Рішення № 14428738, 29.03.2011, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

“ 29 ” березня 2011 року Справа №17/39

За ПОЗОВОМ: Приватного підприємства „Премєрпродукт-Центр”

юридична адреса: 04074, м. Київ, вул. Лугова, 9 П

фактична адреса: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6

До ВІДПОВІДАЧА: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

юридична адреса: 17000, АДРЕСА_1

фактична адреса: 14000, АДРЕСА_2

14000, АДРЕСА_3

Про стягнення 14477,16 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Бабіцький Я.В. представник, довіреність № б/н від 01.01.2011р.

Від Відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним підприємством „Премєрпродукт-Центр” заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 14477,16 грн., в тому числі 10212,10 грн. основного боргу, 115,43 грн. пені, 4084,84 грн. штрафу, 64,79 грн. - 3% річних.

У судовому засіданні 29.03.11р. представник Позивача підтримав позовні вимоги та зазначив, що Відповідачем після подання позовної заяви було сплачено 1500,00 грн. основного боргу, на підтвердження викладеного надав копії прибуткового касового ордеру №1512 від 04.03.11р. на суму 500,00 грн. та прибуткового касового ордеру №1742 від 14.03.11р. на суму 1000,00 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, явки представника в судове засідання не забезпечив. Ухвала про порушення провадження у справі, надіслана Відповідачу за адресою: 14000, АДРЕСА_2, повернулася без вручення адресату з відміткою “неповна адреса”. Ухвала про порушення провадження у справі, надіслана Відповідачу за адресою: 17000, АДРЕСА_1, повернулася без вручення адресату з відміткою “за зазначеною адресою не проживає”.

Ухвала про відкладення розгляду справи, надіслана Відповідачу за адресою, зазначеною у видаткових накладних: 14000, АДРЕСА_3, повернулася без вручення адресату з відміткою “за зазначеною адресою не знайдено”.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.03.11р., Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: 17000, АДРЕСА_1.

З викладеного вбачається, що судом вжиті всі належні заходи по повідомленню Відповідача про дату час та місце розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає, що не перебування Відповідача за місцем його державної реєстрації, та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого представника і ненадання відзиву, не перешкоджають розгляду справи по суті.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

13.01.2011р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір поставки №27 (далі Договір).

Згідно п.1.1. Договору, Продавець (Постачальник, Позивач) зобовязується поставляти Покупцю продукти харчування, надалі товар, партіями у відповідності з письмовими заявками останнього, а Покупець (Відповідач) зобовязується приймати товар і оплачувати його за умовами даного Договору.

Відповідно до п.п.1.2.-1.5. Договору, асортимент, ціна, кількість товару вказується в накладних, які є невідємними частинами даного Договору. Загальною кількістю товару за даним Договором є кількість товару, який передаватиметься від Постачальника Покупцю по накладних протягом дії терміну даного Договору. Сумою даного Договору є сума всіх накладних, за якими передаватиметься товар від Продавця Покупцю протягом дії терміну даного Договору. Усі видаткові накладні, що оформлені між сторонами протягом строку дії даного Договору, вважаються такими, що видані на підставі та в межах даного Договору, навіть при відсутності вказівки (посилання) на даний Договір в самій видатковій накладній і є невідємною частиною даного Договору.

За умовами п.4.1. Договору право власності на товар та ризик випадкової загибелі або псування товару переходить до Покупця з моменту підписання його представником видаткової накладної.

Згідно п.5.1. Договору ціни на товар є договірними.

Відповідно до п.п.6.1.-6.3. Договору, оплата здійснюється в гривнях України шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника або внесення готівки в касу останнього. Порядок оплати: протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки товару. Розрахунок вважається здійсненим з моменту надходження коштів на рахунок або в касу Постачальника.

Згідно п.14.1. Договору, він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2011 року.

Позивачем відповідно до умов Договору було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 17438,63 грн., що підтверджується видатковими накладними:

-№ПК-00630 від 17.01.11р. на суму 12225,03 грн.;

-№ПК-00631 від 17.01.11р. на суму 250,50 грн.;

-№ПК-00851 від 20.01.11р. на суму 4963,10 грн.

