ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 58/7602.03.11 Господарський суд міста Києва, у складі судді Блажівська О.Є., розглянувши матеріали
За позовом Білоцерківського районного споживчого товариства до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лісова Мавка” в особі генерального директора Купецької Г.В. про стягнення 9105,00 грн.
Представники сторін: від позивача: Тищенко О.А. від відповідача: не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Білоцерківське районне споживче товариство (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лісова Мавка”в особі генерального директора Купецької Г.В. (далі по тексту - відповідач) про стягнення 9105,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 04.02.2011 року.
В судове засідання 04.02.2011р. представник позивача з’явився.
Представник позивача частково виконав вимоги ухвали суду та надав суду витребувані документи до матеріалів справи.
На виконання вимог ували суду представник позивача надав суду документи по справі.
04.02.2011 р. Представником позивача надано заяву про уточнення позовних вимог.
Уточнені вимоги не прийняті судом до розгляду, оскільки до заяви не додано доказів сплати державного мита.
Суд повідомляє сторін про перехід справи до розгляду по суті.
Відповідач в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Враховуючи неявку відповідача та необхідністю витребувати неподані суду документи, розгляд справи підлягає відкладенню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи було призначено на 23.02.2011 року.
23.02.2011 року у судове засідання представник позивача з’явився.
На виконання вимоги ухвали суду представник позивача надав витребувані судом документи по справі.
У зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та неподання витребуваних судом документів, розгляд справи було відкладено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи було відкладено на 02.03.2011 року.
02.03.2011 року у судове засідання представник позивача з’явився.
Представник позивача в усних поясненнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання 02.03.2011 року не з’явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 02.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –
ВСТАНОВИВ:
Між Білоцерківським районним споживчим товариством (надалі –Позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лісова Мавка»(надалі –Відповідач, Орендар) 31 березня 2010 року були укладені договори оренди нежитлового приміщення (будівлі) або іншої капітальної споруди №283 та №284 (надалі –Договори).
Відповідно п. 1.1 Договору оренди нежитлового приміщення №283 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування основні засоби: магазин №54 с. Гай, вул. Шкільна 1-а, загальна площа 119,8 кв. м., в т. ч. торгова –85,5 кв. м., площа земельної ділянки 0,07 га., вартість яких визначено станом на 01.01.2010 р. становить 76784,00 грн.;
Відповідно п. 1.1 Договору оренди нежитлового приміщення №284 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування основні засоби: магазин №51 с. Вільна Тарасівна, вул. Першотравнева 1-б, загальна площа –86,8 кв. м., в т. ч. торгова –71,1 кв. м., магазин-кафетерій №52 с. Вільна Тарасівна, вул. Першотравнева 1-б, загальна площа 84,4 кв. м., в т.ч. торгова –51,8 кв. м., площа земельної ділянки –0,08 га., вартість яких визначено станом на 01.01.2010 р. становить 136507,00 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов договору не виконав взяті на себе зобов’язання, своєчасно та в повному обсязі не розрахувався за послуги по договору оренди, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по орендній платі за листопад, грудень 2010 р. та січень 2011 р. у розмірі 8950 грн.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано суду копія договору оренди №283, №284 від 31.03.2010 року, копія акту прийому-передачі до договорів оренди від 31.03.2010 р., розрахунок заборгованості по орендній платі з урахуванням пені, акти надання послуг №1 від 31 січня 2011 року, №380 від 31 грудня 2010 року, №379 від 30 листопада 2010 року та виписка з бухгалтерської книги по нарахуванню оренди.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно п.п. 1.1 Договору оренди нежитлового приміщення №283, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування основні засоби: магазин №54 с. Гай, вул. Шкільна 1-а, загальна площа 119,8 кв. м., в т. ч. торгова –85,5 кв. м., площа земельної ділянки 0,07 га., вартість яких визначено станом на 01.01.2010 р. становить 76784,00 грн.;
Відповідно п.п. 1.1 Договору оренди нежитлового приміщення №284, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування основні засоби: магазин №51 с. Вільна Тарасівна, вул. Першотравнева 1-б, загальна площа –86,8 кв. м., в т. ч. торгова –71,1 кв. м., магазин-кафетерій №52 с. Вільна Тарасівна, вул. Першотравнева 1-б, загальна площа 84,4 кв. м., в т.ч. торгова –51,8 кв. м., площа земельної ділянки –0,08 га., вартість яких визначено станом на 01.01.2010 р. становить 136507,00 грн.;
