Постанова № 14428766, 21.03.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2011 року Справа № 9/251-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мороза В.Ф. (доповідача)

суддів: Науменка І.М., Тищик І.В.

при секретарі: Колесник Д.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Фомін А.А., довіреність б/н від 15.02.11;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №10/273 від 28.01.11р.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особипідприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2010р. у справі № 9/251-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м. Київ

до фізичної особипідприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

про розірвання договору, зобовязання повернути предмет лізингу та стягнення 210313 грн. 25 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2010 р. (суддя Подобєд І.М.) позовні вимоги задоволено. Розірвано договір фінансового лізингу транспортних засобів за №ЄЛ/Днк-0180/ДЛ від 11.03.2008р., укладений між сторонами. Зобовязано відповідача повернути позивачу предмет лізингу - вантажний самоскид КАМАЗ-65115, шасі НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1, вартістю 149714,42 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 197091, 26 грн. основного боргу, 13221,99 грн. пені, 3685,28 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду першої інстанції мотивоване невиконанням відповідачем зобовязань щодо оплати лізингових платежів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права подано апеляційну скаргу про його скасування та відмову в позові в повному обсязі. Відповідач зокрема вказує на те, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги невідповідність номеру договору щодо якого подано позов, тому номер договору який укладався між сторонами. Також при прийнятті рішення судом першої інстанції не було враховано умов додаткової угоди, вподальшому укладеної сторонами та зміненого графіку лізингових платежів, якими лізингові платежі визначались у гривні без встановлення будь-яких еквівалентів та привязок до іноземних валют, з огляду на що стягнута оскарженим рішенням сума боргу не відповідає та є більшою фактичної заборгованості відповідача.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, рішення суду першої інстанції вважає обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 11.03.2008 р. між сторонами укладено договір фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0180/ДЛ із специфікацією (додаток №2) та графіком лізингових платежів (додаток №3), за умовами якого позивач зобовязався придбати у власність та надати відповідачу у платне тимчасове володіння та користування транспортний засіб, визначений у специфікації предмета лізингу, як КАМАЗ-65115-018 типу самоскид, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2, шасі НОМЕР_4, колір оранжевий.

На виконання. п.2.3 умов вказаного договору 25.03.2008р. сторони склали та підписали акт прийому-передачі зазначеного предмету лізингу (оформлений у якості Додатку № 4 договору), вартість якого була визначена у розмірі 347633,16 грн. (з ПДВ).

Відповідно до п.1.1 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, що є додатком №1 до договору фінансового лізингу лізингоотримувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобовязується оплатити лізингодавцеві лізингові платежі в строки, зазначені у графіку погашення лізингових платежів (Додаток № 3 до цього договору), та інші платежі зазначені у п. 5 цього договору.

Згідно п.5.6 договору фінансового лізингу всі платежі за даним договором здійснюється в національній валюті України - гривні з відповідним перерахуванням сум в гривнях, згідно до еквівалента (долара США) по курсу Національного банку України на дату здійснення платежу.

Вподальшому, як вбачається з матеріалів справи, сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0180/ДЛ від 11.03.2008 р. та узгоджено новий графік лізингових платежів.

Відповідно до зазначеної додаткової угоди, зокрема змінено п.5.6 договору фінансового лізингу шляхом викладення в новій редакції: “Всі платежі (авансові, поточні, лізингові) за даним договором здійснюються в національній валюті України - гривні з відповідним перерахуванням сум в гривнях, згідно до еквівалента долара США по курсу Національного банку України на дату укладення цього договору. На дату укладення цього договору курс НБУ зафіксований на рівні:1 долар США дорівнює 5,05 гривень.

Також договір доповнено п.5.6.1, згідно якого в період строку дії договору розмір лізингової плати може збільшуватись за ініціативою лізингодавця в тому числі у разі коли курс гривні до долару США, встановлений постановою НБУ буде перевищувати більш ніж на 2% значення коефіцієнта.

Крім того з урахуванням внесених до договору фінансового лізингу змін узгоджений сторонами новий графік лізингових платежів не містить визначення доларового еквівалента розміру лізингового платежу, що підлягає сплаті.

Оскільки у звязку з внесеними змінами, умовами договору фінансового лізингу не передбачено визначення розміру лізингового платежу у гривні відповідно до еквівалента долара США по курсу НБУ на дату його сплати, необґрунтованим є встановлення позивачем такого розміру у відповідному співвідношенні на дату його здійснення та визначення суми боргу відповідача у 197091,26 грн.

Оскільки за умовами п.5.6 зміна розміру лізингового платежу може здійснюватись за наявності ініціативи лізингодавця, а матеріали справи не містять відповідних повідомлень лізингоодержувача, розмір лізингових платежів має визначатись в порядку зміненого додатковою угодою п.5.6, тобто у співвідношенні гривні до долара на момент укладення договору відповідно графіку лізингових платежів, зміненому згідно цієї додаткової угоди.

