Рішення № 14428133, 09.03.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011 року Справа № 09-06/2572

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача - Мацегорін А.О. за довіреністю, відповідача - Боксер І.Ю. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ до відкритого акціонерного товариства "Азот", м.Черкаси, про стягнення 181 087 758,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2010 року дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач) звернулася до господарського суду Черкаської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з відкритого акціонерного товариства "Азот" (відповідач) 375546983,67 грн., у тому числі: 368 871 831,51 грн. основного боргу з оплати за поставлений по договору №381-21-06/10-116 від 26.03.2010 року (далі - Договір) природний газ, 4 477 450,29 грн. пені за прострочення виконання грошових зобов'язань та 2 197 701,87 грн. три проценти річних від простроченої суми (том 1 а.с.4-7).

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- на підставі Договору протягом березня, квітня, жовтня та листопада 2010 року позивач (постачальник за договором) поставив відповідачу (покупець за договором) природний газ на суму 1 125 652 598,15 грн., який останній прийняв по актах приймання –передачі;

- в порушення п.6.1 Договору зобов'язання з оплати за поставлений природний газ відповідач виконав частково, сплатив за поставлений природний газ 756 780 766,64грн., тому станом на 30.11.2010 року утворився борг з оплати за поставлений природний газ в сумі 368 871 831,51 грн.;

- відповідач порушував встановлені договором строки оплати за поставлений природний газ, за що договором (п.7.2) встановлена пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі –НБУ), що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу;

- розрахована на підставі ст.231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та умов договору пеня за період прострочення з 17.06.2010 по 17.12.2010 року становить - 4 477 450,29 грн.;

- згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається; відповідно до ст.ст.526,530 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк;

- окрім цього, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України відповідач повинен сплатити три проценти річних від простроченої суми, яка за період з 05.04.2010 по 17.12.2010 становить - 2 197 701,87 грн. від простроченої суми.

У письмовому відзиві на позовну заяву від 25.01.2011, відповідач просить на підставі ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України припинити провадження у справі з позовних вимог про стягнення основного боргу, у зв'язку з повною його сплатою; відмовити у позові про стягнення пені та трьох відсотків річних з підстав неправильності на необґрунтованості розрахунків. 04.02.2011 року відповідач подав додаткові обґрунтування заперечень на позов та свої розрахунки пені, трьох відсотків річних (том 1 а.с.78 - 96, 110 - 115).

04 лютого 2011 року відповідач подав клопотання про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, до 10% від нарахованої за його розрахунком суми пені, тобто до 244 654,42 грн.

Клопотання відповідача про зменшення розміру пені мотивоване наступним:

- відповідач повністю погасив заявлений борг; являється провідним вітчизняним виробником мінеральних добрив, що забезпечує потреби агропромислового сектору, і здійснює поставки мінеральних добрив згідно завдань уряду за фіксованими пільговими цінами;

- незважаючи на те, що відповідач вживає заходи для першочергового та своєчасного проведення розрахунків з оплати енергоносіїв, у тому числі за поставлений природний газ, постійно присутня нестача обігових коштів, яка спричиняє відставання від графіку розрахунків, що ставить підприємство під загрозу зупинки;

- неможливість своєчасного розрахунку за поставлений позивачем природний газ викликана об'єктивними причинами, серед яких: в умовах системного зростання цін на енергоносії та сировину і в першу чергу на природний газ, відповідач здійснює програму реконструкції та модернізацію виробництва для виводу продукції на новий конкурентноспроможний рівень, виконує програму соціального розвитку підприємства та регіону, які мають тривалий характер і потребують значних капіталовкладень;

- відсутність обігових коштів викликана значною мірою не відшкодуванням з державного бюджету сум податку на додану вартість, яка становить біля 143 млн. грн.;

- підприємство експортує понад 75% продукції, в собівартості якої біля 70% становить природний газ; у період поставки природного газу між сторонами був спір з приводу ціни на природний газ, який вирішений судом на користь відповідача.

