Рішення № 14426156, 24.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/724.02.11 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

ДоУправління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України

Простягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 233 215,22 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача Гаркавенко С.В. –дов. № Д07/2010/06/03-1 від 03.06.2010 року

від відповідача Шапошнікова Н.В. –дов. № 15-1/24-01 від 04.01.2011 р.

В судовому засіданні 24.02.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ та СУТЬ СПОРУ:

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України 233 215,22 грн. заборгованості, у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 521149 від 01.08.2008 року.

14.01.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/7, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 08.02.2011 року.

08.02.2011 року в судове засідання з’явився представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав додаткові документи по справі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав.

Ухвалою суду від 08.02.2011 року розгляд справи було відкладено на 24.02.2011 року.

24.02.2011 року в судовому засіданні представник позивача надав заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення 150000,00 грн. основного боргу.

Відповідач проти позову заперечував та наполягав на відмові у його задоволенні.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (надалі –позивач, постачальник) та Управлінням житловими будинками Управління справами Верховної Ради України(надалі –відповідач, споживач) 01.08.2008 року було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 521149 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Згідно з п. 2.2.1 Договору позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах зазначених в додатку № 1, яку згідно з п. 2.3.1 та п.2.3.2 Договору відповідач зобов’язаний оплачувати в порядку, зазначеному у додатку № 2.

Відповідно до п. 2.3 Договору, відповідач зобов’язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами , зазначеними у додатку 2, відповідно до якого за теплову енергію, яка використовується населенням, оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, за теплову енергію, яка використовується орендарями, оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця.

Однак, взяті на себе зобов’язання за Договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.06.2009 року по 01.12.2010 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.12.2010 року складає 216970,47 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за договором теплової енергії на суму 216970,47 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 216970,47 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за Договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній не виконав взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним Договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 521149 від 01.08.2008 року у сумі 216970,47 грн.

До прийняття рішення у справі відповідач сплатив 150000,00 грн. основного боргу, у зв’язку з чим 24.02.3011 року позивач надав заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 150000,00 грн.

За таких обставин, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 216970,47 грн. основного боргу підлягає частковому припиненню в розмірі 150000,00 грн. на підставі п1-1ч.1 ст.80 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 66970,47 грн.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 4356,55 грн. 3% річних та 11888,20 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 11888,20 грн. інфляційних втрат та 4356,55 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов Договору.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 11888,20 грн. інфляційних втрат та 4356,55 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі в частині стягнення з Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради Україниосновного боргу в розмірі 150000,00 грн. припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України (01021, м. Київ, вул.. Інститутська, 8, код ЄДРПОУ 22869342) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 26187764) 66970 (шістдесят шість тисяч дев’ятсот сімдесят),47 грн. основного боргу, 4356 (чотири тисячі триста п’ятдесят шість),55 грн. 3% річних, 11888 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім),20 грн. інфляційних втрат, 2332 (дві тисячі триста тридцять дві),15 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук