Ухвала суду № 14425933, 03.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

03.03.11№ 05-5- 28 / 2616 Суддя господарського суду міста Києва , розглянувши матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "АВД Україна"

до приватного акціонерного товариства "Нова лінія"

про стягнення 23 055,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВД Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Нова лінія" про стягнення 23 055,12 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви господарський суд вважає її такою, що підлягає поверненню в силу наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

В тексті позовної заяви позивач посилається на наявність у приватного акціонерного товариства "Нова лінія" перед ним заборгованості в розмірі 23 055,12 грн. за договором поставки № 8010/080206 від 06.02.2008, однак, при цьому заявником не додано належних доказів на підтвердження зазначених обставин, зокрема не надано первинних документів на підтвердження поставки товару на визначену суму, здійснення відповідачем часткових оплат, тощо.

Лише доданий до позову договір № 8010/080206 від 06.02.2008, специфікації №№ 1,2,3 до зазначеного договору, гарантійний лист відповідача не є належними доказами в підтвердження викладених в заяві обставин.

Відповідно до п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного Бюджету України.

Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного Бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до роз’яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку “призначення платежу” зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Відповідно до листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095.

Як вбачається з платіжного доручення № 26 від 08.02.2011, доданого позивачем як доказ сплати державного мита, в ньому вказані не всі реквізити для зарахування державного мита, а саме відсутній код бюджетної класифікації та символ звітності банку, що не відповідає вимогам як роз’яснень Головного управління державного казначейства України, так і листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005.

Додане до позовної заяви платіжне доручення № 26 від 08.02.2011 не може вважатись таким, що відповідає всім переліченим вище вимогам, оскільки до позовної заяви не додано належних доказів того, що експерт з продажу Горошкевич Н.Б. має право другого підпису.

Відповідно до листа Територіального управління державної судової адміністрації в місті Києві Державної судової адміністрації України від 23.06.2010 № 1021-4/4 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають сплаті до Державного бюджету України, за кодом економічної класифікації доходів 22050003, р/р 31218264700001, одержувач: ГУ ДКУ у м. Києві, код 24262621, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019, в рядку "призначення платежу зазначається: "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах".

Позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано платіжне доручення № 25 від 08.02.2011, з якого вбачається, що в рядку призначення платежу відсутній код економічної класифікації, що не відповідає всім переліченим вище вимогам.

Приймаючи до уваги викладені обставини та керуючись п. 3, 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України”, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного недоліку.

Суддя                                         О.С. Копитова