Відповідно до п.п. 1.2 Договорів, основні засоби передаються орендарю для використання в господарській діяльності з метою здійснення торгівлі продуктами харчування та організації кафетерія;
Відповідно до п.п. 1.3 Договорів, передача орендареві будівлі або іншого об’єкта нерухомості оформляється актом прийому-передачі майна в оренду, який є невід'ємною частиною договору, який підписується сторонами і скріплюється відтисками печаток кожної зі сторін;
Відповідно до п.п. 2.1 Договорів, вступ Орендаря в користування основними засобами настає одночасно з підписанням сторонами Договору та акту-прийому-передачі вказаного майна (додаток№1);
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п.п 3.1 Договорів, за орендне користування приміщенням, що орендується Орендар сплачує Орендодавцеві орендну плату з урахуванням індексації;
Відповідно до п.п. 3.4 Договорів, орендна плата сплачується по попередній оплаті, не пізніше 25 числа місяця, що передує звітному. Одночасно здійснюється плата за комунальні платежі згідно п. 3 даного договору. Орендна плата, як і інші платежі, може сплачуватись шляхом перерахування через банківську установу на розрахунковий рахунок орендодавця, або вносить готівкою в касу підприємства-орендодавця;
Згідно з ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно п.п. 5.1 Договорів, за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України, зокрема: Цивільним та Господарським кодексами України в т.ч.;
Відповідно до п.п. 5.1.1 Договорів, за порушення терміну та розміру перерахування коштів, встановлених в п.3 орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення;
Відповідно до п.п 5.1.2 Договорів, відповідальність за порушення інших зобов’язань встановлюється у визначеному чинним законодавством порядку;
Відповідно до п.п. 6.9 Договорів, при несвоєчасному Поверненні майна з оренди в разі припинення договірних відносин, орендна плата нараховується по день фактичного повернення майна з оренди по акту прийому-передачі. При наявності заборгованості по орендній платі Орендар несе майнову відповідальність в тому числі власним майном. Якщо Орендар не виконує обов’язку щодо повернення майна з оренди, Орендодавець мас право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
Згідно з п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.п. 5.1.8 Договорів, у випадку порушення п. 3.4 даного договору оренди та при зверненні Орендодавця до Господарського суду, Орендар повністю відшкодовує судові, відрядні, поштові, телефонні витрати Орендодавця, якщо судова справа буде прийнята до розгляду;
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.п. 6.1 Договорів, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками сторін (якщо Орендар працює без печатки відповідно до діючого Законодавства, то договір вважається укладеним при наявності тільки підпису та копії документа, який підтверджує особу), та діє з «01»квітня 2010 р., до «01»квітня 2011 р на термін один рік;
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано копії Договорів оренди №283 від 31.03.2010 р., та №284 від 31.03.2011 року. Копії актів прийому-передачі до договорів оренди №283 та №284 від 31.03.2011 року, копія акту звірки розрахунків та підтвердження надсилання його відповідачу.
23.03.2011 року позивачем у судовому засіданні подано заяву про уточнення позовних вимог та підтвердження додаткової сплати державного мита. В заяві про уточнення позовних вимог позивач, керуючись п.п. 3.1, 3.3, 3.4 Договорів оренди №283 та №284 від 31.03.2010 року, надає уточнюючи розрахунки до позовної заяви та просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 13250,00 грн., та 316,50 грн. пені.
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Позивачем надано суду уточнюючий розрахунок заборгованості по орендній платі за договорами оренди №283, №284 від 31.03.2010 р., відповідно до яких заборгованість по орендній платі відповідача складає 13250,00 грн., та пеня у розмірі 316,50 грн., з якими суд погоджується та вважає їх обґрунтованими.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Суми, які підлягають сплаті за витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при задоволенні позову –на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва–
В И Р І Ш И В :
1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнутиз Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова Мавка»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2; код ЄДРПОУ 33639161) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Білоцерківського районного споживчого товариства (09112, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 87; код ЄДРПОУ 30353151) суму основного боргу у розмірі 13250 (тринадцять тисяч двісті п’ятдесят) грн. 00 коп., пеню у розмірі 316 (триста шістнадцять) грн. 50 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 135 (сто тридцять п’ять) грн. 67 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя О.Є. Блажівська
Повний текст рішення складено: 07.03.2011 р.
Судове рішення № 14426221, Господарський суд м. Києва було прийнято 02.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 58/76. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: