Постанова № 14425236, 28.03.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011 року Справа № 2а/2370/1345/2011

09 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кульчицького С.О.,

при секретарі Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача Зверєва Є.В.(за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «Ріскона-Агро»про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Черкаси звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «Ріскона-Агро»податковий борг в сумі 2380 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач всупереч вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг по податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (витяг станом на 01.02.2011 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, не повідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріскона-Агро» зареєстроване як юридична особа 27.06.2007 року, ідентифікаційний код 35220705 та є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на момент розгляду адміністративної справи у відповідача існує податковий борг перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 2380 грн.

Відповідно до актів про порушення строків подачі звітів, розрахунків та інших документів від 03.12.2008 року №7068/15-210, від 02.03.2009 року №1649/15-210, від 07.05.2009 року №3440/15-210, від 22.05.2009 року №3970/15-210, від 29.07.2009 року №5470/15-210, від 16.09.2009 року №6753/15-210, від 22.10.2009 року №7378/15-210, від 01.12.2009 року №8383/15-210, від 29.01.2010 року №477/15-210 та від 19.05.2009 року №3722/15-210, судом встановлено, що відповідач в порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент проведення перевірок) не подавав податкові декларації у строки, визначені законодавством.

На підставі вказаних актів та згідно з п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачем визначено суми штрафів, про що ДПІ у м. Черкаси винесено податкові повідомлення-рішення №0014461502/0 від 03.12.2008 року, №0003181502/0 від 03.03.2009 року, №0009591502/0 від 22.05.2009 року, №0015651502/0 від 16.09.2009 року, № 0019841502/0 від 02.12.2009 року та №0008731502/0 від 19.05.2009 року в сумі 170 грн. та податкові повідомлення-рішення №0007831502/0 від 08.05.2009 року, №0013101502/0 від 31.07.2009 року, №0017341502/0 від 22.10.2009 року та №0001591502/0 від 29.01.2010 року в сумі 340 грн.

Податкові повідомлення-рішення №0001591502/0 від 29.01.2010 року, №0008731502/0 від 19.05.2009 року, №0014461502/0 від 03.12.2008 року, №0007831502/0 від 08.05.2009 року, №0009591502/0 від 22.05.2009 року, №0013101502/0 від 31.07.2009 року, №0015651502/0 від 16.09.2009 року, №0017341502/0 від 22.10.2009 року, № 0019841502/0 від 02.12.2009 року згідно актів від 17.02.2009 року №42/15-210, від 27.07.2009 року №448, від 23.09.2009 року №583, від 22.12.2009 року №642, від 01.02.2010 року №41, від 13.05.2010 року №212 були розміщені на дошці податкових оголошень (повідомлень) 19.01.2009 року, 27.07.2009 року, 23.09.2009 року, 21.12.2009 року, 01.02.2010 року, 06.04.2010 року, податкове повідомлення-рішення №0003181502/0 від 03.03.2009 року відповідно до копії поштового повідомлення було одержано відповідачем 19.03.2009 року.

Крім того, суд зазначає, що відомостей щодо оскарження та наступного скасування вказаних рішень суду надано не було.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача, узгоджена, проте не сплачена та складає 2380 грн. (170 грн. + 170 грн. + 170 грн. + 170 грн. + 170 грн. + 170 грн. + 340 грн. + 340 грн. + 340 грн. + 340 грн.).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/350 від 04.02.2009 року та другу податкову вимогу № 2/1106 від 15.04.2009 року, які згідно актів від 16.03.2009 року №232 та від 14.09.2009 року №511 були розміщені на дошці податкових оголошень (повідомлень) 16.03.2009 року та 14.09.2009 року, відповідно.

В звязку з несплатою у встановлені строки податкового боргу відповідачем, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна була зареєстрована податкова застава від 10.02.2009 року №8447094.

Проте зазначені дії не призвели до сплати відповідачем податкового боргу, тому 01.10.2009 року першим заступником начальника ДПІ у м. Черкаси було винесено рішення відносно відповідача про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу №754/24-109.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

1 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»втратив чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до п.8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків, що має податковий борг, передаються в податкову заставу. Пунктом 8.2.2. ст. 8 зазначеного Закону передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Виходячи з п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами, за рахунок їх майна.

Підпунктом 20.1.18. п. 20.1. ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно даних ДПІ у м. Черкаси податковий борг у сумі 2380 грн. відповідачем на момент розгляду справи в суді не сплачено, а отже, позивач правомірно звернувся до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-72, 86, 94, 97, 122, 128, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Ріскона-Агро» (18030, м. Черкаси, вул. Подолінського, 13, кв. 25, ідентифікаційний код 35220705) до бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) податковий борг у сумі 2380 (дві тисячі триста вісімдесят) грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О.Кульчицький