Рішення № 14427681, 22.02.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року Справа № 02/2452

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Головко О.В., за участю представників: позивача: Ярмолінський Ю.В. - ліквідатор, відповідача: Гороль С.М. - за довіреністю, АТ "Брокбізнесбанк": Веретельник В.І. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжа» до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроект-Княжа", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області, АБ "Брокбізнесбанк" в особі Черкаської філії, третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Солопенко Олег Михайлович, про зобовязання повернути майно,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про зобовязання відповідача повернути велику рогату худобу, а саме: Сару (під № 29 в переліку описаного майна), Білку (під № 27 в переліку описаного майна) та Румяну (під № 28 в переліку описаного майна), взятих відповідачем на зберігання відповідно до акту опису й арешту майна СТОВ "Княжа" від 23.10.2009, складеного державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на наступне:

- постановою господарського суду Черкаської області від 11.05.2010 у справі № 14/2428 СТОВ "Княжа" визнано банкрутом, розпочато ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В., який відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

- в процесі виконання наказу господарського суду Черкаської області № 02/5257 від 12.01.2009 державним виконавцем Троценко І.М. проведено опис і накладено арешт на 35 голів великої рогатої худоби СТОВ "Княжа", про що складено Акт опису та арешту майна серії АА № 656165 від 23.10.2009;

- описане майно прийняв на відповідальне зберігання директор ТОВ "Агропроект Княжа" Солопенко О.М., про що поставив власноручний підпис; - 09.07.2010 року проведено інвентаризацію майна боржника, якою не виявлено в наявності 35 голів великої рогатої худоби;

- відповідно до вимог статей 936, 938 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказане майно повинно бути повернуте позивачу та включене до ліквідаційної маси.

Заявою від 20.12.2010 позивач збільшив позовні вимоги та просить суд зобовязати відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Агропроект-Княжа" - повернути СТОВ "Княжа" велику рогату худобу в кількості 35 голів відповідно до переліку описаного майна, взятих на зберігання відповідно до акту опису та арешту майна СТОВ "Княжа" від 23.10.2009р. Ухвалою від 28.01.2011 заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні вважав можливим розглядати справу за відсутності представників третіх осіб, позов підтримав, повністю заперечив проти доводів відповідача, та пояснив, що ВРХ на зберігання передано державним виконавцем в процесі виконання рішення суду та прийнято на зберігання саме відповідачем, оскільки Солопенко О.М. розписався на акті опису та арешту майна як директор товариства, а не просто громадянин.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти вимоги позивача з наступних підстав:

- позивач помилково стверджує про наявність між сторонами цивільно-правових відносин у вигляді договору зберігання, так як спірні правовідносини випливають з акту, який є наслідком примусових заходів держави в особі уповноважених органів;

- із доданої до заяви ксерокопії акту опису й арешту майна не випливає, що зазначене майно прийняв на зберігання саме відповідач, а не громадянин, що вказав при цьому свою посаду;

- ксерокопія інвентаризаційного опису основних засобів не дає можливості стверджувати, що ним встановлено відсутність майна саме за даним актом опису й арешту майна та додатком до нього, а не за будь-яким іншим;

- про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну спірного майна попереджена фізична особа, оскільки попередження юридичної особи неможливе;

- враховуючи специфіку обєкта зберігання (живі істоти) має бути безліч документів податкового та бухгалтерського обліку, що повязані з виконанням відповідачем свого обовязку за договором зберігання.

Представник відповідача у судовому засіданні, заперечуючи проти позову з мотивів його безпідставності та необґрунтованості, посилався на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов, доповненнях до відзиву, та пояснив, що 35 голів великої рогатої худоби є колективним і пайовим майном, тому ТОВ "Агропроект-Княжа" є неналежним відповідачем у справі; із пояснень Солопенка О.М. не вбачається, що ВРХ були передані на зберігання юридичній особі; майно знаходилось у оренді відповідача із пайовиками, з усього видно, що це майно прийняв Солопенко О.М. не як посадова особа відповідача; вважав можливим розглядати справу за відсутності представників третіх осіб.

