Рішення № 14425452, 30.03.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2011 р.

Справа № 5004/390/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос" м. Івано-Франківськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край" м. Луцьк

про стягнення 1 659 грн.

Суддя Костюк С.В.

Представники :

від позивача: Процак Я.Я., довіреність від 19.02.2009р.,

від відповідача: н/з

Права та обов’язки представнику позивача роз’яснені відповідно до ст.20,22 ГПК України.

Відводу судді не заявлено.

Заяви про технічний запис судового процесу не подано.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лігос" звернувся до суду і просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край" заборгованість у розмірі 1 659 грн.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу, зазначає, що між ТзОВ «Лігос»і ТзОВ «Наш Край»03.01.2008р. було укладено договір поставки б/н, відповідно до умов якого постачальник (позивач) бере на себе зобов’язання передати у власність покупцю (відповідачу) товар, а покупець бере на себе зобов’язання його прийняти та оплатити в порядку та на умовах, що визначені договором; згідно договору покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар на протязі 21 календарного дня з моменту отримання товару. На виконання умов договору ТзОВ «Лігос»здійснило поставку товару на суму 1 659 грн.; відповідач оплати не провів.

При обґрунтуванні заявленої вимоги позивач посилається на умови договору поставки, положення статті 526, 530 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач письмових пояснень по суті заявленого позову суду не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4300101789690. Однак не скористався своїм правом взяти участь в судовому засіданні, як це передбачено ст. 22 ГПК України.

Оскільки обставини щодо неможливості вирішення спору по суті в судовому засіданні 29.03.2011р. відсутні, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З наданих суду матеріалів позивача, пояснень його представника, вбачається наступне.

03.01.2008р. між сторонами у справі було укладено договір поставки б/н, згідно з умовами якого постачальник зобов’язався поставляти товар, а покупець - приймати вказаний товар і оплачувати його на умовах даного договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що покупець проводить оплату протягом 21 календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товару на загальну суму 1 659 грн., що підтверджується видатковими накладними № 25 від 25.03.2009р., № 23 від 23.03.2009р., 28.03.2009р., № 9 від 09.03.2009р., № 4 від 04.03.2009р., № 2 від 02.03.2009р., № 25 від 25.02.2009р., № 23 від 23.02.2009р., № 27 від 07.02.2009р., № 20 від 20.02.2009р., № 17 від 17.02.2009р., № 16 від 16.02.2009р., № 13 від 13.02.2009р., № 9 від 09.02.2009р., № 11 від 11.02.2009р., № 6 від 06.02.2009р., № 2 від 02.02.2009р., № 28 від 28.01.2009р., № 26 від 26.01.2009р., № 21 від 21.01.2009р., № 19 від 19.01.2009р., № 14 від 14.01.2009р., № 5 від 05.01.2009р. (а.с.8-19).

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензії № 192 від 19.05.2010р. та № 334 від 15.09.2010р. про оплату заборгованості, проте відповіді відповідач не надав, заборгованості не сплатив.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджена заборгованість в сумі 1 659 грн., вимога позивача підставна та підлягає до задоволення.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, ст.ст.82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Край» (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Ковельська, 40, р/р 260075701 в ВД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 303569, код ЄДРПОУ 31788617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігос»(76018, м.Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 192, п/р 26001115066, в ІФ ОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 20547427)1 659 грн. заборгованості, 102 грн. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України.

Суддя С. В. Костюк

Повний текст рішення

складено та підписано

30.03.11