Рішення № 14425787, 24.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.11 Справа № 3/5009/1177/11

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Приватного виробничо-комерційного підприємства “Елін”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізькі Лани”, м. Запоріжжя

про стягнення боргу в сумі 35 137, 52 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: Засланець С.О., довіреність № 04/03 від 04.01.2011р.

від відповідача: Розум Е.В., довіреність № б/н від 22.03.2011р.

ПВКП “Елін” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “Запорізькі Лани” про стягнення боргу за договором поставки нафтопродуктів в сумі 35 137,52 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 14.03.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 509, 526, 629, 693, 712 ЦК України, ст. 1, 2, 4, 54-57 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.03.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/1177/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 24.03.2011р. о 10 годині 30 хвилин.

В судовому засіданні 24.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 28.03.2011р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 24.03.2011р. представник позивача надав заяву від 24.03.2011р. про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 21 073,76 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Також, згідно з п. 14 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. № di_500846 “Про деякі питання, порушені у відповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році, щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач в праві до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Про зменшення розміру позовних вимог господарський суд зазначає в описовій частині рішення зі справи; розгляд останньої і прийняття рішення в ній здійснюється виходячи з нового розміру позовних вимог (якщо судом не буде застосовано припис ч. 6 ст. 22 ГПК України, щодо неприйняття зменшення розміру позовних вимог).

Отже, заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Зокрема, в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне.

19.07.2010р. між ПВКП “Елін” та ТОВ “Запорізькі Лани” було укладено договір поставки нафтопродуктів № 19/07-01.

Відповідно до договору продавець в особі позивача взяв на себе зобов’язання передати у власність покупця в особі відповідача, а покупець зобов’язаний прийняти та оплатити нафтопродукти, в асортименті, кількості та за цінами вказаними в додатку до даного договору.

На виконання умов договору, позивач 19.07.2010р. згідно видаткової накладної № ЄЛ0719-008 від 19.07.2010р. відвантажив нафтопродукти на загальну суму 41 073,76 грн. (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до п. 2.2 Договору, Покупцю надається відстрочка платежу на протязі трьох банківських днів з моменту поставки товару.

З порушенням зазначеного терміну відповідач 16.08.2010р. частково погасив заборгованість за даною поставкою в сумі 20 000,00 грн.

27.12.2010р. ПВКП “Елін” факсом надіслав ТОВ “Запорізькі Лани” акт звірки взаєморозрахунків, згідно якому ТОВ “Запорізькі Лани” має заборгованість перед ПВКП “Елін” в сумі 21 073,76 грн.

Відповідач повернув факсом позивачу підписаний та скріплений печаткою підприємства акт звірки.

Отже представник позивача зазначає, що даними діями відповідач визнав позовні вимоги та просить суд стягнути з ТОВ “Запорізькі Лани” заборгованість в сумі 21 073,76 грн.

Відповідач суму основного боргу в розмірі 21 073,76 грн. визнав, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 19.07.2010р. по 30.11.2010р., згідно якому борг складає 21 073,76 грн., акт підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

В судовому засіданні представник відповідача також зменшені позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ПВКП “Елін” (Продавець) та ТОВ “Запорізькі Лани” (Покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів № 19/07-01 від 19.07.2010р. (Договір), за яким Продавець зобов’язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому “Товар”, в асортименті, кількості та за цінами вказаними в додатку до даного договору. При зміні асортименту або ціни Товару, сторони підписують новий додаток до Договору (п. 1.1 Договору).

Позивач 19.07.2010р. поставив відповідачу дизельне паливо на суму 41 073,76 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЄЛ0719-008 від 19.07.2010р.

Відповідно до п. 2.2 Договору, Покупцю надається відстрочка платежу на протязі трьох банківських днів з моменту поставки товару.

Згідно платіжному дорученню № 112 від 16.08.2010р. відповідачем було проведено частковий розрахунок у безготівковому порядку на загальну суму 20 000,00 грн.

Отже, свої зобов’язання за договором поставки нафтопродуктів № 19/07-01 від 19.07.2010р. відповідач належним чином не виконав.

Таким чином, станом на 24.03.2010р. ТОВ “Запорізькі Лани” є боржником перед ПВКП “Елін” за договором поставки нафтопродуктів № 19/07-01 від 19.07.2010р., заборгованість складає 21 073,76 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір поставки нафтопродуктів № 19/07-01 від 19.07.2010р.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку відповідач зобов’язався після закінчення трьох банківських днів з дня поставки провести розрахунок.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за договором поставки № 1397 від 23.06.2010р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Заборгованість ТОВ “Запорізькі Лани” перед ПВКП “Елін” в сумі 21 073,76 грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаного та скріпленого печаткою обох сторін.

Враховуючи встановлений факт невиконання ТОВ “Запорізькі Лани” своїх зобов’язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором поставки нафтопродуктів № 19/07-01 від 19.07.2010р. в розмірі 21 073,76 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд                                                                                                     

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізькі Лани” (69068, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 88-Б, код ЄДРПОУ 33921029) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства “Елін” (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, 5, код ЄДРПОУ 20207522) 21 073 (двадцять одну тисячу сімдесят три) грн. 76 коп. основного боргу, 351 (триста п’ятдесят одну) грн. 37 коп. витрат на держмито та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.М.Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст. 82-85 ГПК України 28.03.2011р.