Представник АТ "Брокбізнесбанк" Веретельник В.І. у судовому засіданні пояснив, що він як представник стягувача за наказом № 02/5257 був присутній під час проведення всіх виконавчих дій. Акт опису та арешту майна був складений після того як було оглянуто територію боржника і виявлено ВРХ, яка знаходиться в заставі банку відповідно до договору застави: в заставу ТОВ "Княжа" передало 218 голів молодняка ВРХ, а фактично було виявлено в наявності лише 35 голів ВРХ із бирками з номерами відповідно до договору застави, та окремим списком було записано ВРХ, на яких були відсутні бирки. Під час здійснення виконавчих дій директор Дердуга пояснив, що все майно СТОВ "Княжа" знаходиться в користуванні у відповідача, але доказів цього не надавав; пізніше приїхали представники ТОВ "Агропроект-Княжа" (їх повноваження перевіряв державний виконавець), які наполягали на тому, що ВРХ належать їх товариству, але жодних документів не надавали; директор Дердуга пояснив, що він не може прийняти ВРХ на зберігання, оскільки корови потрібно доглядати, а у ТОВ "Княжа" немає відповідних умов, так як всі корівники належать ТОВ "Агропроект-Княжа", тому було запропоновано передати ВРХ на зберігання ТОВ "Агропроект-Княжа", у якого була така можливість, і директор Солопенко О.М. про це розписався.

Державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області Троценко І.Л. пояснив, що під час вчинення виконавчих дій по виконанню наказу суду № 02/5257 від 12.01.2009 було здійснено виїзд у с. Княжа до СТОВ "Княжа"; у договорі застави була вказана ВРХ, яку необхідно було описати і ідентифікувати; 29.09.2009 державному виконавцю передано всі матеріали зведеного виконавчого провадження в кількості 18, тобто виконавчі провадження по 18 виконавчих документах, в тому числі реєстр наявності ідентифікованих і зареєстрованих тварин господарства, складений ДП "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин"; директор СТОВ "Агропроект-княжа" Солопенко О.М. прийняв на відповідальне зберігання описане майно добровільно; в Акті опису та арешту майна АА № 656165 від 23.10.2009 описано лише ВРХ, які були з бирками, на яких проставлені номери тварин, вони співпадали із даними Реєстру наявності ідентифікованих і зареєстрованих тварин господарства та Інвентаризаційного опису № 1 молодняка ВРХ на 21.02.2008 (додаток № 10 до ф. № 162 до договору застави); та окремим списком було описано ВРХ, яка не мала необхідних бирок.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні оголошувалася перерва із 15.02.2011 по 22.02.2011 на підставі статті 77 ГПК України.

У судовому засіданні 22.02.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін і третіх осіб, суд встановив наступне.

Постановою господарського суду Черкаської області від 11 травня 2010 року у справі № 14/2428 СТОВ "Княжа" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, визначені вказаною статтею Закону, в тому числі, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Вважаючи права та законні інтереси СТОВ "Княжа" порушеними, що полягає у неможливості включення майна банкрута до ліквідаційної маси, за рахунок якої погашаються вимоги кредиторів, ліквідатор звернувся з позовом до господарського суду.

Отже право звернення до суду призначеного судом ліквідатора позивача, відповідає його повноваженням, встановленим спеціальним Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судом встановлено, що 23 жовтня 2009 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області Троценком І.Л. в процесі виконання рішення суду по справі 02/5257 про стягнення коштів із СТОВ "Княжа" на користь АБ "Брокбізнесбанк" було складено Акт опису та арешту майна серії АА № 656165 (т. 1, а.с. 23-28), яким описано і накладено арешт на велику рогату худобу: Казка 4413 2004 р., Квасоля 4415 2004 р., Ялина 4418 2004 р., Тайга 4419 2004 р., Русалка 4424 2004 р., Незабудка 4430 2004 р., Загадка 4438 2004 р., Ягода 4444, 2004 р., Пампушка 4447, 2004 р., Суниця 4453, 2004 р., Квітка 4459, 2004 р., Русалка 4460, 2004 р., Кукла 4457, 2004 р., Зорька 4458, 2004 р., Лебідка 4464, 2004 р., Волошка 4466, 2004 р., Романа 4469, 2004 р., Рада 4471, 2004 р., Рибка 4478, 2004 р., Втіха 4483, 2004 р., Бурьонка 4473, 2004 р., Земфіра 4474, 2005 р., Зайка 4487, 2005 р., Кайма 4492, 2005 р., Петунія 4533, 2005 р, Майка 4672, 2005 р., Білка 4576, 2006 р., Румяна 4581, 2006 р., Сара 4592, 2006 р., Зірка 4601, 2006 р., Ласка 4603, 2006 р., Фура 4604, 2006 р., Галушка 4611, 2006 р., Пальма 4617, 2006 р., Струна 4618, 2006 р.

