Рішення № 14425623, 29.03.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" березня 2011 р.Справа № 9/5007/20/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Гніденко Т.З. дов.№247 від 25.03.2011року

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Чернівецький завод "Індустрія" (м.Чернівці)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 33183,16 грн.

Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення 33183,16грн з яких: 31897,68грн сума основного боргу, 1285,48грн пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представником позивача надано суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 24.03.2011р. місцезнаходження Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є АДРЕСА_1.

Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2010р. між Публічним акціонерним товариством Чернівецький завод "Індустрія"(позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач) укладено договір купівлі-продажу продукції №66 у відповідності з яким, Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити вартість металопродукції - катанка, цвяхи, дріт, ланцюги, сітка (надалі-продукція) на умовах даного договору (а.с.8).

На виконання умов Договору позивачем надано, а відповідачем прийнято продукцію загальною вартістю 72697,68грн, що підтверджується видатковою накладною № 3790 від 29.10.2010року (а.с.11).

За поставлений товар відповідач розрахувався частково в сумі 40800,00грн, що підтверджується банківською випискою а саме: 29.12.2010року на суму 11000,00грн, 10.11.2010року на суму 5000,00грн, 15.11.2010року на суму 24800,00грн.

Згідно п.2.2.1 покупець зобов'язується не пізніше 20 числа місяця, що передує місяцю продажу надати Продавцю письмову заявку на продукцію із вказанням її виду, розмірів, кількості.

У відповідності з п. 4.3 покупець здійснює розрахунок у вигляді 50% попередньої оплати а решту суми сплачує на протязі 20 календарних днів з моменту отримання продукції.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, в результаті чого на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість в сумі 31897,68грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним сторонами станом на 30.11.2010р. (а.с.18)

При цьому, слід зазначити, що акт звірки не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції. Відповідно до чинного законодавства акт звірки - це документ, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.

Проте, акт звірки розрахунків є письмовим доказом у цій справі, що підтверджує чи спростовує певні обставини, відповідно до його змісту та правової природи та що зміст акту звірки розрахунків відповідає первинним документам.

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України.

Строк (термін) виконання відповідачем обов'язку щодо оплати отриманого товару не встановлений.

04.01.2011 року відповідачу була направлена претензія ВИХ№1 від 04.01.2011року про оплату продукції. Відповіді на претензію не надав.

Відповідач свої зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриману по видатковій накладній продукцію не виконав.

На час звернення позивача з позовом до суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 31897,68грн.

Крім суми основного боргу, позивач за неналежне виконання відповідачем зобовязань по договору №66 від 22.10.2010р. нарахував відповідачу пеню в сумі 1285,48грн. за період з 19.11.2010р. по 21.02.2011р. яку просить стягнути з відповідача на користь ПАТ Чернівецький завод "Індустрія".

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені господарський суд враховує таке.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч.3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 7.3 Договору купівлі-продажу № 66 від 22.10.2010року сторони погодили, за несвоєчасну оплату одержаної продукції Покупець сплачує на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період стягнення за кожен день прострочення платежу але не більше 6 місяців.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що нарахування є правомірним.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати заборгованості в сумі 31897,68 грн. суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з діючим законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 33183,16 грн з яких: 31897,68грн сума основного боргу, 1285,48грн пені.

Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду.

На підставі ст.193 ГК України, ст. ст. 509, 525, 549, 692, 693 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82- 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1

на користь Публічного акціонерного товариства "Чернівецький завод "Індустрія" 58000, м.Чернівці, вул.Севастопольска, 38, ідентифікаційний код 00191299

- 31897,68грн основного боргу

- 1285,48грн пені

- 331,83грн витрат по сплаті державного мита

- 236,00грн витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяАлексєєв М.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України "29" березня 2011 р.