Дані обставини відповідач вважає такими, що мають істотне значення, тому згідно зі ст.551 ЦК України та ст.83 ГПК України просить суд прийняти рішення про зменшення розміру неустойки, при цьому просить врахувати судову практику з розгляду аналогічних клопотань, що викладена, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2008 по справі №06-10/4294 (том 1 а.с.116-142).

Ухвалою господарського суду від 10.02.2011 року задоволено самовідвід судді (том 1 а.с.146-147).

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями, 11 лютого 2011 року справа надійшла до провадження судді Курченко Н.М. і 14 лютого 2011 року прийнята нею до розгляду (том 2 а.с.1).

24 лютого 2011 року позивач, в порядку ст.22 ГПК України, подав заяву від 22.02.2011 року №31/10-2107, у якій просить стягнути з відповідача 165 337 761,14 грн. основного боргу з оплати за поставлений по договору природний газ; 4 557 706,46 грн. пені за прострочення виконання грошових зобов'язань; 8277997,34 грн. збільшення суми боргу внаслідок інфляційних процесів, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання; 2 914 293,62 грн. три відсотки річних від простроченої суми, а всього просить стягнути з відповідача 181 087 758,56 грн. (том 2 а.с.11-15).

Заява мотивована тим, що 31.12.2010 року сторонами був підписаний акт прийому - передачі природного газу за грудень 2010 року, тому, враховуючи умови договору, здійснені відповідачем платежі, позивач вважає необхідним збільшити період, за який підлягає стягненню борг, пеня, три проценти річних, також збільшити суму боргу за рахунок інфляційних процесів. Сума боргу з оплати за поставлений по Договору природний газ позивачем визначена за станом на 31.01.2011 року; пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання нарахована згідно п.7.2, п.9.3 Договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення з 21.06.2010 року по 20.12.2010 року (183 дні прострочення), тобто протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом; сума, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів, розрахована за період листопад 2010 року - січень 2011 року; три відсотки річних від простроченої суми розраховані за період з 05.04.2010 року по 31.01.2011 року.

Заява позивача прийнята судом до розгляду.

У письмових поясненнях від 22.02.2011 року позивач вказав, що не вбачає підстав для зменшення пені, яка підлягає стягненню з відповідача. Вважає, що на підставі ст.233 ГК України суд повинен прийняти до уваги не лише негативні наслідки, які настануть у відповідача, а й негативні наслідки, які спричинені позивачу порушенням відповідачем грошових зобов’язань. Звертає увагу на те, що позивач не є видобувною компанією, являється загальноукраїнським постачальником природного газу для всіх категорій споживачів, постачає природний газ отриманий за договорами з НАК "Нафтогаз України", яка в свою чергу даний природний газ закуповує за зовнішньоекономічними контрактами у іноземних імпортерів. Загальний розмір заборгованості позивача перед НАК "Нафтогаз України" за спожитий протягом 1998 –2009 років природний газ становить більше 22 млрд.156 тис. грн., яку позивач повинен сплатити незалежно від рівня розрахунків своїх контрагентів. Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, вважає такими, що не відповідають умовам договору (том 2 а.с.6-8).

Відповідач у письмовому відзиві на заяву позивача від 22.02.2011 року вимоги визнав частково, а саме: основний борг з оплати за поставлений по Договору природний газ у період: березень, квітень, жовтень - грудень 2010 року, в сумі 165 337 761,14 грн., тобто повністю; заперечив проти розміру нарахованих пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних, вважає, що обґрунтованими є суми: 2 796 584,45 грн. пені, 7 182 333,35 грн. інфляційних нарахувань та 1 494 103,93 грн. трьох процентів річних від простроченої суми (том 2 а.с.130-137).

Заперечення відповідача мотивовані тим, що між сторонами існував судовий спір щодо зміни ціни за поставлений у квітні 2010 року природний газ, який був вирішений лише у жовтні 2010 року, тому відповідач не порушив строків виконання грошових зобов'язань за поставлений у квітні природний газ.

Також позивачем подане письмове клопотання, яким він підтримав клопотання від 04.02.2011 року про зменшення розміру пені до 10% від нарахованої суми, на обґрунтування якого надав докази, що підтверджують підстави зменшення розміру пені (том 2 а.с.40-129).