Як пояснив державний виконавець Троценко І.Л. у судовому засіданні, вказані назви тварин описувалися по номерах на бирках, які знаходяться у вухах тварин, та відповідно до наявних у матеріалах виконавчого провадження Реєстру наявності ідентифікованих і зареєстрованих тварин господарства ТОВ "Княжа" станом на 03.02.2009 року і Інвентаризаційного опису предмета застави.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про виконавче провадження", далі Закон, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

За змістом частини 4 статті 55 Закону під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити право користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту.

Відповідно до частини 5 статті 55 та частини 5 статті 58 Закону порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.

Статтею 58 Закону встановлено, що майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржникові, стягувачеві, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві.

Особа, якій передано на зберігання описане майно, може ним користуватися, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності.

В пункті 6.6.6. Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 року за № 74/5 вказано, що Акт опису й арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, іншими особами, які були присутні при накладенні арешту на майно. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті. Якщо описане майно передано на зберігання не боржникові, а іншій особі, то акт опису й арешту майна складається в трьох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а інші вручаються зберігачеві майна та боржнику під розписку (на першому примірнику).

Згідно статті 59 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

У Акті опису й арешту майна серії АА № 656165 від 23.10.2009 вказано, що на описане майно накладено арешт і встановлено заборону відчуження. Описане майно прийняв на відповідальне зберігання, копію акта опису й арешту майна отримав Директор ТОВ "Агропроект-Княжа" Солопенко Олег Михайлович.

Таким чином, із наведеного вбачається, що майно - велика рогата худоба - була передана на зберігання ТОВ "Агропроект-Княжа" в особі директора товариства, який відповідно до чинного законодавства діє від імені та в інтересах товариства.

Такої позиції притримується Вищий господарський суд України, зокрема, в постанові від 17.09.2009 у справі № 18/202 по спору за позовом ВАТ "Сервіс" до СПД-ФО, третя особа ВДВС Канівського міськрайонного управління юстиції, про стягнення 38 735,52 грн., якою підтримано висновок апеляційного суду про те, що за аналогічних обставин майно на зберігання від ДВС прийняло ВАТ "Сервіс" в особі голови правління.

Доводи відповідача в цій частині суд вважає безпідставними та необґрунтованими. Опис майна здійснювався в процедурі проведення виконавчих дій державним виконавцем, який діяв відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", ним було перевірено повноваження директора ТОВ та вказані його повноваження у Акті опису й арешту майна, та директор ТОВ "Агропроект-Княжа" Солопенко Олег Михайлович особисто поставив підпис про прийняття на зберігання ВРХ. Той факт, що його було попереджено про кримінальну та матеріальну відповідальність за збереження арештованого майна, про що він також поставив підпис, лише підтверджує дійсність проведення такої виконавчої дії, та ніяк не може спростовувати її чи заперечувати.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача та про задоволення позову в повному обємі, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2009 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області Троценком І.Л. в ході вчинення виконавчих дій було складено Акт опису та арешту майна серії АА № 656165, яким описано і накладено арешт на 35 голів великої рогатої худоби СТОВ "Княжа", яку наведено у переліку до Акту, та передано на зберігання третій особі - ТОВ "Агропроект-Княжа" в особі директора товариства Солопенка О.М., який поставив на Акті власноручний підпис.

Вказана у Акті опису й арешту майна велика рогата худоба по назвах та номерах відповідає ВРХ, вказаній у Реєстрі наявності ідентифікованих і зареєстрованих тварин господарства СТОВ "Княжа" станом на 03.02.2009, виконаному державним підприємством "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин". Той факт, що у Акті опису й арешту майна вказано лише чотири цифри із номера, не впливає на ідентичність цих ВРХ.

Суду не подано доказів оскарження дій ДВС при накладенні арешту на велику рогату худобу 23.10.2009, не подано також доказів звернення третіх осіб із позовною заявою про визнання права на майно та виключення майна з акта опису й арешту на підставі статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

У матеріалах виконавчого провадження знаходиться Реєстр наявності ідентифікованих і зареєстрованих тварин господарства СТОВ "Княжа" станом на 03.02.2009, виконаний державним підприємством "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин".

