Рішення № 14426436, 17.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/53117.02.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Лідер»

до Державного підприємства «Агроспецсервіс»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились

від відповідача: не з’явились

17.02.2011р. у судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Лідер»(надалі ТОВ «Торгівельний дім «Лідер», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецсервіс»(надалі ТОВ «Агроспецсервіс», відповідач) коштів у розмірі 8195,11 грн., з яких: 8033,56 грн. –основного боргу, 161,55 грн. –3% річних.

Ухвалою від 31.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 31.01.2011р.

В судовому засіданні 31.01.2011р. оголошено перерву до 17.02.2011р., про що сторони повідомлені належним чином, під розписку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором б/н від 18.12.2009р. не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 3% річних.

Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки позивачем надані суду докази на підтвердження вимог є неналежними та не відповідають нормам ст.1, п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Окрім того, відповідач звертає увагу суду на те, що видаткові накладні, що додані до позову, не підтверджують факт отримання відповідачем товару та не містять посилання на договір поставки від 18.12.2009р.

Від позивача до відділу діловодства суду надійшла телеграма, у якій викладено клопотання про відкладення розгляду справи, що призначено на 17.02.2011р., у зв’язку з відпусткою представника.

17.02.2011р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з відрядженням повноважного представника товариства.

Подані до суду клопотанням позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, судом визнані необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Сторонами у справі являються підприємства (ТОВ «Торгівельний дім «Лідер», ТОВ «Агроспецсервіс»), а не конкретні представники, ГПК України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу. Провадження у справі порушено 31.12.2010р., а розгляд справи призначений на 31.01.2010р., 17.02.2011р. відповідно, що свідчить про достатність часу для підготовки та надання суду, документів в обґрунтування своїх вимог та наявних заперечень проти позову тощо. Окрім того, суд обмежений двомісячним строком вирішення спору відповідно до положень статті 69 ГПК України.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2009р. між ТОВ «Торгівельний дім «Лідер»та ТОВ «Агроспецсервіс»був укладений договір поставки б/н, за яким постачальник зобов’язується поставити і передати у власність покупцю продукти харчування, а покупець зобов’язується прийняти та своєчасно здійснити його оплату в порядку та на умовах цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, товар повинен бути поставлений покупцю не пізніше 2 банківських днів з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На підставі рахунку-фактури, наданого постачальником, покупець проводить оплату за товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів (п. 5.3).

          На підтвердження виконання обов’язку позивачем щодо поставки товару, в матеріалах справи наявні видаткові накладні №ПР-1312 від 23.03.2010р., № ПР-2276 від 05.05.2010р.

Спір виник внаслідок невиконання відповідачем умов договору б/н від 18.12.2009р.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Позивачем були виставлені відповідачу для оплати на виконання умов договору від 18.12.2009р. рахунки-фактури № ПР-0000194 від 23.03.2010р. та № ПР-0000330 від 05.05.2010р,. належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Суд, при досліджені матеріалів справи встановив, що поставки товару по видатковим накладним, залученим до матеріалів справи, були здійснені у період дії договору поставки б/н від 18.12.2009р., а тому суд дійшов висновку, що поставка товару по видатковим накладним № ПР-1312 від 23.03.2010 року, № ПР-2276 від 05.05.2010 року була здійснення на виконання договору б/н від 18.12.2009р.. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які інші договори, на виконання яких могли бути здійснені поставки товару по видатковим накладним, залученим до матеріалів справи. Представник позивача в судовому засіданні також підтвердив відсутність у сторін інших договірних відносин щодо поставки, що спростовує заперечення відповідача від 17.02.20011р.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 5.3 Договору від 18.12.2009р. строк виконання зобов’язань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних які підтверджують поставку товару на користь відповідача станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснених відповідачем протягом 14 календарних днів на підставі рахунків-фактур.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження сплати коштів за поставлений товар за договором від 18.12.2009р., документів які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати за поставлений товар за договором поставки від 18.12.2009р. у розмірі 8033,56 грн., вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач здійснив розрахунок 3% річних (161,55 грн.) по кожній накладній (№ ПР-1312 від 23.03.2010р., № ПР-2276 від 05.05.2010р.) за період з 07.04.2010р. по 21.12.2010р. та з 20.05.2010р. – 21.12.2010р. відповідно. Суд перевірив розрахунок 3% позивача доданого до позову, та вважає такий обґрунтованим.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором поставки від 18.12.2009р. відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків в повному обсязі у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Агроспецсервіс»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, код ЄДРПОУ 34532280, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Лідер»(02232, м. Київ, вул. Бальзака, 54-А, кв. 155-156, код ЄДРПОУ 34635718, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 8033, 56 грн. (вісім тисяч тридцять три гривні 56 копійок) –основного боргу, 161, 55 грн. (сто шістдесят одну гривню 55 копійок) –3% річних, 102, 00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) –державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 11.03.2011р.