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги, в редакції заяви від 22.02.2011 року, просив їх задовольнити повністю, заперечив проти задоволення клопотання відповідача щодо зменшення розміру нарахованої пені, з підстав, викладених у письмових поясненнях, доводи відповідача вважав такими, що не відповідають умовам договору;

- представник відповідача просила частково відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмовому відзиві, підтримала клопотання про зменшення розміру нарахованої пені та просила його задовольнити повністю.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

26 березня 2010 року між сторонами укладено договір №381-211-06/10-116 поставки природного газу (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач (постачальник за договором) зобов'язався передати у власність відповідачу (покупець за договором), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити природний газ імпортованого походження, в обсязі, зазначеному в статті 2 цього Договору (пункти 1.1, 1.2 Договору) (том 1 а.с.13-19).

Сторони обумовили у Договорі наступні основні положення стосовно постачання природного газу, розрахунків за нього та відповідальності сторін:

- постачальник передає покупцю протягом періоду з 01 березня 2010 року до 30 вересня 2010 року включно, газ в обсязі до 735 000,00 тис. м.куб., у тому числі у березні 2010 року - 115 000,00 тис.куб.м. та у квітні 2010 року - 108 000,00 тис.куб.м. (п.2.1 Договору);

- обсяги газу, які планується поставити за цим Договором (далі - плановий обсяг), можуть змінюватись постачальником протягом місяця поставки (підпункт 2.1.1 Договору;

- обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів приладів обліку витрат газу, поставлених на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця, з урахуванням пп.3.5.1 цього Договору (п.4.3 Договору);

- обсяг газу, визначений згідно з п.4.3 цього договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за цим Договором в пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна (визначена відповідно до постанови КМУ від 29.04.05 №605 зі змінами та доповненнями) та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником (п. 4.4 Договору);

- ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1584,40 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1738,09 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 085,71 грн. (п.5.1 Договору);

- ціна за 1000,0 кубічних метрів газу у відповідному періоді споживання газу та вартість його транспортування територією України встановлюється на рівні граничної ціни та тарифу, затверджених уповноваженим державним органом. Граничний рівень ціни на природний газ, що встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики, у разі зміни середньомісячного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України у місяці реалізації природного газу, до офіційного курсу гривні, встановленого Національним банком України до долара США на 1 січня 2009 року, підлягає коригуванню у наступному місяці реалізації природного газу за формулою: Цс=Цб х (Ксм/Коф). Скоригована таким чином ціна є обов'язковою для сторін за цим Договором і зазначається в акті приймання-передачі згідно з п.4.4 цього Договору (п.5.2 Договору);

- ціна на газ та вартість його транспортування, визначені відповідно до п.5.1 цього Договору, можуть змінюватись у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів. У разі зміни ціни на газ, тарифу на його транспортування, інших складових вартості природного газу сторонами в обов'язковому порядку здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами та тарифами (п.5.3 Договору);

- оплата за природний газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за п'ять банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу. Оплату за газ, що передається в березні та квітні 2010 року, покупець зобов'язується здійснити виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника протягом п'яти банківських днів з моменту укладання даного Договору (п.6.1 Договору);

- у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього Договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за яким сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.2 Договору);

- строк позовної давності за цим Договором, в тому числі по стягненню неустойки, встановлюється тривалістю у три роки. Неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом (п.9.3 Договору);

- цей Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і скріплення печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що склалися з 1 березня 2010 і діє в частині поставки газу до 30 вересня 2010 року включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п.11.1 Договору).

На виконання умов вказаного Договору позивач поставляв відповідачу природний газ імпортованого походження. Відповідач споживав поставлений позивачем природний газ виключно для власних технологічних, виробничих потреб. Відповідно до обумовленого у Договорі порядку, фактичний об’єм поставленого позивачем та прийнятого відповідачем природного газу у відповідному місяці сторонами фіксувався у Актах прийому-передачі природного газу.

