Рішення № 14427694, 25.02.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2011 рокуСправа № 07/1199

За позовом приватного підприємства “Вівант”

до товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Буддеталь”

про встановлення земельних сервітутів

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Самійленко С.М. за довіреністю від 05.07.2010р., Кононенко О.В. за довіреністю від 05.07.2010р.;

від відповідача: Гриценко Г.Г. директор товариства, Носов В.В. за довіреністю від 09.07.2010р.

Заявлено позов, уточнений заявою від 09.07.2010р., про встановлення приватному підприємству “Вівант” строком до 30.11.2055р. платних земельних сервітутів:

на право проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху через земельну ділянку площею 759 кв.м., яка перебуває у постійному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Буддеталь” і знаходиться за адресою: вул. Смілянська, 147, м. Черкаси, до сушильних камер приватного підприємства “Вівант”, розташованих на орендованій ним земельній ділянці за адресою: вул. Смілянська, 147, м. Черкаси та до підїзних залізничних колій Одеської залізниці, які знаходяться за цією ж адресою;

на право прокладання електрокабелю через земельну ділянку площею 181 кв.м., яка перебуває у постійному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Буддеталь” і знаходиться за адресою: вул. Смілянська, 147, м. Черкаси, до цеху гіпсокартонних перегородок з прибудовами приватного підприємства “Вівант”, розташованих на орендованій ним земельній ділянці за адресою: вул. Смілянська, 147, м. Черкаси.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він не має можливості у інший спосіб ніж як через земельну ділянку, що знаходиться у постійному користуванні відповідача, задовольнити свої потреби у проході його працівниками та підїзді транспортними засобами до належних йому на праві власності сушильних камер та до підїзних залізничних колій Одеської залізниці, розташованих за адресою: вул. Смілянська, 147, м. Черкаси, і у прокладанні електрокабелю кабелю напругою 10 кВ до його цеху гіпсокартонних перегородок з прибудовами по вул. Смілянській, 147 у м. Черкаси для забезпечення підприємства електроенергією потужністю в 100 кВт.

У засіданнях суду представники позивача підтримали позов з вказаних вище підстав.

Відповідач проти позову заперечив, вказавши при цьому на наявність встановленого позивачу рішенням господарського суду Черкаської області від 26.01.2009р. у справі №13/86 земельного сервітуту на право проходу та проїзду на транспортних засобах до його будівель по наявному шляху через земельну ділянку відповідача площею 1434 кв. м., та наявність інших способів задоволення потреб позивача, задля яких він вимагає встановлення земельних сервітутів.

У засіданнях суду представник відповідача підтримав заперечення проти позову з вказаних вище підстав і крім цього, вказав, що у відповідача є технічна можливість за наявності у позивача відповідних дозволів, забезпечити електричною енергією потужністю не менше 100 кВт без прокладання підземного електрокабелю.

Ухвалою від 14.07.2010р. у справі призначалася будівельно технічна експертиза для розяснення таких питань:

Чи є можливим задоволення потреб приватного підприємства “Вівант” у проході та проїзді на транспортних засобах до його сушильних камер, позначених на плані літ. “Б”, “В”, та до підїзних залізничних колій, розташованих за адресою: вул. Смілянська, 147, м. Черкаси, у інший спосіб ніж через земельну ділянку, яка перебуває у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Буддеталь”? Якщо є можливим, то у який саме спосіб? Якщо немає, то чи не зумовлено це діями самого приватного підприємства “Вівант”?

Чи є можливим задоволення потреб приватного підприємства “Вівант” у еклектичній енергії потужністю не менше 100 кВт у інший спосіб ніж шляхом прокладання кабелю напругою 10 кВ до його цеху гіпсокартонних перегородок з прибудовами по вул. Смілянській, 147 у м. Черкаси через земельну ділянку, яка перебуває у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Буддеталь”? Якщо є можливим, то у який саме спосіб? Якщо немає, то яким способом, найменш обтяжливим для товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Буддеталь”, можливо задовольнити ці потреби приватного підприємства “Вівант”?