Наявність, складання та ведення такого Реєстру регулюється Положенням про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби, затвердженим наказом Мінагрополітики України від 17 вересня 2003 року N 342 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 жовтня 2003 року за N 909/8230, із змінами, далі - Положення. Наказом Міністерства аграрної політики України від 29 червня 2005 року № 289 вказане Положення викладене в новій редакції.

Відповідно до пункту 1.2. Положення воно є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання - юридичних і фізичних осіб та негосподарюючих суб'єктів - фізичних осіб, що є власниками тварин, займаються їх розведенням, утриманням, торгівлею, транспортуванням, проводять забій, утилізацію тварин, здійснюють ветеринарний контроль, надають сервісні послуги у сфері тваринництва та проводять виставки з участю тварин.

Згідно пункту 1.3. ідентифікації і реєстрації підлягають усі тварини, які перебувають, розводяться або утримуються на території України.

В пункті 1.4. Положення вказано, що Ідентифікація і реєстрація великої рогатої худоби запроваджується з метою:

- одержання оперативної і надійної інформації про поголів'я великої рогатої худоби щодо статі, віку, породи та його місцезнаходження для поліпшення управління і прогнозування ринків продукції скотарства;

- охорони території України від епізоотичних захворювань;

- контролю за санітарним станом, якістю і походженням продукції скотарства;

- оптимізації запровадження планів ветеринарної медицини щодо попередження (профілактики), ветеринарного контролю, лікування та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб;

- контролю за переміщеннями тварин усередині країни та при їх експорті і імпорті;

- забезпечення дотримання вимог законодавства з племінної справи у тваринництві;

- оптимізації розробки і виконання селекційних програм, організації технологічних систем у скотарстві та підвищення достовірності інформації при сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;

- забезпечення візуальної ідентифікації кожної тварини в стаді;

- підтвердження права власності на тварин.

За приписом пункту 2.5. Положення у разі зміни даних про власника/утримувача чи господарство суб'єкти господарювання та негосподарюючі суб'єкти повинні в триденний термін подати Агентству через агента з ідентифікації заяву про внесення змін до Реєстру тварин (додаток 3) та нову реєстраційну картку господарства чи реєстраційну картку великої рогатої худоби.

Суду не подано доказів внесення змін до Реєстру тварин в частині зміни даних про власника чи утримувача ВРХ, вказаної у Акті опису й арешту від 23.10.2009.

Доводи відповідача про належність описаної великої рогатої худоби до пайового фонду нічим не підтверджені та спростовуються матеріалами справи. Суду не подано доказів внесення до пайового фонду великої рогатої худоби із тими номерами на бирках у їх вухах, які вказані у Акті опису й арешту майна від 23.10.2009. Відповідачем не подано суду паспорти на цю ВРХ із такими даними.

В пункті 3.4. Положення вказано, що усі тварини, що утримуються в господарстві, повинні бути ідентифіковані за допомогою двох бирок єдиного зразка для ідентифікації великої рогатої худоби (додаток 5), які прикріплюються на кожне вухо тварини і не знімаються протягом усього її життя. На обох бирках указується один і той самий ідентифікаційний номер, який дає змогу індивідуально ідентифікувати кожну тварину.

Законодавство України визначає порядок ідентифікації кожної тварини від народження і внесення їх до Реєстру тварин, внесення даних про всі переміщення тварин є обовязковими для всіх юридичних та фізичних осіб. Тому пояснення представника відповідача про відсутність необхідного часу для внесення змін до Реєстру тварин суд вважає такими, що не заслуговують на увагу.

Згідно статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобовязується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Виходячи з наведеного, між сторонами по справі виникли правовідносини, пов'язані зі збереженням майна, що регулюються нормами глави 66 ЦК України.

Відповідно до статті 953 ЦК України зберігач зобовязаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Судом встановлено наявність у ліквідатора арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. прав поклажодавця на предявлення вимоги про повернення ВРХ із зберігання, оскільки передача великої рогатої худоби на зберігання відбулася державним виконавцем в процесі проведення виконавчих дій щодо боржника СТОВ "Княжа", але в звязку із відкриттям ліквідаційної процедури всі виконавчі провадження зупиняються, тому державний виконавець не може витребовувати майно від зберігача, і ця функція покладена законом на ліквідатора.