Так, 31 березня 2010 року сторонами підписаний Акт прийому-передачі природного газу, згідно з яким у березні 2010 року позивач передав відповідачу 113 746,471 тис.м.куб. природного газу, загальною вартістю 237 241 924,54 грн. (в т.ч. ПДВ 20%), ціна природного газу за 1000 куб.м. становить 1616,09 грн., вартість транспортування становить 122,00 грн. (том 1 а.с.25).

30 квітня 2010 року сторонами підписаний Акт прийому-передачі природного газу, згідно з яким у квітні 2010 року позивач передав відповідачу 109 560,277 тис.м.куб. природного газу, загальною вартістю 286 959 401,03 грн. (в т.ч. ПДВ 20%), ціна природного газу за 1000 куб.м. становить 2060,66 грн., вартість транспортування становить 122,00 грн. (том 1 а.с.55).

У червні 2010 року позивач надіслав відповідачеві проект додаткової угоди №2 від 31.05.10 до договору поставки природного газу від 23.03.10 №381-211-06/10-116. У цій додатковій угоді позивач пропонував внести зміни до договору від 23.03.10 №381-211-06/10-116, виклавши п. 5.1 в такій редакції:

"5.1.Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить:

5.1.1. З 01 квітня 2010 року - 2020,25 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 182,66 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ - 2 619,19 (дві тисячі шістсот дев’ятнадцять гривень 19 коп.) гривень.

5.1.2. З 01 травня 2010 року - 1992,80 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -150,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 182,66 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ - 2 619,19 (дві тисячі шістсот дев’ятнадцять гривень, 19 коп.) гривень.

5.1.3 З 13 травня 2010 ціна за 1000 куб.м. природного газу, що використовується Покупцем для технологічних потреб, становить 1633,30 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -150,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 815,97 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 179,16 (дві тисячі сто сімдесят дев’ять гривень 16 коп.) гривень

Ціна природного газу, що використовується для інших власних потреб, визначається згідно із п.5.1.2" (том 1 а.с.20-21).

У відповідь відповідач надіслав позивачеві підписану додаткову угоду з протоколом розбіжностей (том 1 а.с.22).

Згідно з протоколом розбіжностей пункт 5.1 договору, на думку відповідача, мав бути викладений в наступній редакції:

"5.1. З 01 квітня 2010 ціна за 1000 куб м. природного газу, що використовується Покупцем для технологічних потреб, становить 1633,30 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1787,97 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ - 2 145,56 (дві тисячі сто сорок п’ять гривень 56 коп.) гривень.".

Оскільки позивач не погодився укласти додаткову угоду №2 з урахуванням протоколу розбіжностей, відповідач звернувся з позовом до господарського суду.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 29 липня 2010 року у справі №10/1369, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 жовтня 2010 року, задоволено зустрічний позов ВАТ "Азот", визнано Додаткову угоду № 2 від 31.05.10 р. до Договору поставки природного газу № 381-211-06/116 від 26.03.2010р. в частині п. 5.1. укладеною в редакції ВАТ "Азот" (том 1 а.с.87-94).

На виконання вказаного рішення господарського суду, 30 листопада 2010 року сторонами складений Акт прийому-передачі природного газу, згідно з яким у квітні 2010 року позивач передав відповідачу 109 560,277 тис.м.куб. природного газу, загальною вартістю 235 068 586,15 грн. (в т.ч. ПДВ 20%), ціна природного газу за 1000 куб.м. становить 1665,97 грн., вартість транспортування становить 122,00 грн. Після підписання даного акту, попередній акт прийому-передачі природного газу за квітень від 30.04.2010 року в обсязі 10560,277 тис.куб.м. на суму 286 959 401,03 грн. вважати недійсним (анульованим) (том 1 а.с.27).

27 липня 2010 року сторони уклали Додаткову угоду №3 до Договору, якою доповнили пункт 2.1 абзацом в наступній редакції:

"Постачальник передає Покупцю протягом періоду з 01 жовтня 2010 року до 31 грудня 2010 року включно, газ в обсязі до 350 000,00 тис. куб.м., за наявності його обсягів, в тому числі по місяцях: жовтень - 116 000,00 тим.куб.м., листопад - 114 000,00 тис.куб.м., грудень - 120 000,00 тис.куб.м.".

