Рішення № 14427340, 16.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2011 р. Справа № 5023/557/11

вх. № 557/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Матвейчука О.А. (дов. №600 від 06.12.2010 р.) відповідача - не прибув

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Украфлора", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків", м. Харків

про виконання договірних зобов'язань

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Украфлора", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача, ТОВ "Караван будівельний Харків", на свою користь суму основного боргу 9989,08 грн., інфляційні витрати у сумі 1328,55 грн. та 3% річних у сумі 469,62 грн., з покладенням судових витрат на відповідача.

27 січня 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.02.11 р. на 10:10 год.

15 березня 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області розгляд справи відкладено на 16.03.2011 р. на 9:50 год.

16 березня 2011 року у судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач по справі правом на участь в судовому засіданні не скористався, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

За усною домовленістю між позивачем та відповідачем, позивач поставив товар - фурнітуру та сувенірну продукцію, а відповідач прийняв товар, підписавши з позивачем відповідні видаткові накладні.

Згідно видаткових накладних, загальна сума всіх поставок товару відповідачу склала 395672,20 грн.

Факт отримання відповідачем товару є оплата. Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, відповідачем була здійснена оплата на загальну суму 385683,12 грн. Проте, відповідач не здійснив оплату за видатковими накладними: № УК 003090 від 07.04.2009 р., № УК 001997 від 03.03.2009 р., № УК 000815 від 17.02.2009 р. у зв"язку з чим виникла заборгованість у розмірі 9989,08 грн.

Зазначена заборгованість підтверджується підписаними обома сторонами акту звірки взаєморозрахунків станом на 22.02.2010 р., копія якої залучена до матеріалів справи (т. 1 а.с. 12).

27 травня 2009 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 208 В про сплату боргу за прийнятий товар (І том а.с. 13). Проте відповідач сплатив за поставлений товар не в повному обсязі.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Станом на момент розгляду справи, відповідачем суму заборгованості за поставлений товар у сумі 9989,08 грн. не погашено, тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у сумі 9989,08 грн., документів, що спростовували б викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 469,62 грн. та інфляційні у сумі 1328,55 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, статей 20, 173, 174, 193, 198 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" (61168, м. Харків, вул. Героїв праці, 7, п/р 26006065159900 у АТ "Укрсиббанке", МФО 351005, Код ЄДРПОУ 34859030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиціями "Украфлора" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18А, Код ЄДРПОУ 20006298, р/р 26001001010520 в Києво-Святошинському відділенні ПАТ "КБ "Хрещатик", мфо 300670) суму основного боргу у розмірі 9989,08 грн., інфляційні витрати у сумі 1328,55 грн., 3% річних у сумі 469,62 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 21 березня 2011 року.

/справа № 5023/557/11/