Ухвала суду № 1442758, 15.01.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

Україна

Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа №17/117 Головуючий 1 інстанції: Коваленко О.Г.

Категорія: Доповідач: Філатов Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2008 р. Справа № 22-а-535/2008

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Водолажська Н.С.,

Шевцової Н.В.

при секретарі Волошиній Я.В.

за участю представників:

позивача - Тєвіков Д.Д.

відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача, Полтавської МДПІ, на постанову господарського суду Полтавської області від 16.08.2007р. по справі №17/117

за позовом ТОВ «Східно - Українська трубопровідна компанія»

до Полтавської МДПІ

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

встановила:

Позивач, ТОВ «Східно - Українська трубопровідна компанія», звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просив визнати нечинним податкове повідомлення - рішення відповідача №0000322301/0 від 13.06.2007р., яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 8554,2 грн. та визначені штрафні (фінансові) санкції в сумі 4277,07 грн.

Постановою господарського суду Полтавської області від 16.08.2007р. по справі №17/117 позов задоволено у повному обсязі. Визнано нечинним податкове повідомлення - рішення відповідача №0000322301/0 від 13.06.2007р.

Не погоджуючись з постановою господарського суду Полтавської області від 16.08.2007р. по справі №17/117 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права.

Позивач вважає, що постанова господарського суду Полтавської області від 16.08.2007р. по справі №17/117 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000322301/0 від 13.06.2007р., був акт перевірки позивача працівниками відповідача №7/23-021/32807200 від 08.06.2007р., в якому зроблений висновок про порушення позивачем п.5.1 статті 5, пп.5.4.2 п.5.4 статті 5, пп.5.5.1, п.5.5, ст.5 Закону №334/94-ВР, у зв'язку з чим визначено загальну суму податкового зобов'язання 12 831,27 грн. з них:

за основним платежем - 8 554,20 грн.;

за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 277,07 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного..

Донарахування, здійснені відповідачем, стосувались по - перше, витрат позивача за щомісячні послуги нерезидента у 2006 році щодо аналізу фінансово - господарської діяльності позивача на підставі Договору №2 від 01.01.2006р., укладеного з компанією «ДЖей Кей Екс Сервісез Лтд» (м. Лондон, Великобританія), у розмірі 30300 грн та суму нарахованих відсотків (компенсації) на заборгованість по цих же розрахунках в розмірі 2536,90грн., по друге, віднесення у 1-му півріччі 2006 року до валових витрат витрати позивача на оплату навчання найманої особи - бухгалтера позивача ОСОБА_1 згідно контракту на навчання від 13.07.2005р. в розмірі 1380 грн., які були здійсненні 20.09.2005р.

1. Відповідно до п.5.1 статті 5 Закону №334/94-ВР до валових витрат платника податку включаються сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем був укладений Договір №2 від 01.01.2006р. з нерезидентом, предметом якого є щомісячні консультаційні послуги щодо аналізу фінансово-господарської діяльності.

Згідно щомісячних актів виконаних робіт, позивач отримував щомісячний аналіз фінансово-господарської діяльності Позивача. Аналізом, що здійснювався нерезидентом, визначалися: операційний дохід, чистий прибуток, вартість оборотних активів, вартість необоротних активів, вартість капіталу (майна), вартість поточних зобов'язань, вартість загальних зобов'язань, вартість поточних активів, вартість дебіторської заборгованості, вартість найбільш ліквідних активів (грошові кошти і поточні фінансові інвестиції), вартість власного капіталу, коефіцієнт покриття, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт ліквідності дебіторської заборгованості, коефіцієнт загальної мобільності, коефіцієнт загальної стабільності, коефіцієнт автономії, коефіцієнт мобільності грошових коштів підприємства, коефіцієнт концентрації поточних зобов'язань в загальній сумі заборгованості, рентабельність оборотного капіталу, рентабельність (збитковість) оборотного капіталу, рентабельність (збитковість) необоротних активів, коефіцієнт оборотності майна, рентабельність (збитковість) капіталу, чистий оборотний капітал.

Перелічені вище показники фінансово-господарської діяльності Позивача є здебільшого результатом аналізу первинних і бухгалтерських документів.

Зазначені показники не можуть бути визначені самостійно бухгалтером Позивача, оскільки до обов'язків бухгалтера не входить функція аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16 липня 1999р. бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Пунктом 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підприємство самостійно розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управління) обліку, звітності і контролю господарських операцій, технологію обробки облікової інформації.

