Постанова № 14424294, 12.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 січня 2011 року Справа № 2а-9722/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді:Цицюри О.О.,

при секретарі: Глазуновій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий центр «Картон-Пак» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 15100,19 грн. та податку на прибуток в сумі 3134,74 грн., а всього 18234,93 грн., -

В С Т А Н О В И В:

13 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий центр «Картон-Пак» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 15100,19 грн. та податку на прибуток в сумі 3134,74 грн., а всього 18234,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничий центр «Картон-Пак», код ЄДРПОУ 31590769 перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ м. Луганська. Станом на 3 грудня 2010 року товариство має заборгованість перед бюджетом у розмірі 18234,93грн. за такими платежами ПДВ у розмірі 15100,19 грн., податок на прибуток підприємств у розмірі 3134,74 грн.

Відповідно до п.п.5.3.1, 5.4.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума податкового зобовязання несплачена платником податків у 10 денний строк з дня отримання податкового повідомлення вважається податковим боргом. В порушення норм діючого законодавства, податковий борг відповідачем не сплачено, у адміністративному та судовому порядку податкове зобовязання відповідачем не оскаржено, тому відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №2181 вважається узгодженим. Ленінською МДПІ у м. Луганську з метою погашення податкового боргу платника податків здійснювались заходи, передбачені Законом №2181, а саме:

- згідно п.6.2 ст.6 Закону №2181 на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу №1/1871 від 05.06.2009;

- у звязку з невиконанням першої податкової вимоги, платнику податків направлено другу податкову вимогу №2/2156 від 22.07.2009.

Відповідно до ст.10 Закону № 2181 заступником начальника Ленінської МДПІ у м. Луганську прийняте рішення №56/1 від 24.08.2009 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом надання заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову повністю з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного рогзляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничий центр «Картон-Пак», код ЄДРПОУ 31590769 перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ м. Луганська. (а.с.8)

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Згідно ч.1 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі- платники податків).

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР визначено порядок сплати податку на прибуток підприємств, зокрема, відповідно до ст. 3 Закону обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Відповідно до п. 16.1 ст. 16 Закону платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначено Законом України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) від 03.04.1997р. №168/97-ВР. Згідно зі ст. 7 цього Закону, субєкти господарювання зобовязані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач є платником податку на прибуток з підприємств та податку на додану вартість, у звязку з несвоєчасною сплатою податкового зобовязання станом на 3 грудня 2010 року товариство має заборгованість перед бюджетом у розмірі 18234,93грн. за такими платежами: ПДВ у розмірі 15100,19 грн., податок на прибуток підприємств у розмірі 3134,74 грн.

Ленінською МДПІ у м. Луганську з метою погашення податкового боргу платника податків здійснювались заходи, передбачені Законом №2181, а саме:

- згідно п.6.2 ст.6 Закону №2181 на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу №1/1871 від 05.06.2009; (а.с.11)

- у звязку з невиконанням першої податкової вимоги, платнику податків направлено другу податкову вимогу №2/2156 від 22.07.2009.(а.с.10)

Відповідно до ст.10 Закону № 2181 заступником начальника Ленінської МДПІ у м. Луганську прийняте рішення №56/1 від 24.08.2009 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. (а.с.9)

Однак, відповідач, незважаючи на всі прийняті Ленінською МДПІ у м. Луганську заходи щодо добровільного погашення ним податкового боргу, свої податкові зобовязання платника податків не виконав.

Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення, якщо воно протягом 10 днів з дня отримання не оскаржено платником податків. Факту оскарження відповідачем податкового зобовязання судом не встановлено.

Згідно п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, позовні вимоги Ленінської МДПІ у м. Луганську знайшли обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства. У зв'язку з цим, суд вважає за можливе стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий центр «Картон-Пак» податковий борг з податку на додану вартість в сумі 15100,19 грн. та податку на прибуток в сумі 3134,74 грн., а всього 18234,93 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 12 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 17 січня 2011 року, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 3,5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий центр «Картон-Пак» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 15100,19 грн. та податку на прибуток в сумі 3134,74 грн., а всього 18234,93 грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий центр «Картон-Пак» (і.к. 31590769; 91002, Луганська область, м. Луганськ, вул. Войкова, 33) в доход Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 15100,19 грн. (п'ятнадцять тисяч сто грн. 19 коп.), з податку на прибуток у розмірі 3134,74 грн. (три тисячі сто тридцять чотири грн. 74 коп.). Перерахувати суму податкового боргу з податку на додану вартість на р/р 31117029700006, код платежу 14010100, УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013. Суму податкового боргу з податку на прибуток перерахувати на р/р 31115009700006, код платежу 11021000, УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 17 січня 2011 року.

СуддяО.О. Цицюра