Рішення № 14426173, 25.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/0225.02.11 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний»в особі Київської філії «СМК»Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ебіліті»

простягнення 3661,69 грн.

Представники сторін: від позивачаГрищенко А.О. дов. № б/н від 01.07.2010 р. від відповідача не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний»в особі Київської філії «СМК»Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ебіліті»заборгованості за договором купівлі - продажу № 278-09/09 від 03.08.2009 р. у розмірі 3472,19 грн., а також 3 % річних у розмірі 25,40 грн., індексу інфляції у розмірі 32,87 грн., та пеню у розмірі 131,23 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором купівлі –продажу № 278-09/09 від 03.08.2009 р., оскільки своєчасно не здійснив розрахунок за поставлені позивачем товари. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 3472,19 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, крім того позивач також нараховує штрафні санкції у вигляді 3 % річних у розмірі 25,40 грн., індексу інфляції у розмірі 32,87 грн., та пені у розмірі 131,23 грн.

Відповідач, відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, про поважні причини неявки уповноваженого представника до суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.1997 р. № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали Господарського суду міста Києва, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси.

Ухвала Господарського суду міста Києва, яка надсилалась за юридичною адресою вказаною у довідці Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві була повернута поштовим відділенням з відміткою «За зазначеною адресою не розшукано».

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

03.08.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний»в особі Київської філії «СМК»Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний»(надалі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ебіліті»(надалі - відповідач, покупець) укладено договір № 278-09/09 купівлі - продажу товарів (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець продає, а покупець купує та оплачує товар на умовах та в порядку, визначеними даним договором.

Сторони погодили, що товар - це будь-яка продукція, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу - приймання товару від продавця покупцю та є невід’ємними частинами цього договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 6.1. договору передача (приймання - передача) товару здійснюється згідно товарній накладній.

Розділом 4 договору передбачений порядок розрахунків між сторонами. Відповідно до п. 4.1 договору ціни на товар вказуються в накладних продавця, що є додатками до цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України. Товар відпускається за цінами, які діють на дату відвантаження товару і узгодженні з покупцем, зі складів продавця п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3. договору розрахунок за кожну партію товару (фактично поставлений товар) здійснюється покупцем на протязі 21 (двадцять один) календарних днів з моменті поставки.

Згідно п. 4.5 договору сплата загальної вартості товару, а також неустойки та збитків, передбачених п. 7.1., 7.2., 7.3., здійснюється покупцем через банківський рахунок або касу продавця.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято відповідно до видаткових накладних товар на загальну суму 6072,19 грн.:

- відповідно до видаткової накладної № S04598 від 12.04.2010 р. товар на загальну суму 2327,18 грн.,

- відповідно до видаткової накладної № S05147 від 21.04.2010 р. товар на загальну суму 1739,28 грн.,

- відповідно до видаткової накладної № S05541 від 28.04.2010 р. товар на загальну суму 2005,73 грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків підписаного позивачем відповідач частково розрахувався за поставлений товар шляхом внесення грошових коштів у касу позивача у розмірі 2834,53 грн.

Відповідач свої зобов’язання за договором з оплати вартості товару виконав частково, в зв’язку з чим позивач звернувся з вимогою про платіж від 15.11.2010 р. вих. № 125, та просив сплатити заборгованість у розмірі 3472,19 грн., яка отримана відповідачем 22.11.2010 р., про що свідчить відмітка про отримання на копії вимоги про платіж.

Відповіді на зазначену вимогу відповідач не надав заборгованість перед позивачем не погасив.

За таких обставин, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3472,19 грн., однак матеріалами справи заборгованість у розмірі 3472,19 не підтверджується у зв’язку з тим, що згідно позовної заяви позивач просить стягнути заборгованість тільки за видатковими накладними: № S04598 від 12.04.2010 р., № S05147 від 21.04.2010 р., № S05541 від 28.04.2010 р., а в акті звірки взаємних розрахунків, позивач також враховує заборгованість у розмірі 234,53 грн. яка виникла станом на 01.04.2010 р.

Таким чином, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 15.12.2010 р. підписаного тільки з боку позивача, вартість поставленого товару становить 6072,19 грн., а відповідачем оплачено товар на загальну суму 2834,53 грн. тому заборгованість відповідача перед позивачем становить 3237,66 грн., вимоги про стягнення якої і підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу відповідно до якого одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Якщо договором встановлений обов‘язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі –продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 3237,66 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, та з урахуванням строку оплати передбаченого п. 4.3 договору позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 3472,19 грн. підлягають задоволенню частково у розмірі 3237,66 грн.

