Постанова № 14429847, 30.03.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел.66-03-00, 66-11-31, http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2011 р. Справа № 15/21/2011/5003

за заявою : Державної податкової інспекції у Тульчинському районі, м. Тульчин

до: Споживчого товариства "Вікторія", с. Клебань Тульчинського району Вінницької області

про визнання банкрутом

Головуючий суддя Лабунська Т.І.

Секретар судового засідання Гренишена О.В.

За участю представників :

ДПІ у Тульчинському районі Вінницької області, Клапай К.В.,довіреність № 21 від 14.06.2010 року.

боржника - не з'явився

В С Т А Н О В И В :

21 березня 2011 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 15/21/2011/5003 про банкрутство Споживчого товариства "Вікторія", с. Клебань Тульчинського району Вінницької області в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В поданій до суду заяві повідомлено, що Споживче товариство "Вікторія" зареєстровано рішенням Тульчинської районної державної адміністрації від 26.03.2003 року за № 04051129Ю0010229, знаходиться на обліку у ДПІ у Тульчинському районі та є платником податків передбачених Законом України "Про систему оподаткування".

Станом на 15.02.2011 року заборгованість Споживчого товариства "Вікторія" перед бюджетом становить 5 513,01 грн.

Як зазначено в заяві постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.12.2007 року було задоволено позов ДПІ у Тульчинському районі про стягнення боргу в сумі 5557,83. Виконавчий лист було передано для примусового виконання до відділу ДВС Тульчинського РУЮ. Постановою від 21.11.2008 року про повернення виконавчого документа було повернуто виконавчий лист про стягнення з СТ "Вікторія" боргу в сумі 5557,83 грн. в зв'язку з тим, що під час перевірки майна, на яке можна звернути стягнення державним виконавцем не виявлено. За період з 21.11.2008 року по даний час вказана заборгованість погашена частково в сумі 44,82 грн.

Споживче товариство "Вікторія", як зазначає заявник, відсутнє за юридичною адресою, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.12.2010 року.

Згідно довідок Тульчинського ВРЕР УДАІ; МБТІ; Інспекції Державного технічного нагляду; відділу держкомзему у Тульчинському районі - майно за боржником не зареєстровано.

Заявником також подано до суду довідку ДПІ у Тульчинському районі в якій зазначено, що боржник не звітує до податкового органу з 26 листопада 2009.

Представник кредитора 30 березня 2011 р. в судовому засіданні вимоги, викладені в заяві, підтримала.

Представник боржника в судове засідання не зявився. Документів, які вимагались ухвалою суду від 21 березня 2011 року про порушення провадження у справі про банкрутство, а саме: відзив на заяву відповідно ч. 3 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з підтвердженням чи запереченнями щодо факту неплатоспроможності та розміру вимог кредитора; баланс підприємства на 01.03.2011 року; відомості про фінансовий та майновий стан підприємства; перелік дебіторів і кредиторів із зазначенням їх реквізитів та сум заборгованості; дані про заборгованість по заробітній платі; відомості про місцезнаходження документів з фінансово-господарської діяльності; дані про всі наявні рахунки в банківських установах - не надав. Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство, що направлялась господарським судом боржнику на день розгляду справи до суду не поверталась.

При цьому суд звертає увагу на п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 21 березня 2011 року про порушення провадження у справі є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення боржника належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, боржник своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався.

Заслухавши представника кредитора, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавчі акти, суд приходить до висновку про банкрутство боржника на підставі наступного.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно із п. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство підвідомчі господарським судам.

На підставі положень п. 3 ст. 209 Господарського кодексу України та ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" субєктом банкрутства може бути лише субєкт підприємницької діяльності.

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначає, що кредитором може бути юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Законодавець, порівняно із загальними процедурами провадження у справах про банкрутство встановив у ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливості застосування процедур банкрутства щодо відсутнього боржника.

Субєктом права, що ліквідується в порядку, визначеному ст. 52 Закону про банкрутство є будь-який підприємець, який відповідно до законодавства України є субєктом банкрутства.

У відповідності до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобовязань.

За змістом даної норми встановлено, що субєктом, до якого застосовуються особливості, передбачені цією статтею є дві категорії боржників: громадянин-підприємець - боржник та боржник - юридична особа.

Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобовязань. Отже кредитор, набуває процесуального права та може здійснити дії, які зазначені вище лише при наявності хоча б однієї з умов: громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням; ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності; за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Аналогічна позиція щодо підстав порушення провадження у справі за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року (п. 104).