Експертиза була проведена судовим експертом Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Науменко О.В. За результатами експертизи зроблено висновок від 20.01.2011р. №620/1018-БТ.

Представники позивача в судовому засіданні заявили усне клопотання про виклик в судове засідання для дачі пояснень експерта Науменко О.В., оскільки їм не повністю зрозумілий висновок експертизи.

З 24 по 25 лютого 2011р. у засіданні суду оголошувалась перерва.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2004р. товариство з обмеженою відповідальністю “Завод “Буддеталь”, як продавець, і приватне підприємство “Вівант”, як покупець, уклали договір купівлі-продажу частини комплексу будівель, згідно з яким продавець продав покупцю, а останній купив частину комплексу будівель, розташованих по вул. Смілянська, 147 у м. Черкаси, а саме: цех гіпсопрокатних перегородок з прибудовами загальною площею 881,3 кв.м., позначений на плані земельної ділянки літерою “А-1”, дві сушильні камери, позначені на плані земельної ділянки літерами “Б і В”.

Того ж дня 17.05.2004р. договір купівлі-продажу частини комплексу будівель від 17.05.2004р. був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_1 і зареєстрований нею в реєстрі за №3123.

7 липня 2004р. комунальне підприємство “Черкаське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації” зареєструвало право власності приватного підприємства “Вівант” на придбане ним за договором купівлі продажу від 17.05.2004р. нерухоме майно і видало витяг про цю реєстрацію від 07.05.2004р. №4077839.

30 листопада 2006р. друга сесія Черкаської міської ради прийняла рішення №2-246 “Про надання приватному підприємству “Вівант” земельної ділянки в оренду по вул. Смілянській, 147”. Цим рішенням Черкаська міська рада вирішила затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку приватному підприємству “Вівант” по вул. Смілянській, 147 та надати цьому підприємству в оренду на 49 років (без права передачі в суборенду) земельну ділянку площею 3474 кв.м. по вул. Смілянській, 147 під частиною комплексу будівель за рахунок землекористування товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Буддеталь”. За основним цільовим призначенням цю земельну ділянку віднесено до земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення, а за функціональним використанням до категорії земель комерційного використання.

10 квітня 2007р. Черкаська міська рада, як орендодавець, і приватне підприємство “Вівант”, як орендар, уклали договір оренди землі і склали акт приймання - передачі земельної ділянки в натурі, згідно з якими орендодавець передав орендарю, а останній прийняв в оренду строком на 49 років земельну ділянку під частиною комплексу будівель по вулиці Смілянській, 147 у м. Черкаси площею 3474 кв.м.

11 червня 2007р. договір оренди землі від 10.04.2007р. був зареєстрований в Черкаській регіональній філії державного підприємства “Центр ДЗК при Держкомземі України” про що в державному реєстрі земель вчинено запис за №040777500158.

Земельна ділянка, яку приватне підприємство “Вівант” на підставі договору оренди землі від 10.04.2007р. узяло в оренду, по всьому її периметру межує із земельною ділянкою, яка відповідно до державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЧР №001232, виданого Черкаською міською радою 04.04.2000р. і зареєстрованого у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №303, знаходиться у постійному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Буддеталь”.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 26.01.2009р. у справі №13/86 за позовом приватного підприємства “Вівант” до товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Буддеталь” про встановлення сервітуту приватному підприємству “Вівант” був встановлений земельний сервітуту як вимушене обмежене право користування земельною ділянкою товариства з обмеженою відповідальністю “Буддеталь” загальною площею 1434 кв.м. прохід та проїзд по існуючому шляху до обєкту позивача, строком до 9 квітня 2056 року, за умови відшкодування позивачем 35% витрат відповідачу на утримання шляху (проїзду) по узгодженому кошторису та оплати платежів за землю (в сумі 751 грн. 29 коп. в рік станом на 1 січня 2009р.). Вказане рішення господарського суду Черкаської області набрало законної сили.

