Рішення № 14426023, 02.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/6002.03.11 За позовомВідкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна компанія „Еноргопромкомплектсервіс”

Простягнення 14 330,00 грн.

Суддя: О.Є. Блажівська

          Представники:

Від позивачаДемчук Ю.М.

Від відповідача не з’явився           ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна компанія „Еноргопромкомплектсервіс” про стягнення 14 330,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 р. порушено провадження у справі № 58/60, розгляд справи призначено на 26.01.2011 р.

У судових засіданнях 26.01.2011 р., 11.02.2011 р., розгляд справи відкладався.

У судове засідання 02.03.2011 р. з’явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 02.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.2003 р. між Відкрите акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” в особі філії –Святошинське відділення № 8069 в якості замовника та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна компанія „Еноргопромкомплектсервіс” в якості виконавця був укладений договір на виконання проектних робіт № 01-01-03 (надалі —договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов’язався розробити проектну документацію стадії «Робочий проект»на заміну плоскої покрівлі на двухскатну над приміщенням Святошинського відділення № 8069 Державного ощадного банку України м. Київ, вул. Тулузи, 3.

Загальна сума договору складає 21840,00 грн. (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору замовник здійснює виплати у наступні строки:

п. 2.3.1 договору на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання цього договору –70 % від вартості проектних робіт в сумі 15288,00 грн.;

п. 2.3.2 договору на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі робіт –30% що залишились від вартості проектних робіт в сумі 6552,00 грн.

На виконання договору позивач сплатив відповідачу 15288,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 414 від 03.02.2003 р. (в матеріалах справи).

Відповідно до п. 3.1 виконавець зобов’язаний здійснити проектні роботи на протязі 3 місяців з дня отримання від замовника необхідних документів для проектування у відповідності з п. 1.2 цього договору та оплати авансу у відповідності з п. 2.3.1 договору.

Як стверджує позивач, відповідач свої обов’язки за договором не виконав, проектні роботи передбачені договором не здійснив, проте повернув частину сплачених позивачем коштів у сумі 1500,00 грн., що підтверджується касовими ордерами (в матеріалах справи).

Таким чином, сума неповернутих відповідачем коштів склала 13788,00 грн.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Доказів виконання відповідачем договору або повернення всієї суми передоплати позивачу суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги щодо повернення попередньої оплати у сумі 13788,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

           В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна компанія „Еноргопромкомплектсервіс” (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кв. 414, код ЄДРПОУ 31168301) на користь Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії –Святошинське відділення № 8069 (03170, м. Київ, вул. Тулузи, 3, код ЄДРПОУ 02760560), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 13788,00 грн. (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 00 коп.) боргу, 137,88 грн. (сто тридцять сім гривень 88 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії –Святошинське відділення № 8069 (03170, м. Київ, вул. Тулузи, 3, код ЄДРПОУ 02760560) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 168,12 грн. (сто шістдесят вісім гривень 12 коп.), сплачене відповідно до меморіального ордеру від 28.12.2010 р. № 1567, оригінал якого зберігається в матеріалах справи № 58/60.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 07.03.2011 р.