За змістом ч. 3 ст. 6 та ч. 1, 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором своєї вимоги до боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

За приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року (далі Постанова Пленуму ВСУ) зазначено, що безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 17 Закону України "Про виконавче провадження".

Заборгованість боржника Споживчого товариства "Вікторія" перед кредитором в сумі 5513,01 грн. вважається узгодженою і безспірною. Дана сума була узгоджена в судовому порядку. Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято постанову № 2-а-17899/0 від 25 грудня 2007 р. якою позов ДПІ у Тульчинському районі було задоволено повністю на загальну суму 5557,83 грн. На підставі даної постанови видано виконавчий лист.

Ознаками, що свідчать про припинення підприємницької діяльності є: відсутність майна (капіталу) - основи для господарської діяльності; відсутність майнової діяльності з виробництва товарів, надання послуг, виконання робіт; відсутність економічних звязків з іншими суб'єктами господарювання; несплата податків, зборів (обовязкових платежів), заборгованість перед іншими кредиторами, в тому рахунку по заробітній платі, відсутність прибутку чи інших результатів господарської діяльності; "нульова звітність", не проведення операцій на рахунках в банку, тощо.

Кредитором надано до суду докази припинення боржником підприємницької діяльності. Такими доказами є: довідки МБТІ № 379 від 10.02.2011 року; Тульчинського ВРЕР УДАІ № 1165 від 23.11.2010 р.; Інспекції Державного технічного нагляду № 259 від 26.11.2010 р.; Управління держкомзему у Вінницькому районі № 3836 від 23.11.2010 р. про відсутність майна у боржника.

Також згідно довідки ДПІ у Тульчинському районі боржник з 26.11.2009 року не звітує до податкового органу.

Разом з іншими письмовими доказами кредитор надав Витяг (довідку) з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, де зазначено про відсутність боржника за місцезнаходженням.

Отже, відповідно до п. 105 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" одним із встановлених законом засобів доказування, єдиним належним та допустимим доказом факту відсутності боржника за місцем знаходження є Витяг (довідка) з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Тому суд вправі стверджувати факт відсутності боржника за місцем знаходження.

Відповідно до ст. 32-43 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі, що розглядається господарським судом, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги.

За положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до матеріалів справи боржник відсутній за місцем знаходження, не має активів для погашення боргу, заборгованість перед ДПІ не сплачує та не подає звітність до податкового органу протягом року. Вказані ознаки є підставою для визнання боржника банкрутом відповідно до положень ст. 52 Закону про банкрутство.

Відповідно до п. 2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Ініціюючим кредитором в заяві про порушення справи про банкрутство подано кандидатуру ліквідатора СТ "Вікторія" - арбітражного керуючого Слободяна В.М. разом з заявою останнього. Дана заява судом задоволена.

Відповідно до п. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору та до суду заяви з вимогами до банкрута.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 1, 3-1, 22-25, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 93 ЦК України, ст. 209 ГК України, ст. 4-1, 4-5, ч. 2 ст. 12, ст.ст. 32-43, 115 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати безспірні грошові вимоги державної податкової інспекції у Тульчинському районі в сумі 5513,01 гривень.

Визнати боржника Споживчого товариства "Вікторія" (23660, с. Клебань Тульчинського району Вінницької області, вул. Сонячна, 1, код 25500620) банкрутом.

Відкрити ліквідаційну процедуру.

Призначити ліквідатором арбітражного керуючого Слободяна Василя Миколайовича (АДРЕСА_1, ліцензія Серія НОМЕР_1 від 29.12.2009 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

Ліквідатору до завершення строку ліквідаційної процедури:

Забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст.ст. 25-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Письмово повідомити усіх кредиторів про введення ліквідаційної процедури, прийняти від органів Державної виконавчої служби виконавчі документи.

Постанову направити згідно переліку.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук 7 прим.:

1 - до справи

2 - ДПІ у Тульчинському районі - 23600, м. Тульчин, вул. Леніна, 51

3 - СТ "Вікторія" - 23660, с. Клебань, Тульчинський район, вул. Сонячна, 1

4 - Державний реєстратор Тульчинської РДА

5 - Відділ ДВС Тульчинського РУЮ

6 - Сектор з питань банкрутства у Вінницькій області

7 - Арбітражний керуючий Слободян В.М. - АДРЕСА_1