Ухвала суду № 14428404, 22.03.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22 березня 2011 року Справа № 01/2603

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Олійник І.С., за участю представників:

від кредитора –Бойко С.В. –представник за довіреністю,

від боржника –Пилипишин С.С. –представник за довіреністю,

розпорядник майна –не з‘явився,

розглянувши в приміщенні господарського суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні справу за заявою державної податкової інспекції у Христинівському районі

до виробничо-торгівельного сільськогосподарського підприємства “Украгро”, с. Велика Севастянівка, Христинівського району, Черкаської області

про визнання банкрутом відсутнього боржника, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28 грудня 2010 року за заявою державної податкової інспекції у Христинівському районі в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон) порушено провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника –виробничо-торгівельного сільськогосподарського підприємства “Украгро” (вул. Шевченка, 43, м. Христинівка, Черкаська область, код ЄДРПОУ 21358355), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на все майно боржника, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Смілянця Сергія Миколайовича.

Представник кредитора у судовому засіданні заяву про порушення провадження у справі про банкрутство підтримав, наполягав на визнанні боржника банкрутом та введенні процедури ліквідації банкрута.

Представник боржника у судовому засіданні та письмовому відзиві проти заяви про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника заперечив, мотивуючи тим, що:

· кредитор досліджував відсутність боржника за адресою: Черкаська область, м. Христинівка, вул. Шевченка, 43, в той час, як боржник зареєстрований за адресою: Черкаська область, Христинівський район, с. Велика Севастянівка, вул. Лісова, 63,

· боржник виключений з реєстру платників податку на додану вартість,

· боржник подавав декларацію з податку на прибуток за 2010 рік.

Також, представником боржника у судовому засіданні зазначено, що вживаються заходи для погашення податкового боргу.

Ухвалою господарського суду від 28 грудня 2010 року ініціюючого кредитора було зобов’язано надати суду докази відсутності боржника за місцем реєстрації.

На виконання доручення суду кредитором було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з яким боржник у справі знаходиться за адресою: Черкаська область, Христинівський район, с. Велика Севастянівка, вул. Лісова, 63.

Крім того, представником боржника суду надано лист державного реєстратора Христинівської районної державної адміністрації від 04 лютого 2011 року про те, що місцезнаходження боржника визначено за адресою: Черкаська область, Христинівський район, с. Велика Севастянівка, вул. Лісова, 63.

Ініціюючий кредитор подав суду заяву, відповідно до якої вважає, що наявні підстави для порушення провадження управі про банкрутство в порядку ст. 52 Закону. Так, запис в Єдиному державному реєстрі про місцезнаходження юридичної особи не може бути єдиним можливим доказом наявності керівних органів боржника за місцезнаходженням. Ініціюючим кредитором було досліджено ту обставину, що боржник не подавав до податкового органу податкової звітності понад одного року. Посилання боржника на те, що він був виключений з реєстру платників ПДВ не звільняло його від подання до податкового органу в період з 2008 по 2010 роки іншої звітності (податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств, комунального податку, податкової декларації з орендної плати за землю або земельного податку).

Декларація з податку на прибуток приватних підприємств за 2010 рік була подана до державної податкової інспекції у Христинівському районі 05 січня 2011 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство.

Про відсутність підприємницької діяльності, на думку ініціюючого кредитора, свідчить лист органу ДВС від 23 грудня 2009 року №8728 про те, що рух коштів на арештованих рахунках боржника відсутній з 2007 року. Неплатоспроможність боржника також підтверджується листом органу ДВС від 11 лютого 2011 року №779, відповідно до якого станом на 11 лютого 2011 року до складу зведеного виконавчого провадження входять 11 виконавчих документів на загальну суму 14253 грн. 72 коп.

Таким чином, ініціюючий кредитор вважає, що наявні підстави для визнання боржника банкрутом та введенні процедури ліквідації банкрута.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 22 березня 2011 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд вважає за необхідне провадження у справі про банкрутство виробничо-торгівельного сільськогосподарського підприємства “Украгро” припинити, з наступних підстав та мотивів.

Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно зі ст. ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Статтею 52 Закону передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону.

Ініціюючий кредитор звернувся до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство виробничо-торгівельного сільськогосподарського підприємства “Украгро” в порядку ст. 52 Закону, оскільки останній податкових зобов’язань не виконує, заборгованість становить 42662 грн. 14 коп., з яких 6680 грн. 14 коп. податок з доходів найманих працівників, 35982 грн. 00 коп. адміністративні штрафи та інші санкції. Остання податкова звітність, податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2008 року, подана боржником 20 жовтня 2008 року за №8984, що підтверджується довідкою від 24 квітня 2010 року за №2485. За період з 20 жовтня 2008 року по 21 квітня 2010 року боржник до податкового органу звітність не подає.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28 грудня 2010 року в порядку ст. 52 Закону порушено провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника –виробничо-торгівельного сільськогосподарського підприємства “Украгро”.

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Вимогами частин 1, 3 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону).

Відповідно до підпункту 5.5 пункту 5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 жовтня 2005 року №97 статус відомостей про юридичну особу може набувати значення: у Єдиному державному реєстрі є підтвердження даних про юридичну особу; у Єдиному державному реєстрі відсутні підтверджені дані про юридичну особу; виявлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 21 вересня 2010 року у справі №01/200.

У матеріалах справи мається витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з яким боржник у справі знаходиться за адресою: Черкаська область, Христинівський район, с. Велика Севастянівка, вул. Лісова, 63.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, ініціюючим кредитором на момент звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не надано суду належних доказів відсутності боржника за його адресою. Ініціюючий кредитор досліджував наявність боржника не за реальним місцем реєстрації, а у місці колишньої реєстрації.

Крім того, судом встановлено, що боржник подавав декларацію з податку на прибуток за 2010 рік. Відтак, заявником не доведено ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Таким чином, господарським судом встановлено факт безпідставності вимог ініціюючого кредитора щодо порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника, а тому суд вважає за необхідне провадження у справі припинити на підставі п. 7 ст. 40 Закону та п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 36 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. №15 “Про судову практику в справах про банкрутство”.

На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі про банкрутство виробничо-торгівельного сільськогосподарського підприємства “Украгро” (вул. Шевченка, 43, м. Христинівка, Черкаська область, код ЄДРПОУ 21358355) припинити.

Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів та арешт на все майно боржника, накладені ухвалою суду від 28 грудня 2010 року.

Припинити повноваження розпорядника майна боржника –арбітражного керуючого Смілянця Сергія Миколайовича.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.В.Чевгуз