Рішення № 14426825, 22.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.11                                                                                           Справа№ 5015/609/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ВЕЕМ-Металавтопром”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Галицький автозавод”, м. Львів

про стягнення 127936,92 грн.

                                                   Суддя Чорній Л.З.

При секретарі М. Фарина

Представники сторін

Від позивача: Хомик В.П. –представник

Від відповідача: не з’явився

Судом роз’яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

          Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія ВЕЕМ-Металавтопром”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Галицький автозавод”, м. Львів про стягнення 127936,92 грн. боргу.

Ухвалою суду від 08.02.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в засіданні на 10.03.2011 року.

          10.03.11 р. позивачем через канцелярію господарського суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 104386,51 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 02.01.2008 р., 7724,60 грн. інфляційних нарахувань, 9864,12 грн. 3% річних та 15153,64 грн. пені.

Ухвалою суду від 10.03.11 р. у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 22.03.11 р.

22.03.11 р. представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 137128,97 грн. згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, письмових пояснень по суті позову не надав.

Згідно ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив.

05 січня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Галицький автозавод” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія ВЕЕМ-Металавтопром” укладено договір купівлі-продажу №0201/5.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі.

У відповідності до п.1.1 даного договору продавець (позивач) зобов’язався в порядку та на умовах, визначених договором, поставляти покупцю (відповідачу) визначену цим договором продукцію, а покупець зобов’язався на умовах та в порядку, визначеним цим договором, приймати названу продукцію та оплачувати її.

На виконання умов договору на підставі видаткових накладних, копії яких долучені до матеріалів справи, позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 394776, 90 грн.

У відповідності до п.2.2. договору покупець зобов’язався оплатити вартість продукції на протязі 15 (п’ятнадцяти) банківських днів з моменту її отримання, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на рахунок продавця. Фактом оплати є день надходження грошей на рахунок продавця

Всупереч умов договору відповідач свій обов’язок з оплати поставленого товару згідно договору виконав частково в результаті чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем на суму 104386,61 грн.

Вказане підтверджується первинними документами та актом звірки розрахунків станом на 10.02.2010 р., скріпленим підписами та печатками сторін копію якого позивачем долучено до матеріалів справи.

З метою вирішення спору в досудовому порядку 19.02.2010 р. відповідачем, під розписку, отримано претензію №14 від 18.02.11 р. з вимогою сплати боргу в сумі 104386,61 грн., яку останнім залишено без відповіді та без задоволення.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви до суду основна сума боргу відповідача перед позивачем становить 104386,61 грн.

Ч.1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 691 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. УЦ разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не передбачений договором або законом.

Враховуючи наведене, позивачем правомірно (згідно заяви про збільшення позовних вимог) нараховано відповідчу 7724,60 грн. інфляційних втрат та 9864,12 3% річних.

Крім цього, п.6.4 договору передбачено, що за порушення термінів оплати продукції, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Згідно доданого до матеріалів справи розрахунку позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 26.04.2010р. по 10.03.2011р. в сумі 15153,64 грн. Тобто позивачем нараховоно пеню за 11 місяців прострочення платежу. Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Враховуючи наведене, розмір пені слід зменшити і відповідно вона становитиме 9647 грн. 99 коп. (за 6 місяців).

Таким чином, станом на час звернення до суду сума боргу відповідача перед позивачем становить 131623, 32 грн. з яких 104386,61 грн. складає основна сума боргу, 7724,60 грн. інфляційні втрати, 9864,12 3% річних, 9647 грн. 99 коп. пеня.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, обгрунтовані поданими доказами, і підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі в частині стягуваної суми слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 610, 612, 655, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Галицький автозавод” (79022, м. Львів, вул. Городоцька, 280; р/р 2600546367 в ВАТ СКБ „Дністер”, МФО 325569, код ЄДРПОУ - 33805508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю“КомпаніяВЕЕМ-Металавтопром” (юридична адреса: 79069, м. Львів, вул. Шевченка, 323; поштова адреса: 79035, м. Львів, вул. Зелена,149г; р/р 26007014019 в центральній філії ПАТ „Кредобанк”, МФО 325365; код ЄДРПОУ 30994335) –104386 грн. 61 коп. боргу, 7724 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 9864 грн. 12 коп. 3% річних, 9647 грн. 99 коп. пені, 1 316 грн. 23 коп. державного мита та 226 грн. 52 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

2.          В решті частин позовних вимог в задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                           Чорній Л.З.