Рішення № 14429975, 29.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.03.11 р. Справа № 2/71

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство „Енергомаш”, м. Бердянськ

до відповідача: Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м. Макіївка

про: стягнення суми основного боргу в розмірі 191030,52грн., індексу інфляції в розмірі 1929,41грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Дойняв Г.Д. – за довір.

від відповідача: Борисенко Т.Ф. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство „Енергомаш”, м. Бердянськ звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м. Макіївка про стягнення суми основного боргу в розмірі 191030,52грн., індексу інфляції в розмірі 1929,41грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 409/10 від 09.11.2010р., акти приймання виконаних послуг. Як на правові підстави заявленого позову посилається на ст. 20, 219, 220, 229 Господарського кодексу України.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де позовні вимоги визначає частково в сумі основного боргу в розмірі 191030,52грн., у задоволенні позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 1929,41грн. просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи документи суд ВСТАНОВИВ:

09.11.2010р. між Державним підприємством „Укршахтгідрозахист” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю НВП „Енергомаш” (Виконавець) був укладений договір № 409/10.

За цим договором Виконавець зобов’язується у 2010р. у межах договірної ціни виконати на свій ризик власними силами усі передбачені договором послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту насосів та компресорів, а саме послуги з ремонту насосів на насосних агрегатів типу ЕЦВ, ЕЦПК для водовідливних комплексів ДП „Укршахтгідрозахист”, здати їх в обумовлені терміни Замовнику, а Замовник зобов’язується прийняти їх на умовах договору і сплатити їх вартість.

Пунктом 1.2. договору визначено, що зміст, об’єми та вартість послуг, доручених для виконання Виконавцю, визначаються прикладеною до договору Специфікацією.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна, цього договору, що визначається Специфікацією і є твердою, становить 192158,50грн.

Згідно до п. 4.1. договору розрахунки за виконані послуги проводяться шляхом оплати Замовником протягом 20-ти днів після пред’явлення Виконавцем рахунку на оплату виконаних послуг.

Виконавець надає Замовнику фактичну калькуляцію виконаних послуг з ремонту обладнання та акт виконаних послуг. Замовник протягом 5 днів з дня одержання Акту виконаних послуг зобов’язаний його підписати або дати мотивоване відмовлення від прийняття послуг. випадку мотивованого відмовлення від прийняття послуг, одночасно з відмовленням, Замовник направляє Виконавцю проект двостороннього акту з переліком необхідних доробок і термінів їх усунення (п. 4.3. договору).

Розділом 10 «Строк дії договору» встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010р., а по фінансовим зобов’язанням – до повного їх виконання.

Як видно з матеріалів справи позивач умови договору виконав в повному обсязі та надав послуги обумовлені договором, що підтверджується актом виконаних послуг від 06.12.2010р. на суму 16344,32грн., від 06.12.2010р. на суму 6537,16грн., від 06.12.2010р. на суму 6537,16грн., від 20.12.2010р. на суму 16919,60грн., від 20.12.2010р. на суму 22353,30грн., від 20.12.2010р. на суму 24357,71грн., від 20.12.2010р. на суму 43913,81грн., від 20.12.2010р. на суму 23413,92грн., від 20.12.2010р. на суму 30653,54грн., а всього на загальну суму 191030,52грн.

Проте, як видно з матеріалів справи та не заперечується відповідачем за надані послуги в сумі 191030,52грн. останній не розрахувався в повному обсязі, у зв’язку з чим облікується заборгованості в розмірі 191030,52грн., що підтверджено матеріалами справи, двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 22.03.11р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень та визнано відповідачем.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договору відповідач не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 191030,52грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 191030,52грн. до матеріалів справи не надав, заявлені вимоги визнав, тому позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 191030,52грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 1929,41грн. за січень 2011р. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок індексу інфляції, судом встановлено, що індекс інфляції за січень 2011р. складає 1910,30грн., у зв’язку з чим вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 1910,30грн.

Заперечення відповідача, щодо відсутності його вини у несвоєчасній оплаті отриманих послуг, у зв’язку з несвоєчасним отримання коштів з державного бюджету та не до фінансуванням, то вони судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Пунктом 1.3. договору встановлено, що уразі недофінансування Замовника з боку державного бюджету України обсяги послуг за договором уточнюються в залежності від існуючого фінансування видатків. Проте, як видно з матеріалів справи та не спростовано відповідачем такого зменшення обсягів послуг сторонами здійснено не було.

Доказів того, що грошові кошти надійшли на рахунок відповідача несвоєчасно останнім не надано та матеріалами справи не підтверджено.

Таким чином такі заперечення відповідача є неспроможними та судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство „Енергомаш”, м. Бердянськ до Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м. Макіївка про стягнення суми основного боргу в розмірі 191030,52грн., індексу інфляції в розмірі 1929,41грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Укршахтгідрозахист” (86104, м. Макіївка, вул. Абакумова, 1, р/р 35238005002457 ГУ ДКУ в Донецькій області, р/р 35248006002457 ГУ ДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 32442405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство „Енергомаш” (71100, м. Бердянськ, вул.. Єгорова, 1, р/р 26007330349171 у БФ ЗОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 313731, ЄДРПОУ 32787127) суму боргу в розмірі 191030,52грн., інфляційні збитки в розмірі 1910,30грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1929,40грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 235,97грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство „Енергомаш” (71100, м. Бердянськ, вул.. Єгорова, 1, р/р 26007330349171 у БФ ЗОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 313731, ЄДРПОУ 32787127) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 19,28грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.