Також у пункті 11.1 Договору після слів "і діє в частині поставки газу до" виклали в наступній редакції: "31 грудня 2010 року включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення". Решта умов договору залишена незмінною (том 1 а.с. 23).

15 серпня 2010 року сторони уклали Додаткову угоду №4 до Договору, якою виклали пункт 5.1 в наступній редакції:

"5.1 З 01 серпня 2010 року ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2187,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 464,94 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ - 2 957,93 гривень." (том 1 а.с.24).

31 жовтня 2010 року сторонами підписаний Акт прийому-передачі природного газу, згідно з яким у жовтні 2010 року позивач передав відповідачу 115 317,676 тис.м.куб. природного газу, загальною вартістю 341 101 382,74 грн. (в т.ч. ПДВ 20%), ціна природного газу за 1000 куб.м. становить 2230,94 грн., вартість транспортування становить 234,00 грн. (том 1 а.с.26).

30 листопада 2010 року сторонами підписаний Акт прийому-передачі природного газу, згідно з яким у листопаді 2010 року позивач передав відповідачу 105 560,617 тис.м.куб. природного газу, загальною вартістю 312 240 704,72 грн. (в т.ч. ПДВ 20%), ціна природного газу за 1000 куб.м. становить 2230,94 грн., вартість транспортування становить 234,00 грн. (том 1 а.с.28).

31 грудня 2010 року сторонами підписаний Акт прийому-передачі природного газу, згідно з яким у грудні 2010 року позивач передав відповідачу 111 216,195 тис.м.куб. природного газу, загальною вартістю 328 969 497,24 грн. (в т.ч. ПДВ 20%), ціна природного газу за 1000 куб.м. становить 2230,94 грн., вартість транспортування становить 234,00 грн. (том 1 а.с.53).

Всього по Договору у період березня, квітня, жовтня-грудня 2010 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1 454 622 095,39 грн. (з врахуванням зміни ціни газу у квітні 2010 року).

У період з 20 квітня 2010 року по 31 січня 2011 року відповідач за отриманий по договору природний газ сплатив відповідачу 1 289 284 334,25 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (том 1 а.с.56-76, а.с.81-86, том 2 а.с.138-140).

Заборгованість відповідача за поставлений по Договору природний газ станом на 31січня 2011 року становить 165 337 761,14 грн., що підтверджується наявними у справі доказами, двостороннім актом звірки розрахунків (том 2 а.с.128-129), та визнається відповідачем.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору є стягнення боргу з оплати за поставлений по договору природний газ імпортованого походження, пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми.

З матеріалів справи вбачається, що сторони правовідносин являються суб’єктами господарювання, зобов’язання, які виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Предметом договору поставки, на підставі якого виникли господарські договірні зобов’язання сторін, являється природний газ імпортованого походження. При укладенні, виконанні сторонами Договору враховані встановлені законодавством, зокрема: Законом України "Про нафту і газ", постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1729 зі змінами "Про забезпечення споживачів природним газом", особливості регулювання відносин у нафтогазовій галузі та функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, що зазначено у Договорі.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Враховуючи наведені норми законодавства та вищенаведені докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 165 337 761,14 грн. основного боргу з оплати за поставлений природний газ. Сума основного боргу визначена за станом на 31.01.2011 року і не заперечується відповідачем.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушував встановлені Договором строки оплати за поставлений позивачем природний газ.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У договорі сторони визначили, що у разі невиконання покупцем (відповідач у справі) умов п.6.1 цього Договору він зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за яким сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.9.3 Договору строк позовної давності за цим Договором, в тому числі по стягненню неустойки, встановлюється тривалістю у три роки. Неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

За прострочення оплати позивачем нарахована пеня в сумі 4 557 706,46 грн. за період прострочення з 21 червня 2010 року по 21 грудня 2010 року (183 дні прострочення), у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у вказаний період, з врахуванням зазначених умов Договору, положень ГК України, часткової сплати вартості поставленого природного газу. Сума боргу, з якої нарахована пеня, відповідає акту звірки розрахунків, складеного та підписаного обома сторонами. Розрахунок пені позивача суд вважає обґрунтованим.