Вимога ліквідатора від 20.05.2010 у листі за № 14/2428-66 на адресу ТОВ "Агропроект-Княжа" про повернення ВРХ залишена останнім без задоволення.

Суд зазначає, що в главі 66 ЦК України закон визначає сторони у правовідносинах зберігання як зберігач та поклажодавець, тобто закон не вимагає встановлення судом власника майна. Вирішення питання про визнання права власності на вищезазначене майно не є предметом розгляду даної справи та сторонами не було подано заяви про вихід за межі позовних вимог.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення та доводи відповідача суд вважає такими, що спростовуються матеріалами справи чи є недоведеними. Відсутність у відповідача чи неподання ним суду документів податкового та бухгалтерського обліку, що повязані з виконанням відповідачем свого обовязку за договором зберігання, не може спростовувати факт прийняття відповідачем 35 голів ВРХ на зберігання. Відсутність у Акті опису й арешту майна від 23.10.2009 вартості описаної великої рогатої худоби не має значення для зберігання цієї худоби та обовязку відповідача, як зберігача, повернути її на першу вимогу поклажодавця, оскільки Акт опису й арешту майна складався не для реалізації майна, а для накладення арешту та забезпечення його збереження.

Суд вважає за необхідне зазначити, що застава банку "Брокбізнесбанк" не має значення для даної справи, і обраний банком спосіб захисту порушеного права (стягнення із СТОВ "Княжа" коштів, а не звернення стягнення на заставлене майно) свідчить лише про те, що банк обрав саме такий спосіб порушеного права і не може свідчити про те, кому належить ВРХ і де вона знаходиться.

Суд приходить до висновку, що СТОВ "Княжа" довело обґрунтованість та законність вимог у позовній заяві, тому позов підлягає до задоволення.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім цього, з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету державне мито в сумі 573 грн. 77 коп., виходячи із того, що вказана вимога позивача є вимогою майнового характеру, вартість 35 голів великої рогатої худоби правомірно визначити відповідно до вартості ВРХ, вказаної у Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (218 голів загальною вартістю 420 907,50 грн.), а при поданні позову було сплачено державне мито в сумі 102 грн.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю "Агропроект -Княжа" (18000, м. Черкаси, вул. Квіткова, буд. 4, к. 17, ідентифікаційний код 36037674) повернути сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Княжа" (20243, с. Княжа, Звенигородський район, Черкаська обл., ідентифікаційний код 03792734) велику рогату худобу, передану на відповідальне зберігання по Акту опису й арешту майна серії АА № 656165 від 23.10.2009 року: Казка 4413 2004 р., Квасоля 4415 2004 р., Ялина 4418 2004 р., Тайга 4419 2004 р., Русалка 4424 2004 р., Незабудка 4430 2004 р., Загадка 4438 2004 р., Ягода 4444, 2004 р., Пампушка 4447, 2004 р., Суниця 4453, 2004 р., Квітка 4459, 2004 р., Русалка 4460, 2004 р., Кукла 4457, 2004 р., Зорька 4458, 2004 р., Лебідка 4464, 2004 р., Волошка 4466, 2004 р., Романа 4469, 2004 р., Рада 4471, 2004 р., Рибка 4478, 2004 р., Втіха 4483, 2004 р., Бурьонка 4473, 2004 р., Земфіра 4474, 2005 р., Зайка 4487, 2005 р., Кайма 4492, 2005 р., Петунія 4533, 2005 р, Майка 4672, 2005 р., Білка 4576, 2006 р., Румяна 4581, 2006 р., Сара 4592, 2006 р., Зірка 4601, 2006 р., Ласка 4603, 2006 р., Фура 4604, 2006 р., Галушка 4611, 2006 р., Пальма 4617, 2006 р., Струна 4618, 2006 р.

3. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроект -Княжа" (18000, м. Черкаси, вул. Квіткова, буд. 4, к. 17, ідентифікаційний код 36037674) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Княжа" (20243, с. Княжа, Звенигородський район, Черкаська обл., ідентифікаційний код 03792734) - 102 грн. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Княжа" (20243, с. Княжа, Звенигородський район, Черкаська обл., ідентифікаційний код 03792734) в доход Державного бюджету для зарахування на реєстраційний рахунок відділення державного казначейства у м. Черкаси № 31117095700002 банк - Управління державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, через Державну податкову інспекцію 573 грн. 77 коп. державного мита.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Д. Пащенко

Рішення підписане суддею 28.02.2011.