Електрична енергія приватному підприємству “Вівант” поставлялася і поставляється ВАТ “Черкасиобленерго” на підставі укладеного між ними договору на електропостачання через силовий трансформатор товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Буддеталь і підведену до будівель приватного підприємства “Вівант” повітряну лінію електропередачі цього товариства. За твердженням товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Буддеталь” у такий спосіб він може подавати приватному підприємству “Вівант” електричну енергію потужністю в 100 кВт.

Листом від 31.05.2010р. №31/05 приватне підприємство “Вівант” звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Буддеталь” з пропозицією встановити на земельних ділянках площею 759 кв.м. та 181 кв.м. по вул. Смілянській, 147, які перебувають у постійному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Буддеталь” і межують із земельною ділянкою, яку орендує приватне підприємство “Вівант”, земельні сервітути на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, на право експлуатації залізничних колій та на право прокладання електрокабеля.

З листом від 31.05.2010р. №31/05 приватне підприємство “Вівант” надіслало товариству з обмеженою відповідальністю “Завод “Буддеталь” проект договору про встановлення земельного сервітуту від 31.05.2010р. та план земельної ділянки.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод Буддеталь” пропозицію приватного підприємства “Вівант” щодо встановлення земельних сервітутів шляхом укладення договору про встановлення земельного сервітуту від 31.05.2010р. залишило без відповіді, у звязку з чим і виник даний спір.

За результатами проведеної за ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.07.2010р. будівельнотехнічної експертизи судовий експерт Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Науменко О.В. 20.01.2011 р. зробив висновок №620/1018-БТ такого змісту:

проїзд до сушильних камер “Б”, “В” достатній по встановленому земельному сервітуту загальною площею 1434 кв.м.;

проїзд до підїзних залізничних колій можливий тому, що обслуговування залізничних підїзних колій, завантаження та розвантаження вантажів, здійснюється на підставі “Правил обслуговування залізничних підїзних колій” (ст.ст. 12,64-77 Статуту), затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. за №644, а також “Договору про подачу та збирання вагонів” укладеного між Шевченківською дирекцією залізничних перевезень Одеської залізниці і ПП “Вівант”, та Інструкцією “Про порядок обслуговування і організації руху на підїзній колії ПП “Вівант”. Цими документами визначені межі підїзної колії ПП “Вівант” та фронти подачі навантаження вагонів;

прохід до сушильної камери “В” можливий через земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ПП “Вівант”;

прохід до сушильної камери “Б” через земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ПП “Вівант” можливий тільки з трьох сторін. Прохід до лівого фасаду сушильної камери “Б” з метою його обслуговування та проведення ремонтних робіт через земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ПП “Вівант” не можливий;

згідно з вимогами ДБН 360-92 “Планування і забудова міських і сільських поселень”, існує потреба в виділенні земельної ділянки для обслуговування лівого фасаду сушильної камери “Б” розміром 14,78 кв.м. ПП “Вівант”, яка на даний час перебуває у користуванні ТОВ “Завод “Буддеталь”. Розміри та місце розташування даної земельної ділянки позначені в додатку №2 до висновку;

задоволення потреб ПП “Вівант” у електричній енергії потужністю не менше 100 кВт у інший спосіб ніж шляхом прокладання кабелю напругою 10 кВ до його цеху гіпсокартонних перегородок з прибудовами по вул. Смілянській, 147, м. Черкаси через земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ТОВ “Завод “Буддеталь” не є можливим. Розроблення варіантів прокладання кабельної траси іншим способом, а саме розробка проекту електропостачання цеху гіпсокартонних перегородок з прибудовами по вул. Смілянська, 147, м. Черкаси ПП “Вівант” виходе за межі компетенції експерта будівельника. Проект розробляє організація, яка має ліцензію на виготовлення відповідної документації, відповідно ТУ виданих ВАТ “Черкасиобленерго”.

