Рішення № 14430357, 01.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/21801.03.11 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доТовариства з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс"

простягнення 194 535,07 грн.

Суддя: Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_2 (Дов.)

Від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 01.03.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс" 194535,07 грн. (95037,06 грн. основного боргу, 21573,41 грн. збитків від інфляції, 77924,60 грн. 0,1% за користування грошовими коштами) заборгованості за договором № 724 від 03.03.2007р., 1945,07 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати товару відповідно до договору № 724 від 03.03.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2010р. порушено провадження у справі № 57/218 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.12.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2010р. відкладено розгляд справи № 57/218 на 01.02.2011р.

01.02.2011р. в судовому засіданні представник Позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс" 270906,04 грн. (117662,97 грн. основного боргу, 38240,46 грн. збитків від інфляції, 115002,61 грн. процентів) заборгованості за договором № 724 від 03.03.2007р., 1945,07 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс" в судовому засіданні 01.02.2011р. частково визнав позовні вимоги та просив суд відкласти розгляд справи для подання доказів часткової оплати товару за договором № 724 від 03.03.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2011р. продовжено строк вирішення спору у справі № 57/218.

У судовому засіданні 01.02.2011р. згідно зі ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 22.02.2011р. для надання відповідачем доказів часткової оплати суми заборгованості.

У зв'язку з тим, що представник відповідача - ТОВ "МВБ Плюс" у судове засідання не зявився, витребуваних судом документів не надав, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2011р. розгляд справи № 57/218 відкладено на 01.03.2011р.

01.03.2011р. у судовому засіданні представник Позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підтримав уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс" відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання 01.03.2011р. не забезпечив, доказів часткової оплати товару не надав. Про час та місце судового розгляду Відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2007 року між Позивачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс" був укладений договір № 724 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Продавець) зобовязувався передати у власність Відповідачеві (Покупцеві) товар, а Відповідач (Покупець) зобовязувався прийняти цей товар, оплатити його вартість та повертати тару у відповідності з умовами даного Договору.

На виконання умов Договору в період з 11.04.2008р. по 20.05.2008р. Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передав Відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс" товар на загальну суму 117662,97 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- накладна № ПКВ-083548 від 11.04.2008р. на суму 39230,71 грн.;

- накладна № ПКВ-085702 від 15.04.2008р. на суму 35067,76 грн.;

- накладна № ПКВ-089368 від 17.04.2008р. на суму 963,40 грн.;

- накладна № ПКВ-111738 від 20.05.2008р. на суму 42401,10 грн.

Згідно п. 4.1. Договору оплата за придбаний товар, який передається по даному Договору, проводиться Покупцем у національній валюті України шляхом оплати готівкою через касу Позивача (Продавця) або шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача (Продавця) на протязі пяти банківських днів з моменту отримання товару Відповідачем (Покупцем).

В порушення умов Договору Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс" не виконав зобовязання щодо оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні з позовною заявою до суду Позивач просив суд стягнути з Відповідача 95037,06 грн. заборгованості, посилаючись на часткову оплату товару Відповідачем відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2008р. по 12.05.2009р. Оскільки зазначений Акт не є первинним документом, сторін по справі було зобовязано надати суду первинні документи, що підтверджують часткове виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором № 724 від 03.03.2007р.

Проте, сторони вимог суду не виконали, первинних документів, що підтверджують часткове виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором № 724 від 03.03.2007р., суду не надали.

У звязку з наведеним, Позивач уточнив позовні вимоги згідно заяви про уточнення позовних вимог від 01.02.2011р. та просить суд стягнути з Відповідача 117662,97 грн. - заборгованості за договором № 724 від 03.03.2007р.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона(продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості товару (п. 4.1. Договору), проте Відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов Договору, за поставлений товар не розрахувався.

Таким чином, вимога про стягнення з Відповідача 117662,97 грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача збитки від інфляції відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить - 38240,46 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції в розмірі 38240,46 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача 0,1% від суми боргу за кожний день користування грошовими коштами відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 5.2.2. Договору № 724 від 03.03.2007р. у випадку затримки платежів за прийнятий товар більш ніж 10 днів, Відповідач (Покупець) додатково до суми боргу виплачує Продавцю (Позивачу) відсоток по невиконаним грошовими обовязкам у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день користування грошовими коштами Продавця (Позивача).

Досліджуючи умови Договору № 724 від 03.03.2007р. суд дійшов до висновку, що за своєю правовою природою штрафні санкції передбачені в п. 5.2.2. Договору є неустойкою, яку сплачує боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи, сума неустойки в розмірі 115002,61 грн. є обґрунтованою та відповідає обставинам справи.

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що розмір нарахованої неустойки неспіврозмірний з сумою поставки, що складає 117662,97 грн., характер спірних правовідносин, суд зменшує за власної ініціативи неустойку в розмірі 115002,61 грн., яка підлягає стягненню з Відповідача до 11500,26 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на Відповідача. У звязку з тим, що сума неустойки в розмірі 115002,61 грн. нарахована Позивачем правомірно, а її розмір до 11500,26 грн. зменшено судом за власної ініціативою з підстав наведених вище та враховуючи те, що спір виник з вини Відповідача, витрати відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК в частині суми відмовленого неустойки покладаються також на відповідача.

Відповідно до статті 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. В разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову. До заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, за винятком випадків звільнення від сплати цього мита, відстрочки або розстрочки його сплати.

Враховуючим те, що під час розгляду даної справи Позивачем було збільшено розмір позовних вимог шляхом подання відповідної заяви, до якої не було додано доказів доплати державного мита, відповідно до ст. 46 ГПК України стягненню з Позивача в доход державного бюджету України підлягає недоплачена суму державного мита в розмірі 763,71 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 46, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс" (04205, м. Київ, просп. Оболонський, буд. 18; ідентифікаційний код 35623609; р/р 260033001125301 у АКБ "Київ", МФО 320605; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 95004, АДРЕСА_1; поштова адреса: 08162, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в філії ЗАТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528) 117662 (сто сімнадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 97 коп. основного боргу, 38240 (тридцять вісім тисяч двісті сорок) грн. 46 коп. збитків від інфляції, 11500 (одинадцять тисяч пятсот) грн. 26 коп. неустойки, 2709 (дві тисячі сімсот девять) грн. 06 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 95004, АДРЕСА_1; поштова адреса: 08162, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в філії ЗАТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) до Державного бюджету України 763 (сімсот шістдесят три) грн. 71 коп. недоплаченого державного мита.

4.Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 09.03.2011р.