Рішення № 14428013, 10.03.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 рокуСправа № 11/5026/268/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Довганя К.І. при секретарі судового засідання Сахно І.В., за участю представників сторін: позивача Гаврилюк В.В. за довіреністю, відповідача - ОСОБА_2 особисто, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Городищенської міської ради до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 31240 грн. 02 коп. та розірвання договору оренди,-

ВСТАНОВИВ:

В ході розгляду по справі оголошувалась перерва з 3 по 9 березня 2011 р.

Городищенська міська рада звернулася до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 орендної плати в розмірі 31240 грн. 02 коп. за період з березня 2009 р. по січень 2011р.та про розірвання договору оренди частини нежитлового приміщення будинку побуту “Волошка” від 02.08.2007 року за №44.

В ході розгляду справи позивач подав суду письмову заяву про зменшення суми позову в частині стягнення орендної плати та просив стягнути з відповідача заборгованість за період з березня 2009 р. по лютий 2011 р. в сумі 28414 грн.89 коп.

Вказана заява відповідає приписам 22 ГПК України а тому приймається судом до розгляду.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримала з урахуванням заяви про зменшення суми позову та просила суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судових засіданнях та у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав. Свої заперечення відповідач обґрунтував тим, що позивач перешкоджає йому здійснювати торгівельну діяльність у орендованому приміщенні, що на його думку звільняє його від обовязку оплати оренди. Крім того відповідач вважає безпідставним нарахування позивачем щомісячної орендної плати у сумах більших, ніж визначено умовами договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Городищенською міською радою (орендодавець) та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди частини нежитлового приміщення будинку побуту “Волошка” від 02.08.2007 року за №44.

Відповідно до п. 1.1 даного договору орендодавець зобовязався передати орендареві, а орендар зобовязався прийняти у строкове платне володіння та користування частину приміщення будинку побуту “Волошка”, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул. Миру, 117 (119), загальною площею 31,72 кв. м., згідно рішень сесії Городищенської міської ради №12-95/V від 28.03.2007 року та №15-54/V від 02.08.2007 року.

Умовами договору було передбачено, що право володіння та користування майном в орендаря настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому передачі майна (п. 2.1.).

Передача майна відбулася 02.08.2007 року про що свідчить акт передачі майна в оренду від 02.08.2007 року, підписаного сторонами.

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата становить 756 грн. 00 коп. на місяць, в тому числі ПДВ.

Згідно п. 3.1.1. договору орендна плата вноситься на рахунок орендодавця №35427017001851 в УДК Черкаської області, МФО 854018 щомісячно, не пізніше 15 числа за звітним місяцем.

Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (п. 3.2. договору).

Пунктом 9.3. договору встановлено, що зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення що вносяться, розглядаються сторонами протягом одного місяця. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін не допускається.

Як вбачається з розрахунку, доданого до доповнення до позовної заяви, орендна плата нарахована позивачем у розмірі більшому, ніж передбачено умовами договору. При цьому представник позивача пояснила, що таке нарахування здійснено з урахуванням індексу інфляції відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Статтею 21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Позивачем не подано суду доказів підписання сторонами доповнень до договору в частині зміни розміру орендної плати.

Вказані обставини також встановлені рішенням господарського суду Черкаської області № 18/450 від 06.04.2009 р., що набрало законної сили. За вказаним рішенням позов задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість по орендній платі за період з жовтня 2007 р. по лютий 2009 р. в сумі 7482 грн. 93 коп. та 556 грн. 41 коп. пені, а у частині вимоги про розірвання договору оренди відмовлено.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем зайво нараховано заборгованість зі сплати оренди на суму 10270 грн. 89 коп. за період з березня 2009 року по лютий 2011 року.

Таким чином, розмір орендної плати за вказаний період становить 18144 грн.

Відповідач в свою чергу зобовязання по оплаті орендованого приміщення у цей період не виконував, що ним не оспорюється.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст.ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення розрахунку за оренду приміщення в повному обсязі. Його посилання на те, що позивач перешкоджає йому здійснювати торгівельну діяльність у орендованому приміщенні не може бути підставою для звільнення його від виконання зобовязань по договору в частині орендної плати.

Таким чином, орендна плата в розмірі 18144 грн. підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

В решті вимог про стягнення основного боргу слід відмовити, оскільки позивач належними доказами не довів правомірність та обґрунтованість нарахування орендної плати у розмірі більшому ніж було передбачено умовами чинного договору.

Також, слід відмовити в задоволенні вимог про розірвання договору оренди від 02.08.2007 року виходячи з наступного:

Відповідно до ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Проте, слід зазначити, що відмова від договору на підставі ст.782 ЦК України та його розірвання не є тотожними поняттями.

Позивач, звертаючись до суду, просив розірвати договір оренди частини нежитлового приміщення будинку побуту “Волошка” від 02.08.2007 року №44.

Розірвання договору за вимогою однією зі сторін є одним із способів захисту цивільних прав припиненням правовідношення (п.7 ст.16 ЦК України) і здійснюється відповідно до ст.615 ЦК України.

Водночас, ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Також, ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Проте, позивач не звертався до відповідача з вимогою про дострокове розірвання договору оренди в розумінні ст.188 ГК України.

Претензія на яку посилався позивач не є пропозицією сторони про розірвання договору, оскільки такої вимоги в ній заявлено не було, а також вона не містить дати з якої позивач вважає розірваним договір чи просить його розірвати. У ній міститься лише вимога про добровільну сплату заборгованості в розмірі 36170 грн. 90 коп. та попередження про те, що в разі несплати боргу договір оренди буде розірваний.

Тобто, в даному листі міститься лише попередження позивача про наслідки несплати боргу відповідачем

Отже, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог позивача, щодо розірвання договору оренди частини нежитлового приміщення будинку побуту “Волошка” від 02.08.2007 року за №44, оскільки сторонами не дотримано встановленого порядку розірвання договору.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Городищенської міської ради, вул. Грушевського,11, м. Городище, Черкаської області, код ЄДРПОУ 33965401: 18144 грн. боргу, 181 грн. 44 коп. державного мита та 137 грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог в позові відмовити

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя К.І.Довгань