за Договором на використання місць стоянок повітряних суден №ИСА/В/24-08 від 28.01.2008р.; 1 444,00 грн. (одна тисяча чотириста сорок чотири грн. 00 коп.) - державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 16.03.2011