Постанова № 14428754, 21.03.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2011 року Справа № 6/438-10(18/106-09)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мороза В.Ф. (доповідача)

суддів: Науменка І.М., Голяшкіна О.В.

при секретарі: Колесник Д.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Кучерева Н.В., довіреність №149 від 19.01.11;

від відповідача та третіх осіб - 1,2: не зявилися;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Нікопольський завод тонкостінних труб” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2010р. у справі № 6/438-10(18/106-09)

за позовом акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Нікополь Дніпропетровської області" (надалі також - банк), м. Нікополь

до товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод тонкостінних труб”, м. Дніпропетровськ

третя особа-1 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю “Нікопольський завод тонкостінних труб”, м.Нікополь Дніпропетровська область

третя особа-2 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпрометалургзабезпечення”, м.Дніпропетровськ

про звернення стягнення на заставлене майно,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2010 р. (суддя Коваленко О.О.) звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" будівлі трубоволочильного цеху №5 літера А, (інв.№000801), реєстраційний номер 1607494, загальною площею 30455,4 кв.м. з усіма приналежностями, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр.Трубників, 56, та належить товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод тонкостінних труб", яке є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Науково-виробнича фірма "Євротехцентр" та є предметом іпотеки згідно з іпотечним договором №284-141/07 від 18.10.2007 р., посвідченим приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1. 18.10.2007 р. за реєстром №2940 для погашення заборгованості за кредитним договором №141-63/07 від 15.10.2007 р. на загальну суму 34564993,99 грн. Також звернуто стягнення на предмет застави шляхом передачі у власність публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк": 1) Автомату колошліфувального ЗМ152 изг. п/я В2200, інвентарний №03/0612; 2) Стану ХПТПВ 15-30, інвентарний №03/0524; 3) Загрузочного столу печі Древер, інвентарний №116004, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 1-А, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод тонкостінних труб", яке є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Науково-виробнича фірма "Євротехцентр" та є предметом застави згідно з договором застави обладнання №238/84/07 від 31.05.2007 р. для погашення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №84-62/07 від 18.05.2007 р. на загальну суму 1 905 784,68 грн. Крім того у звязку зі зміною найменування на виконання Закону України “Про акціонерні товариства” замінено позивача акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Нікополь Дніпропетровської області" публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ". Судові витрати по справі покладено на відповідача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції третьою особою-1 подано апеляційну скаргу про його скасування та припинення провадження у справі. Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Третя особа-1 зокрема посилається на те, що Законом України “Про іпотеку” не передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в судовому порядку, оскільки такий спосіб законом визначений як позасудовий. Законом України “Про заставу”, як і Цивільним кодексом України визначено єдиний спосіб звернення стягнення на заставлене рухоме майно шляхом його реалізації на прилюдних торгах (інший продаж) в межах виконавчого провадження, тоді як набуття такого майна у власність заставодавця не передбачено. Крім того посилається на те, що судом першої інстанції необґрунтовано відхилено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №Б15/36-09 про банкрутство третьої особи-1.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Судова колегія не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання третьої особи-1 про відкладення справи призначеної до розгляду на 21.03.2011 р., оскільки остання, як юридична особа не обмежена певним колом осіб для представництва своїх інтересів у суді.

Третя особа-2 повідомлялась про час та місце розгляду справи за місцезнаходженням, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалася. Враховуючи, що наявні в матеріалах справи документи дозволяють визначитись щодо законності оскаржуваного рішення, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за її відсутності.

По справі оголошувалася перерва до 21.03.2011р.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 15.10.07 р. між банком та ТОВ “Нікопольський завод тонкостінних труб” укладено кредитний договір № 141-63/07 про надання кредиту у розмірі 20 000 000,00 грн., з урахуванням вподальшому внесених до нього змін від 29.05.2008 р. та від 30.10.2008 р. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 19%, а у випадку порушення строку погашення одержаного кредиту - у розмірі 25%, строком повернення кредиту згідно графіку: березень-жовтень 2010р. по 2 500 000,00 грн. щомісячно не пізніше 14.10.2010р.

Відповідно до п. 3.4 цього договору відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в перший робочий день місяця, наступного за звітним, за період з першого по останній календарний день звітного місяця, а також в день кінцевого терміну повернення кредиту. Сплачуються відсотки позичальником щомісячно протягом 5 банківських днів з дати їх нарахування.

Згідно п. 4.3.4 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення кредиту), сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом, зокрема, у випадку невиконання останнім обов'язків по сплаті відсотків за користування кредитом.

За несвоєчасну сплату позичальником сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотків за неправомірне користування кредитом пунктом 5.3 кредитного договору встановлено пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, яка обчислюється від суми простроченого платежу та нараховується щоденно.

В забезпечення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором №141-63/07 від 15.10.2007 р. між банком та товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Науково-виробнича фірма "Євротехцентр", правонаступником якого згідно статуту є відповідач, укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір №284-141/07 від 18.10.2007 р., відповідно до якого останнім передано в іпотеку банку нежитлову будівлю трубоволочильного цеху №5 загальною площею 30455,4 кв.м., заставною вартістю 50 000 000,00 грн. Вказаний договір містить іпотечне застереження відповідно до якого іпотекодержатель на свій вибір вправі без укладання окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя прийняти предмет іпотеки у власність у порядку, встановленому ст. 37 Закону України “Про іпотеку” (п.5.2 договору).