Крім того, позивач просить суду стягнути з відповідача штрафні санкції, а саме: 3 % річних у розмірі 25,40 грн., індексу інфляції у розмірі 32,87 грн., та пені у розмірі 131,23 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем суд визнає його арифметично невірним.

Так як, заборгованість виникла за видатковою накладною № S04598 від 12.04.2010 р. з 04.05.2010 р., видатковою накладною № S05147 від 21.04.2010 р. з 13.05.2010 р., а за видатковою накладною № S05541 від 28.04.2010 р. з 20.05.2010 р., а позивач здійснює розрахунок штрафних санкцій з 22.10.2010 р. по 18.01.2011 р.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи те, що суд не має можливості виходу за межі позовних вимог, штрафні санкції у вигляді пені варто нараховувати з 22.10.2010 р. по 13.11.2010 р. за видатковою накладною № S05147 від 21.04.2010 р., з 22.10.2010 р. по 20.11.2010 р. за видатковою накладною № S05541 від 28.04.2010 р. та з 22.10.2010 р. по 04.11.2010 р. за видатковою накладною № S04598 від 12.04.2010 р. з 04.05.2010 р.

У зв’язку з тим, що позивачем до матеріалів справи не надано прибуткових касових ордерів, оглянувши які, можна було б встановити по яким накладним, відповідачем погашалась заборгованість, то судом робиться висновок, що кошти які були сплачені відповідачем враховувались, як погашення заборгованості за видатковою накладною № S04598 від 12.04.2010 р. та частково за видатковою накладною № S05147 від 21.04.2010 р.

Отже, станом на момент розгляду справи судом, заборгованість відповідача за видатковою накладною № S04598 від 12.04.2010 р. відсутня, за видатковою накладною № S05147 від 21.04.2010 р. становить 1231,93 грн. та за видатковою накладною № S05541 від 28.04.2010 р. складає 2005,73 грн.

За таких обставин, пеня розраховується судом за видатковою накладною № S05147 від 21.04.2010 р. на суму 1231,93 грн. за період з 22.10.2010 р. по 13.11.2010 р. та за видатковою накладною № S05541 від 28.04.2010 р. на суму 2005,73 грн. за період з 22.10.2010 р. по 20.11.2010 р.

Отже, за підрахунком суду, за допомогою Інформаційно-аналітичної системи «Ліга-Закон»програми «Калькулятор»розмір пені за видатковою накладною № S05147 від 21.04.2010 р. становить 12,03 грн., а за видатковою накладною № S05541 від 28.04.2010 р. становить 25,55 грн., що разом складає 37,58 грн., що і підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути 3 % річних у розмірі 25,40 грн., індексу інфляції у розмірі 32,87 грн.

Перевіривши розрахунок 3 % річних суд визнає його арифметично невірним.

За підрахунком суду, за допомогою Інформаційно-аналітичної системи «Ліга-Закон»програми «Калькулятор»розмір 3 % річних складає 23,68 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат суд визнає його арифметично невірним.

За підрахунком суду, за допомогою Інформаційно-аналітичної системи «Ліга-Закон»програми «Калькулятор»розмір інфляційних втрат складає 67,99 грн. яка є більшою ніж та, яка заявлена позивачем до стягнення, а саме: 32,87 грн., однак, суд не має можливості виходу за межі позовних вимог, тому задовольняє розрахунок інфляційної складової, наданий позивачем на суму 32,87 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, 78, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ебіліті»(04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 23, кв. 17, ідентифікаційний код 31032205) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний»в особі Київської філії «СМК» Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний»(03148, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, буд. 7-А, ідентифікаційний код 34281196) суму основного боргу у розмірі 3237,66 (три тисячі двісті тридцять сім) грн. 66 коп., пеню у розмірі 37,58 (тридцять сім) грн. 58 коп., 3 % річних у розмірі 23,68 (двадцять три) грн. 68 коп., інфляційні втрати у розмірі 32,87 (тридцять дві) грн. 87 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 92,81 (дев’яносто дві) грн. 81 коп. та 214,74 (двісті чотирнадцять) грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                 В.В. Джарти

Дата підписання повного тексту рішення 07.03.2011 р.