Цей висновок експертизи повністю відповідає на поставлене господарським судом в його ухвалі від 14.07.2010р. перше питання і частково на друге питання. Зокрема судовий експерт не відповів на запитання яким способом, найменш обтяжливим для ТОВ “Завод “Буддеталь” можливо задовольнити потреби ПП “Вівант” в прокладанні кабелю напругою 10 кВ до його цеху гіпсокартонних перегородок з прибудовами для забезпечення його електричною енергією потужністю не менше 100 кВт.

Згідно з ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Таким чином, сервітут це право обмеженого користування чужим майном.

Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь яким іншим способом.

Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь якої особи, у тому числі і у користувача земельною ділянкою, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужою земельною ділянкою земельного сервітуту.

Право користування земельною ділянкою на умовах оренди має тимчасовий характер. Відтак і земельний сервітут орендарю земельної ділянки має встановлюватися на строк оренди земельної ділянки.

Статтею 404 Цивільного кодексу України визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, звязку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Спеціальні норми стосовно такого обєкта сервітуту, як земельна ділянка, передбачені Земельним кодексом України.

Згідно із статтею 98 Земельним кодексом України, зміст права земельного сервітуту полягає в тому, що власник (користувач) однієї земельної ділянки має право на обмежене користування суміжною земельною ділянкою з метою усунення недоліків своєї ділянки.

Статтею 99 Земельного кодексу України передбачено види права земельного сервітуту, зокрема і право проходу, право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху і право прокладання та експлуатації лінії електропередачі.

Ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, що потребує використання суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, обумовлені місцем розташування або природним станом. Він повинен звернутися до власника (користувача) суміжної ділянки за дозволом на обмежене постійне або тимчасове користування цією ділянкою в рамках конкретного земельного сервітуту .

Відповідно до статті 402 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Згідно з статтею 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Зі змісту вказаних вище норм вбачається, що встановлення сервітуту здійснюється у правових формах, як договір, закон, заповіт або рішення суду. Цей перелік є вичерпним.

Таким чином, судове рішення є окремою формою сервітуту. При цьому, підставою для такої форми сервітуту є відсутність домовленості сторін.

У даному випадку сторони не досягли домовленості щодо встановлення земельного сервітуту, тому позивач має довести у суді, що нормальне господарське використання його земельної ділянки або іншої нерухомості неможливо без обтяження сервітутом чужого нерухомого майна, зокрема, земельної ділянки, щодо якої позивач вимагає встановлення земельного сервітуту.

Висновок будівельно-технічної експертизи від 20.01.2011 р. №620/1018-БТ доводить, що нормальне господарське використання земельної ділянки приватного підприємства “Вівант” та розташованих на ній обєктів нерухомості в частині задоволення потреб цього підприємства у проході та проїзді на транспортних засобах до сушильних камер “Б” і “В” та до підїзних залізничних колій, розташованих за адресою: вул. Смілянська, 147, м. Черкаси, у інший спосіб ніж через земельну ділянку, щодо якої позивач вимагає встановлення земельного сервітуту, є можливим за винятком проходу до лівого фасаду сушильної камери “Б” з метою її обслуговування та проведення ремонтних робіт, що зумовлює необхідність у встановленні відповідного земельного сервітуту щодо земельної ділянки товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Буддеталь” розміром 14,78 кв.м., яка примикає до лівого фасаду сушильної камери “Б” згідно з планом, вказаним в додатку №2 до висновку судової експертизи.

Питання щодо можливості задоволення потреб приватного підприємства “Вівант” у проїзді на транспортних засобах до лівого фасаду сушильної камери “Б” цим підприємством на вирішення експертизи не пропонувалося і господарським судом перед експертом не ставилося. Крім того, приватне підприємство “Вівант” не довело, що нормальне господарське використання ним сушильної камери “Б” неможливе без підїзду на транспортних засобах до її лівого фасаду, враховуючи, що такий підїзд до цієї будівлі з інших її сторін є можливим без земельного сервітуту, встановлення якого вимагає позивач.