Крім того 18.05.2007 р. між Промінвестбанком та товариством з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб" укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №84-62/07 з лімітом кредитної лінії у 3 000 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 17 % річних та строком повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту до 16 травня 2008 р.

Відповідно до п. 3.2 цього договору відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в перший робочий день місяця, наступного за звітним, сплачуються позичальником щомісячно протягом 5 банківських днів з дати їх нарахування.

За несвоєчасну сплату позичальником сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотків за неправомірне користування кредитом пунктом 5.3 кредитного договору встановлено пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, яка обчислюється від суми простроченого платежу та нараховується щоденно.

В забезпечення виконання позичальником зобовязань за вказаним кредитним договором банком з ТОВ “Торговий дім “Науково-виробнича фірма "Євротехцентр" 31.05.07 р. укладено договір застави обладнання №238-84/07, відповідно до якого відповідач передав в заставу банку обладнання: автомат колошліфувальний ЗМ152 изг. п/я В2200, інвентарний №03/0612, стан ХПТПВ 15-30, інвентарний №03/0524, загрузочний стіл печі Древер, інвентарний №116004 загальною заставною вартістю 3 806 000,00 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України “Про іпотеку”, п.5.1 іпотечного договору іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.

Згідно частини 3 ст. 33 вказаного Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною першою статті 37 цього Закону передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Разом з тим визначений ст.ст. 36, 37 Закону України “Про іпотеку” як позасудовий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передання права власності на предмет іпотеки, не виключає можливість звернення стягнення у такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У зазначених нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється із способом звернення стягнення, який може застосовуватись, якщо його передбачено договором.

Відтак враховуючи, що іпотечний договір містить відповідне застереження , позивач має право на підставі ч.2 ст. 16 ЦК України вимагати застосування такого способу звернення стягнення судом.

За викладеного, оскільки третьою особою-1 не надано доказів повернення отриманого кредиту за договором №141-63/07 від 15.10.2007 р. у розмірі 19 952 245,45 грн. та сплати нарахованих за його користування відсотків, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про звернення стягнення на предмет іпотеки іпотечного договору №284-141/07 від 18.10.2007 р. шляхом його передачі у власність позивачу в рахунок погашення боргу третьої особи-1 за кредитним договором №141-63/07 від 15.10.2007 р. у загальному розмірі 34564993,99 грн. згідно розрахунку станом на 07.12.2010р., у тому числі 22 182 095,82 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, правомірно врахованого на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України; 9 200 360,43 грн. процентів та 3 182 537, 73 грн. пені.

Також, оскільки третьою особою-1 не надано доказів повернення кредиту та сплати відсотків за кредитним договором №84-62/07 від 18 травня 2007 р., судова колегія погоджується з висновком суду про звернення стягнення на предмет застави за укладеним в забезпечення його виконання позичальником договором застави обладнання №238-84/07 шляхом передачі його у власність позивачу для погашення боргу на загальну суму 1 905 784,68 грн., у тому числі згідно розрахунку: 1 129 545,83 грн. борг з урахуванням індексу інфляції; 209 343,81 грн. пені та 566 895,04 грн. процентів.

Відповідно до ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, згідно ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, який регулює спірні правовідносини, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Статтею 25 зазначеного Закону передбачено реалізацію предмета забезпечувального обтяження за рішенням суду, в якому у разі задоволення позову вказується спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, визначених статтею 26 цього Закону, серед яких передбачено у тому числі передачу рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобовязання.

Не може бути підставою для відмови у позові та скасування рішення суду першої інстанції посилання третьої особи-1 на відсутність оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності. Така оцінка відповідно до ч.3 ст. 37 Закону України “Про іпотеку” здійснюється виключно на момент набуття права власності. Реалізація іпотекодержателем права на отримання у власність предмета іпотеки за змістом вказаної статті не залежить від наявності чи відсутності такої оцінки, а є підставою згідно положень частини третьої для відшкодування іпотекодавцю перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог. Відшкодування перевищення вартості не є предметом спору у даній справі та не може бути вирішене судом, що не спростовує право банку на набуття права власності на предмет іпотеки.

Також судова колегія не погоджується з посиланням третьої особи-1 на необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи № Б15/36-09 про банкрутство третьої особи-1. Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Разом з тим Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не встановлює обмежень прав конкурсного кредитора після порушення справи про банкрутство боржника на вимоги щодо третіх осіб, які надали забезпечення, оскільки майно майнового поручителя не входить до ліквідаційної маси боржника, не належить такому боржнику на праві власності. Необґрунтованим є посилання на неврахування судом першої інстанції п.8.13 Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 р. №04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки його положення стосуються випадків звернення кредитора з позовною заявою до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство.

З огляду на зазначене доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Судові витрати по справі за розгляд апеляційної скарги на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на третю особу-1, з якої підлягає достягненню в доход Державного бюджету 12 707,50 грн. недоплаченого державного мита.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Нікопольський завод тонкостінних труб” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.10 р. у справі № 6/438-10(18/106-09) залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Нікопольський завод тонкостінних труб” (53210 Дніпропетровська область, вул. Героїв Сталінграду,122, код ЄДРПОУ 30540015) на користь державного бюджету 12 707,50 грн. витрат на сплату держмита за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.Ф.Мороз

Суддя І.М.Науменко

Суддя

О.В.Голяшкін

Постанова підписана 28.03.2011р.