Рішення № 14425560, 29.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.03.11 р. Справа № 40/28

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Хрещатик”, м. Київ в особі Луганської філії публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Хрещатик”, м. Луганськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Градієнт-7”, м. Донецьк

про стягнення 10 000 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Гвоздецька Н.І. - юрисконсульт

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „Хрещатик”, м. Київ в особі Луганської філії публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Хрещатик” звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Градієнт-7” про стягнення з останнього боргу в сумі 10 000 грн. згідно договору доручення №15 від 04.06.09р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 04.06.09р. між відкритим акціонерним товариством Комерційний банк „Хрещатик”, правонаступником якого за всіма правами та обов’язками є публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „Хрещатик”. що підтверджено п.1.1. Статуту від 27.10.10р., далі Довіритель, та товариством з обмеженою відповідальністю „Градієнт-7”, далі Повірений, було укладено договір доручення №15.

Згідно пункту 1.1 договору, Довіритель на умовах дійсного договору доручає, а Повірений від імені та за рахунок Довірителя зобов’язується здійснити організаційні, юридичні та інші фактичні дії по стягненню на користь Довірителя заборгованості з юридичних та фізичних осіб шляхом представництва інтересів Довірителя в органах державної влади та управління, податкових, судових та інших органах та організаціях, а також перед юридичними та фізичними особами.

Перелік боржників, заборгованість яких підлягає стягненню в конкретному регіоні України, вказаний в додатку №2 „Реєстр боржників”, який є невід’ємною частиною договору.

11 червня 2009 року Довіритель перерахував Повіреному передоплату в сумі 10 000 грн., що підтверджує меморіальний ордер №1456 від 11.06.09р., на виконання умов п.3.2. договору.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що оплата частини винагород Повіреного, яка залишилася, здійснюється на підставі виставленого ним рахунку. Підставою для оформлення рахунку є акт приймання-передачі виконаних робіт, підписаний сторонами. Під виконанням робіт сторони розуміють суму грошових коштів, які надійшли в погашення простроченої заборгованості (по тілу кредиту, процентам за користування кредитом та комісіям, штрафні та фінансові санкції згідно з кредитним договором) Довірителя.

В разі не надходження Довірителю грошових коштів в якості погашення простроченої заборгованості (по тілу кредиту, процентам за користування кредитом та комісіям, штрафні та фінансові санкції згідно з кредитним договором) до закінчення остаточного строку повернення заборгованості, яка зазначена в додатку №2, Повірений зобов’язується повернути Довірителю суму передоплати (аванс), сплачену згідно п.3.2. договору, розмір якої визначений в Реєстрі боржників, про що зазначено в пункті 9.2 договору.

Відповідно пункту 8.1. договору встановлено, що кінцевий строк повернення заборгованості по кожному боржнику до 01.10.09р., а договір діє до 01.12.09р.

Додатковою угодою №1 від 01.10.09р. було продовжено строк дії договору до 01.09.10р. та строк кінцевого повернення заборгованості боржника до 01.09.10р.

Додатковою угодою №2 від 01.09.10р. знову було продовжено строк дії договору до 25.01.11р. та строк кінцевого повернення заборгованості боржника до 25.01.11р.

Проте, відповідачем зобов’язання за договором не виконанні, заборгованість по боржнику не повернена. 24.01.11р. на адресу відповідача була направлена претензія №04/65 з вимогою про повернення передоплати, але він нічого не повернув. У зв’язку з цим позивач і намагається з нього стягнути борг в сумі 10 000грн.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. Вимоги позивача є обґрунтованими з наступних підстав:

Відповідно до вимог статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно статті 1001 ЦК України договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов’язань за договором доручення щодо невиконання комплексу мір по поверненню боржниками заборгованості. Також документами доведено перерахування попередньої оплати в сумі 10 000 грн. Відповідач доказів виконання обов’язку за договором доручення та повернення передоплати за цим договором суду не надав.

За таких обставин позов щодо стягнення з відповідача боргу за договором доручення в сумі 10 000 грн., обґрунтований та підлягає задоволенню.

Сторонами у справі є суб’єкти господарювання, а тому до спірних відносин сторін слід застосувати вимоги статті 55 ГК України, де зазначено, що філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці) утворені ними для здійснення господарської діяльності не є суб’єктами господарювання.

Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь. Таким чином, стягнення суми боргу з лізингових платежів здійснюється на користь юридичної особи - Державного вищого навчального закладу „Університет менеджменту освіти”.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно вимог ст. 44, частини п’ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 29.03.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись, ст. ст. 599, 1000, 1001 ЦК України, ст. ст. 55, 193 ГК України, ст. ст.42, 43, 22, 24, 33, 36, 44, 49, 82, 82-1, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Хрещатик”, м. Київ в особі Луганської філії публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Хрещатик”, м. Луганськ до товариства з обмеженою відповідальністю „Градієнт-7” – задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Градієнт-7”, 83052, м. Донецьк, вул. Краснофлотська, 100а, кв.37, ід. код 35950659, на користь:

- публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Хрещатик”, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 8-А, ід. код 19364259, боргу за договором доручення в сумі 10 000 грн., витрати по державному миту в сумі 102 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Підченко Ю.О.

Повний рішення складено –30.03.11р.