Управлінський облік ведеться для забезпечення внутрішніх потреб в інформації. Підприємство має самостійно обирати метод обліку витрат та калькулювання собівартості робіт (послуг), визначати зміст внутрішньої звітності.

Управлінська звітність - це звітність про стан та результати діяльності підприємства, яка використовується керівництвом для планування, контролю та прийняття відповідних управлінських і економічних рішень. Метою звітності є надання можливості оперативно управляти ресурсами підприємства та оцінювати ризики.

Відповідно до актів виконаних робіт, аналіз господарської діяльності проводиться щомісячно. В результаті надання послуг позивач отримував щомісячні звіти з аналітичними даними та рекомендаціями щодо проблемних ситуацій в діяльності підприємства. Зазначені рекомендації позивач використовував у відповідності з Законом України «Про бухгалтерський облік».

Колегія суддів вважає, що господарський суд Полтавської області правомірно дійшов висновку, що позивач не порушував п.5.1, п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто витрати позивача у розмірі 30300,00 грн. здійснені на підставі Договору №2 від 01.01.2006р., є таким, що законно були віднесені позивачем до складу валових витрат, оскільки результат послуг нерезидента використовувався у подальшій фінансово-господарській діяльності позивача при прийнятті останнім управлінських рішень, а тому позивач мав право відносити до складу валових витрат суму нарахованих відсотків (компенсації) на заборгованість по цих же розрахунках за договором №2 від 01.01.2006р. у розмірі 2536,90 грн..

2. Згідно пп.5.4.2 п.5.4 статті 5 Закону №334/94-ВР, витрати платника податку, пов'язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, включаються до валових витрат у розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.

Матеріали справи свідчать про те, що 13.07.2005р. було укладено Контракт на навчання бухгалтера позивача ОСОБА_1; 19.09.2005р. і позивачу був виставлений рахунок №4 про оплату за навчання за 12 місяців (за рік); 20.09.2005р. позивачем було сплачено Рахунок №4 від 19.09.2005р.; 17.04.2006р. Позивачу надано акт виконаних робіт (рахунок №7 від 17.04.2006р.).

Позивач включив до складу валових витрат витрати на навчання, відобразивши це у Декларації по податку на прибуток за І півріччя 2006 року.

Таким чином, позивач скористався правом на віднесення витрат на навчання до складу валових витрат у І півріччі 2006 року, куди включив витрати ІІІ - го кварталу 2005 року (момент оплати та початок навчання) у розмірі 94,86грн., тобто в рамках обмеження у розмірі 3% ФОП; ІУ-го кварталу 2005 року у розмірі 349,68 грн. (навчання у 4-му кварталі 2005 року тривало), тобто в рамках обмеження у розмірі 3% ФОП; 1-го кварталу 2006 року (навчання у 1-му кварталі 2006 року тривало) у розмірі 379,14 грн. та ІІ-го кварталу 2006 року (навчання у 1-му кварталі 2006 року тривало) у розмірі 428,40 грн.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Закон №334/94-ВР не містить обмеження щодо періоду включення до валових витрат. При цьому позивач вірно застосовує обмеження у розмірі 3-х відсотків фонду оплати праці звітного періоду.

Таким чином позивач вірно скористався своїм правом щодо віднесення до складу валових витрат плати за навчання (витрати на навчання найманого працівника) бухгалтера ОСОБА_1 у навчальному закладі починаючі з моменту оплати і початку навчання (3-й квартал 2005 року) і до підписання акту виконаних робіт, тобто 1 півріччям 2006 року, при цьому сума оплати за навчання була віднесена до складу валових витрат у розмірі витрат на навчання з урахуванням 3% ФОП.

Колегія суддів вважає, що податкове повідомлення - рішення від 13.06.2007р. №0000322301/0 щодо донарахування позивачу зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 8 554,2 грн. та штрафних (фінансових) санкцій -4 277,07 грн. було прийняте відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства та без врахування фактичних обставин справи, порушує права та охоронювані законом інтереси Позивача.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.. ст.. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України

ухвалила:

Постанову господарського суду Полтавської області від 16.08.2007р. по справі №17/117 залишити без змін.

Апеляційну скаргу відповідача, Полтавської МДПІ, на постанову господарського суду Полтавської області від 16.08.2007р. по справі №17/117, залишити без задоволення.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право подати касаційну скаргу на дану ухвалу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 21.01.2008р.

Головуючий суддя підпис Філатов Ю.М.

Судді підпис Водолажська Н.С.

підпис Шевцова Н.В.

Згідно з оригіналом

Суддя Ю.М. Філатов