Доводи відповідача, викладені у письмовому відзиві, щодо необхідності нарахування пені з 11 листопада 2011 року (з прострочення оплати за природний газ поставлений у жовтні 2010 року) суд вважає безпідставними, оскільки дана позиція відповідача не відповідає пункту 6.1 Договору щодо оплати за газ, переданий у березні та квітні 2010 року, протягом п'яти банківських днів з моменту укладення Договору, тобто до 02 квітня 2010 року. Спір, що виник між сторонами в процесі укладення Додаткової угоди №2, не впливає на обов'язок відповідача сплатити вартість природного газу до встановленого Договором строку.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд виходить з наступного.

У мотивованому та підтвердженому відповідними доказами вищенаведеному клопотанні, відповідач просить суд зменшити розмір пені до 10% відсотків від розрахованої ним суми пені.

Відповідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи фактичні обставини справи, вжиті відповідачем заходи, направлені на виконання зобов’язань, ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд вважає обставини, на які він посилається, як на підставу зменшення розміру пені, такими, що мають істотне значення. Клопотання відповідача про зменшення розміру пені суд вважає таким, що підлягає задоволенню, і зменшує розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 10%, від суми пені, розрахованої позивачем.

Таким чином, за прострочення виконання грошових зобов'язань з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня в сумі 455 770,65 грн. (4 557 706,46 грн. сума пені, нарахована позивачем, х 10%). При цьому суд враховує доводи позивача, який не довів наявність збитків від прострочення виконання відповідачем грошових зобов’язань. Також суд враховує, що позивачем заявлені і підлягають відшкодуванню втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) за користування утримуваними відповідачем коштами, належними до сплати позивачу.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов’язання підлягають частковому задоволенню. При розгляді клопотання про зменшення розміру пені, суд врахував правові позиції Вищого господарського суду України з питань зменшення розміру пені, зокрема, які викладені у постанові від 21 квітня 2008 року у справі №06-10/4294 (том 1 а.с.137-142).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, враховуючи правові позиції Верховного Суду України стосовно застосування ст.625 ЦК України (постанова ВСУ від 15.11.2010 №4/720 та інші), наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та три проценти річних застосовуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені).

Розрахунок інфляційних нарахувань за період з листопада 2010 року по січень 2011 року позивачем зроблений вірно, сума інфляційних нарахувань становить 8 277 997,34 грн. Доводи відповідача стосовно того, що борг в сумі 109 566 398,27 грн. за поставлений природний газ у листопаді 2010 року не підлягає індексації в січні 2011 року, суд вважає безпідставними.

У Договорі сторони не встановили інший розмір процентів річних, тому позивачем обґрунтовано нараховані три проценти річних від простроченої суми за період з 05 квітня 2010 року по 31 січня 2011 року в сумі 2 914 293,62 грн. (з врахуванням обсягу фактично поставленого газу та платежів, здійснених відповідачем). Суд погоджується з розрахунком позивача та його доводами стосовно визначення суми простроченого платежу за поставлений у березні та квітні 2010 року газ з 05.04.2010 року, на підставі даних актів приймання-передачі природного газу, а не згідно п.6.1 договору, оскільки це не порушує права обох сторін.

З огляду на наведені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 165 337 761,14 грн. основного боргу, 455 770,65 грн. пені, 8 277 997,34 грн. інфляційних нарахувань, 2 914 293,62 грн. три проценти річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені останнім при поданні позову, а саме 25500,00 грн. в рахунок витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 25736,00 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Азот", м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, ідентифікаційний код 00203826 на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827 - 165 337 761,14 грн. основного боргу, 455 770,65 грн. пені, 8 277 997,34 грн. інфляційних нарахувань, 2 914 293,62 грн. три проценти річних та 25736,00 грн. судових витрат.

Відмовити в решті позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Суддя Н.М.Курченко

Повне рішення складено 12 березня 2011 року.