Рішення № 14426793, 28.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.11 Справа № 9/31/2011

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська виробничо-екологічна фірма "Зефир", м. Луганськ

до Державного підприємства "Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств", м. Стаханов Луганської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Державне казначейство України, м. Київ

про стягнення 177 299 грн. 44 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Ракова О.В., дов. 143 від 29.04.10,

від відповідача – Шахов В.В., дов. № 05-1614 від 27.12.10

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 145 407,99 грн., інфляційних втрат –16 254,32 грн., 3 % річних –5 282,49 грн., пені в розмірі 0,1% в сумі 176,08 грн. та штрафу у розмірі 10 178,56 грн. за договором про надання послуг № 171/П-09 від 04.08.09.

У судовому засіданні 28.03.11 представник позивача звернувся до суду із заявою про відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені і штрафу.

Таким чином, позовна вимога полягає у стягненні з відповідача суми основного боргу у розмірі 145 407,99 грн.

Відповідач, ДП "ОД "Луганськвуглереструктуризація", відзив на позовну заяву не надав.

В обґрунтування вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір про надання послуг № 171/П-09 від 04.08.09, відповідно до якого позивач (виконавець) зобов’язався за завданням ДП "Укрвуглеторфреструктуризація" (замовник), правонаступником якого є відповідач, надати послуги з виконання хімічних лабораторних досліджень скинутих шахтних вод та викидів шкідливих речовин до атмосферного повітря для шахт Луганської області, а відповідач –прийняти та оплатити ці послуги.

Позивач виконав свої зобов’язання, що підтверджується підписаними актами приймання наданих послуг № 1 та № 2 від 29.09.09, № 1 від 27.11.09.

Пунктами 2.2 –2.4 договору передбачено, що позивач має оплатити отримані послуги в розмірі 175 607,99 грн. після підписання відповідних актів.

Відповідач грошові зобов’язання частково виконав, сплативши суму 30 200,0 грн., таким чином сума заборгованості становить 145 407,99 грн., що підтверджується актом звірення розрахунків, підписаним сторонами.

Згідно з положенням ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував інфляційні втрати за час прострочення виконання грошового зобов’язання, які складають 16 254,32 грн., та 3% річних –5 282,49 грн.

Посилаючись на положення ч. 2 ст. 231 ГК України, відповідачу нарахована пеня у розмірі 0,1% за прострочення виконання зобов’язання за кожний день прострочення, що дорівнює 176,08 грн. та штраф у розмірі 7% за прострочення понад 30 днів, що складає 10 178,56 грн.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи позивача та позицію відповідача, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірний інтерес та право позивача полягає у стягненні з відповідача основного боргу за надані послуги.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір про надання послуг № 171/П-09 від 04.08.09 (а.с. 9), відповідно до якого позивач зобов’язався за завданням ДП "Укрвуглеторфреструктуризація", правонаступником якого є відповідач, надати послуги з виконання хімічних лабораторних досліджень скинутих шахтних вод та викидів шкідливих речовин до атмосферного повітря для шахт Луганської області, а відповідач –прийняти та оплатити ці послуги.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктами 2.2 –2.4 договору передбачено, що позивач має оплатити отримані послуги в розмірі 175 607,99 грн. після підписання відповідних актів.

Позивач виконав свої зобов’язання, що підтверджується підписаними актами приймання наданих послуг № 1 та № 2 від 29.09.09 (а.с. 16 - 17) та № 1 від 27.11.09 (а.с. 18).

Відповідач грошові зобов’язання частково виконав, сплативши суму 30 200,0 грн., таким чином сума заборгованості становить 145 407,99 грн., що підтверджується актом звірення розрахунків, підписаним сторонами (а.с. 29).

Оскільки позивачем надані належні докази виконання ним договірних зобов'язань щодо надання обумовлених договором послуг та розміру основної суми боргу, а відповідачем це не спростовано та не доведено іншого, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 49, 80 п. 4, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Державного підприємства "Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств", 94000, Луганська обл., м. Стаханов, вул. Дзержинського, буд. 14, код 32449971, на користь позивача, ТОВ "Луганська ВЕФ "Зефир", 91018, м. Луганськ, провул. Трищенко, 16-а, код 21762205, суму основного боргу у розмірі 145 407,99 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –1454,08 грн. та інформаційно-технічні витрати –193,55 грн.

3. В решті позову провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 30.03.11.

Суддя А.Г.Ворожцов