Відповідач оплату за отриманий товар згідно видаткової накладної №ПК-00630 від 17.01.11р. на суму 12225,03 грн. здійснив частково, в результаті чого заборгованість за даною накладною становить 4998,50 грн.

Оплату за отриманий товар згідно видаткових накладних №ПК-00631 від 17.01.11р. на суму 250,50 грн. та №ПК-00851 від 20.01.11р. на суму 4963,10 грн. Відповідач не здійснив.

Станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача становила 10212,10грн.

З наданих представником Позивача у судовому засіданні 29.03.11р. копій прибуткових касових ордерів №1512 від 04.03.11р. та №1742 від 14.03.11р. вбачається, що Відповідачем в погашення суми основного боргу було перераховано Позивачу 500,00 грн. та 1000,00 грн. відповідно.

Тобто, в період розгляду справи сторонами було врегульовано спір щодо стягнення 1500,00 грн. основного боргу і предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, а тому суд доходить висновку, що провадження у справі в частині стягнення 1500,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Таким чином, заборгованість Відповідача в частині основного боргу становить 8712,10 грн.

Згідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України:

„За договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.”

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

“Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).”

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

“Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.”

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

“Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.”

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

“Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.”

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

“Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.”

Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.9.3. Договору, у випадку затримки будь-яких платежів по даному Договору Покупець сплачує пеню за кожен день затримки розрахунку у розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу, що діяла у період, за який нараховується пеня.

На підставі викладеного, враховуючи порушення Відповідачем строків оплати, передбачених умовами Договору, Позивачем обґрунтовано нарахована Відповідачу пеня у розмірі 115,43 грн. за період з 25.01.11р. по 21.02.11р. (видаткові накладні №ПК-00630 від 17.01.11р., №ПК-00631 від 17.01.11р.) та за період з 28.01.10р. по 21.02.11р. (видаткова накладна №ПК-00851 від 20.01.11р.).

Відповідно до п.9.4. Договору, у випадку затримки розрахунку більше, ніж на 14 календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 40 відсотків від суми боргу, та зобовязується повернути неоплачений товар протягом 5 (пяти) календарних днів з дати отримання про це письмової вимоги Постачальника.

З урахуванням вищенаведеного, Позивач відповідно до п.9.4. Договору обґрунтовано просить стягнути штраф в сумі 4084,84 грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, враховуючи вищевикладене, Позивач просить стягнути 3% річних у розмірі 64,79 грн. за період з 25.01.11р. по 21.02.11р. (видаткові накладні №ПК-00630 від 17.01.11р., №ПК-00631 від 17.01.11р.) та за період з 28.01.10р. по 21.02.11р. (видаткова накладна №ПК-00851 від 20.01.11р.).

Щодо нарахування 3% річних слід зазначити наступне.

У розрахунку 3% річних Позивачем невірно нараховано 52,75 грн. 3% річних за період з 28.01.11р. по 21.02.11р. на суму 4963,10 грн. (видаткова накладна №ПК-00851 від 20.01.11р.).

Фактично розмір 3% річних за період з 28.01.11р. по 21.02.11р. на суму 4963,10 грн. (видаткова накладна №ПК-00851 від 20.01.11р.). становить 10,20 грн.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення 3% річних підлягає задоволенню в частині 22,24 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини щодо нарахування пені, штрафу та 3% річних, не надав.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 8712,10 грн. основного боргу, 115,43 грн. пені, 4084,84 грн. штрафу та 22,24 грн. - 3% річних.

В стягненні решти 3% річних має бути відмовлено з підстав невірного їх нарахування.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути покладені в повному обсязі на Відповідача.

Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216-218,230,265 Господарського кодексу України ст.ст.22, 33, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.В частині стягнення 1500 грн. 00 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

2.Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 17000, АДРЕСА_1, фактична адреса: 14000, АДРЕСА_2; 14000, АДРЕСА_3, ідент. код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства „Премєрпродукт-Центр” (юридична адреса: 04074, м.Київ, вул. Лугова, 9 П, фактична адреса: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, код ЄДРПОУ 36630879, п/р 26002191733 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) 8712 грн. 10 коп. основного боргу, 115 грн. 43 коп. пені, 4084 грн. 84 коп. штрафу, 22 грн. 24коп. - 3% річних, 144грн. 77 коп. на відшкодування державного мита та 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя І.В. Кушнір

29.03.11