Рішення № 14428594, 22.03.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 рокуСправа № 12/5026/368/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача Чичиркози О.М. за довіреністю, відповідача не зявились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Цеху телекомунікаційних послуг №5 (м. Золотоноша) Черкаської філії ВАТ “Укртелеком” до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 280 грн. 35 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору про надання послуг електрозвязку №2027 від 03.01.2003 року, 255 грн. 13 коп. основного боргу, 5 грн. 44 коп. 3% річних, 12 грн. 77 коп. інфляційних втрат, 7 грн. 01 коп. пені, та відшкодування судових витрат - державного мита в розмірі 102 грн., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), інформаційних листах Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” (пункт 23).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, судом розглянуто справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

03.01.2003 року між ВАТ “Укртелеком” в особі Центру електрозвязку №3 та субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг електрозвязку № 2027, за умовами якого підприємство звязку зобовязалося надавати передбачені додатками 1, 2 до договору послуги електрозвязку, а споживач (відповідач) оплачувати ці послуги електрозвязку за встановленими тарифами та у встановлених договором порядку (з поданням рахунків) та строки.

Відповідно до п. п. 4.1., 5.8. Договору послуги, які надаються підприємством звязку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством; у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін, споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки.

Згідно наказу ВАТ “Укртелеком” № 532 від 30.12.2009 року Центр електрозвязку №3 було перейменовано в Цех телекомунікаційних послуг №5.

На виконання умов договору, позивачем надавались телекомунікаційні послуги, а відповідачем споживались.

Відповідач свої зобовязання по оплаті послуг виконав частково, згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача складає 255 грн. 13 коп.

Письмові претензії позивача № 05-607 від 23.06.2010 року, № 05-667 від 12.07.2010 року про сплату заборгованості відповідачем отримані, проте не виконані.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (зобовязань), зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк виконання обовязку боржником не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові основи діяльності у сфері телекомунікацій визначаються Законом України “Про телекомунікації” від 18 листопада 2003 року № 1280-IV (далі ЗУ “Про телекомунікації”), який визначає права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

Відповідно до ст. 5 ЗУ “Про телекомунікації” дія цього Закону поширюється на відносини суб'єктів ринку телекомунікацій щодо надання та отримання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 33 ЗУ “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 68 ЗУ “Про телекомунікації” розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

В порушення зазначених норм Закону відповідач, як споживач телекомунікаційних послуг, свій обовязок щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість.

У відповідності до п. 2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації” у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги (послуги електрозвязку) споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних, інфляційних витрат передбачені п. п. 5.8. договору, відповідають ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, п. 2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації”, їх розрахунок судом перевірений та визнаний вірним.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 338 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, юридична адреса: АДРЕСА_1, інд. 19700; фактична адреса: АДРЕСА_2, інд. 19700, код ЄДРФОУ НОМЕР_1 на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Цеху телекомунікаційних послуг №5 (м. Золотоноша) Черкаської філії ВАТ “Укртелеком”, вул. Черкаська, 24, м. Золотоноша, Черкаська область, інд. 19700, код ЄДРПОУ 01181877, р/р 26007147 в ЧОД Райффайзен Банк “Аваль”, МФО 354411 255 грн. 13 коп. основного боргу, 5 грн. 44 коп. 3% річних, 12 грн. 77 коп. інфляційних втрат, 7 грн. 01 коп. пені, 338 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його прийняття.

Суддя В.М. Грачов