Рішення № 14428293, 28.03.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011 рокуСправа № 16/5026/416/2011

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Cпаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

позивача: не з'явився (клопотання про розгляд без його участі);

відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Лев - Транс" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6 413,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем предявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості за надані транспортні послуги в сумі 6 413,15 грн. з них: 5 350,00 грн. основного боргу, 837,50 грн. інфляційних, 225,65 грн. 3% річних, на підставі замовлення-договору № 3649 від 10.09.2009 та № 3764 від 15.09.2009 року. В останнє судове засідання представник позивача не з'явився, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує повністю та просить його задовольнити.

Відповідач свого представника в жодне судове засідання не направив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представників сторін за наявними документами в порядку ст. 75 ГПК України.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

10 вересня 2009 року між сторонами по справі було укладено заявку - договір № 3649, у відповідності до якого позивач зобов'язався надати відповідачу транспортні послуги на суму 4 500,00 грн. за маршрутом м. Черкаси - м. Ужгород.

15 вересня 2009 року між сторонами по справі було укладено заявку-договір № 3664 у відповідності до якої позивач зобов'язався надати відповідачу транспортні послуги на суму 3 650,00 грн. за маршрутом м. Черкаси - м. Чернівці (Теребляче).

Дані договори між сторонами є договорами про надання послуг перевезення та відповідають положенням ст. 901 ЦК України, згідно якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За доводами позивача він свої зобов'язання перед відповідачем виконав повністю, що підтверджується товарно-транспортними накладними № ТБ002896 від 11 вересня 2009 року ( а.с. 21) та № ТБ003010 від 15 вересня 2009 року ( а.с. 22).

Згідно заявок - договорів № 3649 від 10.09.2009 року та 3764 від 15 вересня 2009 року відповідач зобов'язаний був сплатити кошти за надані послуги протягом 10-ти банківських днів після отримання замовником оригіналів документів для сплати, але допускається остаточний розрахунок на протязі 30 днів з моменту отримання документів.

За доводами позивача, 09 жовтня 2009 року на адресу відповідача рекомендованим листом був надісланий рахунок-фактура № СФ-367в від 17 вересня 2009 року на суму 4 500,00 грн., рахунок фактура № СФ -371 в від 17 вересня 2009 року на суму 3 650,00 грн., акти № ОУ-367в та № ОУ -371 в здачі-прийняття робіт ( надання послуг) виконаних робіт, податкові накладні № 09-21 та № 09-22 від 17.09.2009 року, який був отриманий відповідачем 12.10.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення ( а.с. 8).

Позивач свої зобов'язання по заявкам - договорах № 3649 від 10 вересня 2009 року та № 3664 від 15 вересня 2009 року виконав повністю, хоча відповідач і не підписав акти № ОУ-371в та № ОУ-367в здачі-приймання робіт (надання послуг) - а.с. 17-18.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору.

Відповідач розрахунки за надані послуги згідно заявок - договорів № 3649 від 10.09.2009 року та 3764 від 15 вересня 2009 року за провів частково, сплативши позивачу лише 2 800,00 грн.

Строк виконання зобов'язання є таким, що настав з 02.11.2009 року. Доказів проведення повного розрахунку між сторонами відповідачем у справу не подано.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача у примусовому порядку підлягають до стягнення 5 350,00 грн. (8 150,00- 2800,00) грн. коштів за надані послуги перевезення.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати на суму боргу в розмірі 837,50 грн. за період з січня 2009 року по січень 2011 року та 3% річних в сумі 225,65 грн. за період з 01 грудня 2009 р. по 31 січня 2011 року.

Розрахунок інфляційних та 3 % річних позивачем зроблено правильно ( а.с. 4-5), доказів їх сплати відповідач у справу не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача підлягає 837,50 грн. інфляційних та 225,65 грн. 3% річних.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність примусового стягнення з відповідача 6 413,15 грн. з них: 5 350,00 грн. основного боргу за надані послуги перевезення, 837,50 грн. інфляційних, 225,65 грн. 3% річних.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, підлягають стягненню сплачене державне мито в розмірі 102,00 грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У відповідності до ст. 44, 49 ГПК України, до складу судових витрат, які покладаються на відповідача у випадку задоволення позову, відносяться в т.ч. інші витрати, пов'язані із розглядом спору. Позивач просить стягнути з відповідача також і витрати на проїзд представника в засідання в сумі 173,62 грн. за двома залізничними квитками та добові за 2 дні - 60,00 грн., а всього - 233,62 грн.

У відповідності до пп.1 п. 1 Постанови КМУ від 23 квітня 1999 р. N 663

"Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" -- у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відряджень у межах України граничні норми добових витрат встановлюються в розмірі 30 гривень.

Суд вважає, що витрати на проїзд та відрядження представника позивача в засідання, що призначалося на 17.03.2011 року є такими, що безумовно пов'язані із розглядом справи, а тому ці кошти підлягають до стягнення з відповідача у складі судових витрат.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1 на користь приватного підприємства "Лев-Транс", ідентифікаційний код 34904292, м. Львів, вул. Грінченка, 14/3 --- 5 350,00 грн. основного боргу, 837,50 грн. інфляційних, 225,65 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 233,62 грн. інших витрат, пов'язаних із розглядом спору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

СУДДЯ Н.М. Спаських