Приватне підприємство “Вівант” не спростувало доводів товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Буддеталь” щодо можливості подачі йому електричної енергії потужністю в 100 кВт через трансформатор цього товариства і підведену до будівель приватного підприємства “Вівант” повітряну лінію електропередачі. Наявність між сторонами спору щодо умов користування приватним підприємством “Вівант” трансформатором і повітряною лінією електропередачі товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Буддеталь” не означає про технічну неможливість подання позивачу у такий спосіб електричної енергії потужністю в 100 кВт, який є менш обтяжливим для відповідача ніж прокладання через його земельну ділянку підземного електричного кабелю напругою 10 кВ.

Таким чином, приватне підприємство “Вівант” не довело неможливості задоволення його потреб у електричній енергії потужністю в 100 кВт у інший, менш обтяжливий для товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Буддеталь”, спосіб ніж як шляхом прокладання електричного кабелю напругою 10 кВ через земельну ділянку цього товариства.

За таких обставин друге питання, поставлене господарським судом на вирішення будівельно-технічної експертизи, а відповідно і розяснення його судовим експертом, не мають значення для вирішення цього спору. Виходячи з цих міркувань господарський суд залишив без задоволення клопотання представників позивача про виклик експерта у судове засідання.

З огляду на вищевикладене позов підлягає задоволенню частково шляхом встановлення приватному підприємству “Вівант” на строк до 30 листопада 2055 року платного земельного сервітуту на право проходу через земельну ділянку площею 14,78 кв. м., яка перебуває у постійному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Буддеталь” і знаходиться за адресою: вул. Смілянська, 147, м. Черкаси, Черкаська область, для обслуговування лівого фасаду будівлі сушильної камери, позначеної на плані літерою “Б” і розташованої на орендуємій приватним підприємством “Вівант” земельній ділянці по вул. Смілянській, 147 у м. Черкаси площею 3474 кв. м., згідно з планом, вказаним в додатку №2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.01.2011 р. №620/1018-БТ.

Також слід встановити плату за вказаний земельний сервітут приватного підприємства “Сорго” у розмірі 50 відсотків витрат товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Буддеталь” на сплату земельного податку за земельну ділянку, щодо якої встановлено земельний сервітут.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодування судові витрати у складі: 1 грн. 34 коп. витрат на сплату державного мита, 3 грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і 40 грн. 53 коп. витрат на проведення судової експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Встановити приватному підприємству “Вівант” на строк до 30 листопада 2055 року платний земельний сервітут на право проходу через земельну ділянку площею 14,78 кв. м., яка перебуває у постійному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Буддеталь” і знаходиться за адресою: вул. Смілянська, 147, м. Черкаси, Черкаська область, для обслуговування лівого фасаду будівлі сушильної камери, позначеної на плані літерою “Б” і розташованої на орендуємій приватним підприємством “Вівант” земельній ділянці по вул. Смілянській, 147 у м. Черкаси площею 3474 кв. м., згідно з планом, вказаним в додатку №2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.01.2011 р. №620/1018-БТ.

Встановити плату за земельний сервітут у розмірі 50 відсотків витрат товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Буддеталь” на сплату земельного податку за земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Буддеталь” (вул. Смілянська, 147, м. Черкаси, ідентифікаційний код 24411015) на користь приватного підприємства “Вівант” (вул. Громова, буд. 34/1, кв.8, м. Черкаси, ідентифікаційний код 32741936) - 1 грн. 34 коп. витрат на сплату державного мита, 3 грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і 40 грн. 53 коп. витрат на проведення судової експертизи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.В. Дорошенко

Повне рішення складено 28.02.2011р.