З урахуванням здійснених лізингоодержувачем сплат лізингових платежів та їх розміру, визначеному у графіку, заборгованість відповідача згідно його розрахунку (а.с.108) складає 87920,76 грн.

Нарахування пені на підставі п.5.1 договору є обґрунтованим на цю суму, з урахуванням встановлених договором строків внесення лізингових платежів, їх розмірів та періоду прострочення.

За визначений позивачем згідно розрахунку період та з урахуванням фактичного боргу відповідача за цей період пеня складатиме:

-з 27.10.09р. по 26.04.10 р., борг - 2696,30 грн., пеня 275,61 грн.;

-з 26.11.09р. по26.05.10р., борг 9469,41 грн., пеня 967,96 грн.;

-з 26.12.09р. по 25.06.10 р., борг 9469,40 грн., пеня 960,95 грн.;

-з 26.01.10р. по 14.07.10 р., борг 9469,35 грн., пеня 889,10 грн.;

-з 26.02.10р. по 14.07.10 р., борг 9469,35 грн., пеня 721,23 грн.;

-з 26.03.10 р. по 14.07.10р., борг 9469,41 грн., пеня 572,32 грн.;

-з 27.04.10р. по 14.07.10р., борг 9469,41 грн., пеня 402,13 грн.;

-з 26.05.10 р. по 14.07.10 р., борг -9469,41 грн., пеня - 247,89 грн.,

а всього пеня - 5034 грн. 19 коп.

Зважаючи, що наведені обставини не були враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення, воно підлягає зміні в частині стягнення боргу та пені з частковим стягненням 87920грн. 76 коп. боргу та 5034 грн. 19 коп. пені і відмовою у стягненні іншої частини заявленої суми.

В іншій частині судова колегія вважає оскаржуване рішення обґрунтованим та законним.

Відповідно до п.8.2 договору фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0180/ДЛ від 11.03.2008 р. лізингодавець має право розірвати договір або відмовитись від його виконання в односторонньому порядку, у випадку настання істотних умов, у тому числі якщо заборгованість відповідача перевищить 30 календарних днів. У цьому випадку відповідач зобовязаний повністю оплатити заборгованість за договором лізингу, у тому числі заборгованість по лізинговим платежам та неустойку.

Згідно ч.1 ст. 10 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингодавець зокрема має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

При цьому судова колегія враховує, що ч.2 ст. 7 цього Закону надає лізингодавцю право відмовитись від договору фінансового лізингу та вимагати повернення предмета лізингу у безспірному порядку, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Враховуючи, що матеріали справи підтверджують борг відповідача за договором, прострочення у сплаті становить понад 30 днів, висновок суду першої інстанції про розірвання договору та повернення предмету лізингу ґрунтується на законі.

Допущена помилка у номері договору не може бути підставою для відмови у позові, оскільки зміст договору не визначається його номером. Тоді як за обставинами справи інший договір між сторонами не укладався, виходячи зі змісту договірних відносин сторін, у тому числі предмету лізингу, йдеться про договір фінансового лізингу № ЭЛ/Хрк-0180/ДЛ від 11.03.2008 р.

Судова колегія не погоджується з доводами позивача про те, що додаткова угода сторонами не укладалась, оскільки остання підписана ними та скріплена печатками.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у звязку зі зміною судового рішення підлягають перерозподілу у зміненій частині пропорційно задоволеним вимогам.

Оскільки відповідно до п.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. №7-93 “Про державне мито” за подання апеляційних скарг на рішення господарських судів по спорах майнового характеру ставка державного мита встановлена в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, а позов про вилучення предмету лізингу є майновим, з відповідача підлягає достягненню державне мито за подачу апеляційної скарги в розмірі 728,97 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особипідприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2010р. у справі № 9/251-10 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Розірвати договір фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Хрк-0180/ДЛ від 11.03.2008р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 з моменту набрання рішенням законної сили.

Зобов'язати фізичну особу підприємця ОСОБА_3 повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” предмет лізингу вантажний самоскид КАМАЗ 65115, шасі ХТС65115071139846, державний номер НОМЕР_1, вартістю 149714,42 грн.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” (фактична адреса: 03058, м. Київ, вул. Леваневського, буд. 6, оф. 85, юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. М. Гринченко, 4, оф. 130, код ЄДРПОУ 34832663) 87920,76 грн. - основного боргу, 5034,19 грн. пені, 2511,69грн. витрат на сплату держмита та 160,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь державного бюджету - 728,97 грн. витрат на сплату державного мита за розгляд апеляційної скарги.

В іншій частині позову відмовити.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.Ф.Мороз

Суддя І.М.Науменко

Суддя

Постанова підписана 28.03.11р.

І.В.Тищик